Макаров Артур Юрійович,
Лукашова Інна Олександрівна
економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна
Проблеми обліку бартерних операцій в УкраїніМабуть, немає ні однієї такої проблеми, яка б притягала до себе настільки пильну увагу бухгалтерів і працівників органів ДПА України й викликала б настільки запеклі суперечки, як облік товарообмінних операцій або, так званого, бартеру, який є найбільш поширеним в Україні видом зустрічної торгівлі (як всередині країни, так і за її межами). Останнім часом, в умовах реформування системи бухгалтерського обліку, прийняття нових законів України й національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, з'явилася велика кількість публікацій присвячених проблемам бухгалтерського обліку товарообмінних операцій. Зокрема, в них досліджуються питання оподаткування бартерних операцій, визначення первісної вартості об'єктів обміну, розрахунку сум бартерних операцій, визначення порядку здійснення бартерних операцій, у тому числі порядку митного оформлення товарообмінних операцій, тощо. До їхнього числа відносяться, наприклад, роботи Галасюка В., Ісанової А., Коновалової Є., Сидорова А., Хамайдюк О., Шишкоєдової Н. та ін. Дивись список літератури.
Ціль даної роботи – оцінити існуючи проблеми
обліку бартерних операцій в Україні.
Бартер - це операція, що включає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків в розрахунках. Еквівалентність міжнародного обміну досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, що обмінюються, за світовими цінами.
При застосуванні
бартерних відносин в Україні, виникають великі проблеми,
пов’язані зі складним й неоднозначним оподатковування товарообмінних операцій. Це
є істотним ускладненням при проведенні операцій, і більшість підприємців
указують на непрозорість і завищені податкові відрахування як головну проблему
здійснення бартерних операцій. Позитивні зміни відносно товарообмінних операцій
у законодавстві дають надію на зміну ситуації.
Позиція МСБО
відносно обліку операцій обміну активів принципово відрізняється від існуючої в
Україні практики. На сьогоднішній день у момент передачі активу в обмін на
інший актив підприємства відображають дохід від реалізації й дебіторську
заборгованість покупця на ринкову вартість переданого активу. Оскільки грошова
компенсація по таких операціях не передбачена, те дебіторська заборгованість не
компенсується коштами. Тому визнання дебіторської заборгованості, що виникла в
результаті передачі товарів (робіт, послуг) по бартеру, як високоліквідного
активу, суперечить міжнародним принципам обліку й здоровому глузду взагалі.
Існуюча нині
практика відображення в бухгалтерському обліку й, відповідно, у фінансовій
звітності товарообмінних операцій істотно спотворює оцінку ліквідності балансу
й платоспроможності підприємства. Якщо врахувати, що по даним Мінстату України
на сьогоднішній день частка бартерних операцій в окремих галузях економіки
досягає 70 % від загального обсягу реалізації (наприклад: у хімічній промисловості
- до 70 %, а в металургійній промисловості - до 60 %) і при цьому не
враховується, так званий, «скритий бартер», то частка високоліквідного активу -
дебіторської заборгованості по бартерних операціях в оборотних активах
підприємств буде приблизно на тому ж рівні.
Оскільки П(С)БО № 4
«Звіт про рух грошових коштів» передбачає використання непрямого методу
складання даної форми фінансової звітності, то відображені в складі
дебіторської заборгованості товари, передбачувані до одержання при завершенні бартерних
операцій не будуть відображати реально існуючі грошові потоки. Існуюча
методологія відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних операцій не
дозволить з достатнім ступенем вірогідності вичленувати із загального приросту
дебіторської й кредиторської заборгованості бартерну частину. У результаті
жодна з форм фінансової звітності не дасть уявлення про дійсний фінансовий стан
підприємства, більш того, введе в оману користувачів публічної фінансової
звітності.
Таким
чином, для вирішення проблеми обліку
бартерних операцій, необхідно вдосконалити П(С)БО, згідно яких в
бухгалтерському обліку відображаються товарообмінні операції. При цьому до
моменту завершення обміну передані для обміну активи повинні враховуватися
на відповідних субрахунках рахунків
«Запаси» або «Товари»: «Запаси, передані для обміну», «Товари, передані для
обміну» у складі повільно реалізованих активів, або по їхній балансовій вартості, або за
вартістю обміну залежно від того, яка вартість менша, як вимагають того
положення МСБО й П(С)БО. Прибуток або збиток від обміну повинні визнаватися
тільки в момент завершення бартерної операції. Такий порядок обліку
бартерних операцій буде відображати реальний фінансовий стан підприємств, що
дозволить користувачам публічної фінансової звітності приймати обґрунтовані й
правильні рішення.
Можливо
такий варіант вирішення цієї проблеми може
послужити поштовхом до змін у нині діючому
підході до оподатковування бартерних операцій, що призведе до зменшення вимивання
й без того вбогих оборотних коштів підприємств
на авансування податкових платежів.
Література
1. Лисенков Ю.М., Педь І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності:
Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Зовнішня торгівля, 2004.- 200 c.
2. Исанова А. Бартер: проблемы старые и новые // Бухгалтерия и Кадры. – 2008
г.
3. Шишкоедова Н. Бартер (товарообмен)
или взаимозачет? Часть 2 – Учет бартера и преимущества взаимозачета // Российский
бухгалтер. – 2009 г.
4. www.galasyuk.com.ua – сайт
консалтингової фірми КАУПЕРВУД.