Экономические науки/3.Финансовые отношения

Янчук Р.В., Буренко Н.І

Вінницький інститут економіки ТНЕУ

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

Сьогодні кожне підприємство, кожна людина не знаходиться у стабільних умовах. Змінюється світ, з'являються нові технології, а головне − змінюється баланс влади між продавцем та покупцем на користь останнього. Життя стає більш складним підприємці повинні шукати та приймати ефективні та обґрунтовані рішення щодо внесення змін до своєї діяльності.

В сучасних умовах, в кризовій ситуації, єдина можливість сьогодні зростати − це оптимізувати свою бізнес-модель процеси мислити інтенсивно, а не екстенсивно. Треба звернути увагу на всі види підприємницької діяльності, на витрати визначити, як з них не зовсім доцільними, також переглянути політику ціноутворення, так як протягом останніх років ціни зросли майже на все, зростали не завжди обґрунтованої.

Сучасний світ розвивається в напрямку створення глобальної економіки, в якій товари, послуги, фінансовий капітал, інформація, знання, ідеї вільно перетинають географічні кордони держав.

Процес глобалізації, що відбувається в сучасному світі, задає могутній імпульс розвитку інтеграційної господарської діяльності на рівні суб’єктів господарювання, а зростаючий рівень міжнародної конкуренції змушує суб’єктів господарювання шукати шляхи об’єднання потенціалів в боротьбі за виживання і ринкове співробітництво. Практика показує, що корпоративні інтегровані структури є основою сучасної економіки.

З метою подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи більшість країн світу вживає відповідних заходів. Так створення великих високотехнологічних корпоративних структур має ряд досить важливих переваг у порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу та відіграє значну роль у формуванні ефективної структури економіки України й у посиленні економічної і науково-технічної інтеграції.

Нестабільність та невизначеність процесів, що відбуваються в економіці України - предмет дискусії фахівців на всіх рівнях. Ситуація, яка існує зараз, сприймається як загрозлива, однак завжди, у будь-якій країн, конкретне підприємство функціонує у більш або менш складному оточенні. Раптові або швидкі зміни, технологічні, організаційні та інші інновації, зростання конкуренції, а також вплив багатьох інших чинників, створюють враження про неможливість визначення їх впливу на організацію для необхідних рішень. Дійсно, проводити ефективну діяльність у ринковому середовищі складно, але можливо, про що свідчать успіхи провідних корпорацій світу.

Так питання якості стратегічного корпоративного управління виникають, коли йде мова про акціонерні підприємства чи інші об'єднання. Проблема полягає в тому, що не завжди менеджери просувають стратегії , які призводять до максимізації дивідендів та користі стейкхолдерів. Однією з причин цього, прагнення менеджерів в задоволенні своїх особистих цілей, так як підвищення статусу, збільшення влади, посилення безпеки, підвищить доходи підприємства в цілому. Додаткова недоплата вищого та середнього адміністративного апарату стає місцевою проблемою для багатьох компаній світу. В результаті виникає проблема, що доходи головного директора зростають набагато швидше, ніж доходи середнього працівника. Також мотиви статусу та влади можуть його спонукати до придбання інших компаній до підприємства, хоча це може і нічого не дати в план ефективності.

Деякі управлінські механізми допомагають здійснити певний контроль менеджерів, наприклад, рада директорів та їх зовнішні члени, компенсаційні схеми, базовані на акціонерній частці та на управлінські перевороти.

До тепер підприємницька інфраструктура України далека від ідеальної: об'єкти транспорту та телекомунікації, енерго- та водозабезпечення, утилізації відходів важливі для підприємств будь-якої форми власності. Темпи створення об'єкт в ринкової інфраструктури теж своєрідними бар'єрами для розвитку корпоративного управління в Україні, в свою чергу відображаючи ті зміни, які відбуваються не тільки в економічному та політико-правовому середовищі, а й соціальному та науково-технічному. Увага до останніх складових середовища функціонування господарських організацій визначає ступінь зрілості суспільства.

Не дивлячись на кризу, фундаментальні елементи повинні залишатися незмінними. Виживуть лише ті, які зможуть підвищити ефективність свого бізнесу, мають ефективне корпоративне управління зменшують вартість капіталу. У цьому контексті корпоративне управління має створити механізм узгодження інтересів усіх зацікавлених сторін та забезпечити зниження агентських витрат.

Література:

1. Астапова Г.В. Організаційно-економічний механізм корпоративного управління авіапідприємством на основі права трудової власності: Монографія. - К.: НАУ, 2006. - 244 с.

2. Венгер Л.А. Еволюція формування системи корпоративного управління: світовий досвід та українська практика //Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №1 (67).

3. Шеремет О. Удосконалення корпоративного управління // Економіка України. – 2004. – №1.