Соловйова О.П.

ДонНУЕТ

Сучасний стан ринку зерна в Україні

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту.

Останніми роками у зерновому господарстві України намітилася тенденція до нарощування обсягів виробництва, що дало їй змогу повернутися на світовий ринок зернових у ролі одного з потужних виробників та експортерів зернових культур. У 2008/09 рр. країна увійшла до трійки основних експортерів зерна. Оскільки Україна є експортно-орієнтованою країною, тенденції світового ринку зерна мають значний вплив на український ринок. Сезон 2008/09 став роком рекордів в Україні: історично рекордний урожай зернових, рекордні об'єми експорту зернових за місяць, портової переробки зернових за місяць і вантажообігу портів за рік, а також рекордні відправки зернових і продуктів переробки залізничними вагонами, не дивлячись на рекордне підвищення залізничних тарифів на перевезення зернових і продуктів помелу (на 150%).

Загальне виробництво продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень–вересень поточного року зросло на 3,3%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 6,1% (табл.1).

За даними Мінагрополітіки, вже обмолочено зерно на 99% посівних площ (всього цього року засіяно 27 млн. га, з них під ранніми зерновими - 13,7 млн.). Аграрії зібрали 38,2 млн. т ранніх зернових культур, у тому числі 21,7 млн. т пшениці.

Таблиця 1

Результати збирання зернових станом на 1 жовтня 2009 р.

	Валовий збір			Зібрана площа			Урожайність
	тис. т	до 1 жовтня 2008р.		тис. га	до 1 жовтня 2008р.		ц з 1 га	(+,-) до1 жовтня 2008р.
		+,-	%		+,-	%
Зернові культури у тому числі:	3823,2	-5894,4	86,8	13713,3	653,5	105,0	28,4	-5,9
пшениця (озима та яра)	21714	-5246,5	80,5	6748,0	-229,9	95,7	32,2	-6,1
ячмінь (озимий та ярий)	12354	-820,3	93,8	4987,3	823,5	119,8	24,8	-6,8
жито озиме	1003,5	-98,0	91,1	460,1	3,1	100,7	21,8	-2,3
овес	782,5	-218,1	78,2	414,5	-29,4	93,4	18,9	-3,6
просо	140,2	-70,1	66,7	93,6	-24,5	79,3	15,0	-2,8
гречка	197,4	-7,1	96,5	223,2	28,5	114,6	8,9	-1,6
рис	68,8	43,8	275,0	11,5	7,1	261,4	60,2	4,5
кукурудза на зерно	1979,3	449,1	129,3	417,9	51,1	113,9	47,4	5,7
зернобобові культури	663,7	75,6	112,9	350,9	97,7	138,6	18,9	-4,3

Експорт зерна з України вже перевищив 6 млн. т, у тому числі експортовано 3,4 млн. т пшениці (з неї до 70% - фуражної), близько 2,2 млн. т ячменю і близько 400 тис. т - кукурудзи. Експорт зерна у вересні 2009 року (понад 2,2 млн. т) помітно перевищить аналогічні дані серпня (близько 2 млн. т) і липня (1,7 млн. т). Примітною є цифра експорту з України продуктів переробки зерна (муки, висівок і ін.) - близько 400 тис. т.

За відсутності ефективної дії на внутрішні ціни на зерно з боку Аграрного фонду, саме експортні операції є чи не єдиним чинником підтримки цін на зерно усередині України.

Виходячи з ситуації, що склалася на ринку зерна України, перспективи виробників зерна в поточному році є невтішними. До основних чинників, що впливають на діяльність суб’єктів зернового господарства в 2009 році відносять:

По-перше, дефіцит грошових коштів. Наслідки кризи банківської системи, за прогнозами, триватимуть упродовж поточного року. Це проявлятиметься в подорожчанні кредитних ресурсів та вирізнятиметься виваженішими підходами до умов їхнього надання.

По-друге, зменшення рівня державної підтримки. Прийнятий наприкінці 2008 року основний фінансовий закон держави скорочує обсяги бюджетної підтримки виробництва зерна та інших видів сільськогосподарської продукції (у 2998 р. Мінагрополітики України мало в своєму розпорядженні 9,1 млрд. грн., то у 2009 р. – лише 47,3% минулорічного рівня).

По-третє, зменшення внутрішнього попиту на продовольство. Зростання рівня безробіття, згортання низки соціальних програм розвитку, затримки у виплатах заробітної плати негативно впливатимуть на купівельну спроможність населення. Відтак, це може призвести до зменшення обсягів виробництва продовольства, а відповідно, - до зменшення попиту на сільськогосподарську продукцію.

Виходячи з основних чинників розвитку ринку зерна в 2009 році, слід очікувати зменшення посівів ярих зернових культур у середньому на 10–15%, а в окремих регіонах цей показник може сягнути 20% торішніх посівних площ.

Найбільш рентабельними сільськогосподарськими культурами поточного року мають бути продовольча пшениця, соняшник та ріпак. Тому виробникам сільськогосподарських культур потрібно здійснити оптимізацію посівних площ виходячи із власних можливостей та програм розвитку.

Сільськогосподарським товаровиробникам треба розглянути можливість завчасного укладення договорів товарного кредитування з комерційними структурами та переробними підприємствами під вироблену продукцію майбутнього періоду. Це буде одним із можливих варіантів забезпечення виробництва матеріальними ресурсами.

За таких умов важко говорити про розширення виробництва та залучення інвестицій. Це можуть дозволити собі лише поодинокі підприємства. А головним завданням наразі буде збереження матеріальної бази та кадрового потенціалу для успішного господарювання в майбутньому.

Зерновий сектор економіки України є традиційно стратегічною, експортно-орієнтованою галуззю, здатною забезпечити продовольчі потреби не лише на рівні держави, але і за своїми потенційними обсягами виробництва впливати на світову продовольчу безпеку.

Звернення Генерального секретаря ООН до країн світу, які є головними виробниками продовольства, дає поштовх і для України щодо нарощування обсягів виробництва зерна.

За розрахунками науковців УААН, за рахунок підвищення конкурентоспроможності виробництва зерна через заходи інтенсифікації сільського господарства на основі інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні практично можна перейти від 42 млн. т валового виробництва зерна у 2009 році до 80 млн. т зерна у 2015 році. Головним шляхом вирішення даного завдання - є збільшення середньої урожайності усіх зернових культур до 50-52 ц/га у 2015 році.

Науковцями галузевих інститутів сформовано перспективну структуру посівів зернових культур, обрані передові технології, є високопродуктивне насіння вітчизняного виробництва. Сорти і гібриди, які використовуються на внутрішньому ринку, на 85 відсотків - це української селекційної науки, що підтверджує їх конкурентоспроможність.

Прогнозований баланс зерна 2015 року за його сегментами буде складатися на 46,5% із пшениці, на 24,7% із ячменю і на 21,8% із кукурудзи.

Таким чином, українські науковці пропонують використати програму по зменшенню обсягів виробництва пшениці, а більше сконцентруватися на виробництві кормової групи зернових - кукурудзі, ячменю. За допомогою сучасних наукових розробок зерновий ринок України може стати не лише економічно привабливим сектором економіки, але і вагомою політичною складовою української політики в міжнародних відносинах.