Козачок Юлія Іванівна

Дніпропетровський державний аграрний університет

Перспективи вирощування насіннєвої кукурудзи для виробництва біоенергетичних ресурсів.

Запаси на Землі традиційних енергоносіїв, до яких відносять нафту, газ і вугілля, при стрімкому зростанні їх видобутку, поступово вичерпуються. Всього за одне століття людство витратило основну частину найціннішої вуглеводневої сировини, що створювалася в надрах Землі протягом сотень мільйонів років. Причому витрачається нафта вкрай не по господарськи і понад половину її видобутку йде на виробництво мотороного палива для подальшого спалювання у двигунах та енергетичних установках [1].

Біодизель – це суміш метилових (етилових) ефірів жирних кислот і виробляють його з різних видів рослинної олії та тваринних жирів шляхом їх переетрифікації. Біоетанол – це звичайний етиловий спирт, який отримують з зернових культур, цукрових буряків і тростини.

Увесь світ переймається питанням подолання енергетичної та фінансової кризи. Більшість розвинених країн світу спрямовують свої зусилля на використання біоенергетичних технологій з отримання біосировини для виробництва біопалива на інноваційних засадах. Виробництво біоетанолу випереджаючими темпами зростає в Бразилії, США та Канаді.

Наявність в Україні значних сировинних ресурсів для виробництва біопалива та кількості родючої землі дає змогу зайняти місце серед лідируючих країн по виробництву біоетанолу. Енергетична безпека країни протягом останніх років зазнає змін, так потреби в енергоспоживанні становить53%, а імпорт нафти та нафтопродуктів становить 85%. Це викликає залежність від країн експортерів. Виробництво біоетанолу дозволить замінити 30% річної потреби агропромислового комплексу в енергетичних ресурсах. В Україні на виробництво біоетанолу за науковими підрахунками можна виділити 10 млн га ріллі та за урожайності 50 ц/га.

Розвитку виробництва біопалива в Україні присвячені праці Г.Н.Калетника, В.О.Дубровіна, М.О.Корчевного, П.Т.Саблука, С.О.Кудрі, Уланчука В.С., Шайко О.Г. та інших науковців.

В Україні зроблені перші кроки в нормативно-правовому забезпеченні стимулювання і розвитку біопалив. Нині розвиток альтернативних видів палив регулюється наступними законодавчими актами: Законом України» Про альтернативні види палива»; Постановою Кабінету Міністрів України від №1044 від 4.06.2000р. «Про затвердження програми «Етанол»; Указом Президента України «Про заходи розвитку виробництва палива із біологічної сировини»; Законом України «Про альтернативні джерела енергії» та багатьма іншими.

Однією з найперспективніших серед всіх інших культур для виробництва альтернативного палива, а саме біоетанолу та біогазу, є кукурудза, яка на ринку України користується значним попитом, що зростає з кожним роком. Згідно зі статистичними даними площа збирання врожаю кукурудзи за 2006-2008 рр. зросла на 10%, а валовий збір – на 998,5 тис.т при підвищеній врожайності на 1,6 ц/га. В умовах України за наявності високоякісних гібридів кукурудзи та впровадження сучасних агротехнологій в сприятливих умовах в зоні Степу можна отримувати до 80 ц/га зерна кукурудзи, тоді як в США – 277 ц/га. Середній вихід біоетанолу з кукурудзи складає 471 л з 1т сировини.

В Бразилії та США, де розвивається виробництво біоетанолу близько 90% його отримують з зерна кукурудзи. Для цього вони використовують 13% валових зборів врожаю зерна кукурудзи. В Україні для виробництва біоетанолу необхідно підтримувати урожайність кукурудзи на рівні 45-80 ц/га.

Сировиною для отримання біогазу є зелена маса кукурудзи, де з 1т кукурудзяного силосу отримують 213 кубометрів газу. В Австрії та Німеччині від урожайності з 1 га кукурудзи можна отримати шляхом переробки її маси 3-6 метрів кубічних біогазу, або етанолу 300-2300 л., що відповідає 1650 л бензину [2]. Тобто 1 л біоетанолу заміняє 0,66 л бензинового пального.

Найбільше виробляють біоетанолу за рік в Бразилії – 17 млрд л, США –18 млрд л, Китай – 4 млрд л, Індія – 2 млрд л та Франція – 1 млрд л. Собівартість біоетанолу в світі становить в середньому 0,27 долара США, що на українські гривні – 2,16, що набагато дешевше від пального.

Найефективнішими гібридами, які використовуватимуться для виробництва біоетанолу в вітчизняних умовах є Вимпел МВ, Харківський 325МВ, Злагода МВ та інші, вихід спирту по яких становить 429,7- 460,8 л з 1т зерна. Для виробництва біогазу з силосної маси найкращими гібридами кукурудзи є : Орлик 330МВ, Метеор 317 МВ, Дніпровський 196 СВ.

Близько 80% підприємств, що займаються вирощуванням кукурудзи не забезпечені ресурсними засобами та не можуть дотримуватися сучасних агро технологій, що не дає змогу їм виробляти альтернативне паливо. Тому необхідною умовою для ефективного функціонування є необхідність нарощування виробничого потенціалу для розвитку галузі.

В перспективі Україна може стати поставником сировини для країн з розвинутим виробництвом рослинного пального, але краще орієнтуватися на власну переробку з замкненим виробничим циклом.

Оскільки ціни на пальне з кожним роком ростуть, а рослине пальне є набагато дешевшим, розвиток виробництва біопалива з кукурудзи та з інших альтернативних культур усуне проблему енергетичної залежності від нафтопродуктів, стабілізує діяльність АПК, зменшить забрудненість навколишнього середовища.

Література;

1. Кліщенко С., Лобзенко В. Кукурудза як джерело альтернативних видів палива / С.М.Кваша // Agroexpert . – 2008. – № 3. – С. 46 - 47.

2. Калетнік Г.Н. Економічна ефективність розвитку ринку біопалива в Україні / Г.Н.Калетнік // Проблеми науки. – 2008. – № 12. – С. 41 - 42.

4. Калетнік Г.Н.Удосконалення правового забезпечення функціонування ринку біопалива в Україні / Г.Н.Калетнік // Економіка та управління національним господарством. – 2008. – № 12. – С. 48 - 52.

5. Калетник Г.М. Соціально - економічне забезпечення розвитку ринку біопалива в Україні / Г.М.Калетник // Економіка АПК. – 2008. – №16. – С.128-130

6. Калетник Г.М. Перспективи виробництва біоетанолу в Україні/ Г.М.Калетник // Вісник аграрної науки. – 2008. – №11. – С.45-50