Іванов М.В., Чупріна М.О.

Національний технічний університет України «КПІ», м. Київ

Проблеми інвестування та розвитку економіки України в умовах економічної кризи

Проблема інвестування зараз дуже гостро стоїть у більшості країн світу, і Україна, також серед них. Актуальність обраної теми полягає в тому, що під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилась. Це пов'язано з тим, що інвестування є базовим процесом розширеного відтворення та вирішення сучасних проблем вітчизняної економіки, а це, в свою чергу, впливає на соціально-економічне становище країни. Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни в цілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій. Світовий досвід доводить, що країна з перехідною економікою не в змозі вийти з економічної кризи без залучення та ефективного використання як внутрішніх так і іноземних інвестицій.

Економічне зростання в Україні значною мірою залежить від обсягів надходження іноземних інвестицій, оскільки внутрішніх джерел для фінансування в Україні недостатньо. Іноземні інвестиції компенсують дефіцит внутрішніх заощаджень.

Інвестиції особливо необхідні у тих сферах економіки України, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану. До числа пріоритетних напрямків слід віднести створення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру та побутовий сервіс. Саме в цих галузях у відносно короткі строки окуповуються початкові затрати й одночасно створюється сприятлива матеріальна основа для подальшої ділової активності іноземного капіталу.

Специфічними рисами інвестицій є:

- володіння матеріальними і нематеріальними цінностями на певній правовій підставі, що дає право приймати рішення про розпорядження ними. До таких прав належить право власності, право патентовласника, утримувача цінного паперу та інші;

- самостійність та ініціатива при прийнятті рішення про їх вкладення в об'єкти підприємницької та інші види діяльності з метою отримання прибутку у майбутньому;

- офіційне надання вкладеним цінностям статусу інвестицій;

- встановлена законом можливість здійснення інвестиційної діяльності.

Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі та зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках, є основою для розвитку економіки в Україні. Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилась. Досвід інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в Україні свідчить про те, що найважливішими чинниками ефективного, цілеспрямованого використання інвестицій для розвитку та вдосконалення виробництва та сфери послуг, що супроводжують інвестиційну діяльність, є законодавче підґрунтя, інвестиційний клімат та система державного регулювання інвестиційної діяльності в економіці.

Великого значення для посилення інвестиційної активності набувають також законодавчі гарантії для інвесторів. Особливу роль в активізації інвестиційної діяльності повинно мати страхування інвестицій від некомерційних ризиків.

Протягом останніх років знизилися обсяги надходження іноземних інвестицій у виробництво, зокрема, в промисловість. Причинами є низька інвестиційна привабливість промислових підприємств.

Для географічної структури прямого іноземного інвестування характерним є збереження провідної ролі США, Німеччини, Великої Британії, Кіпру, Швейцарії, Росії.

Проведений аналіз довів, що іноземні інвестиції можна класифікувати за наступними ознаками: а) за кількістю іноземних інвестицій переважають партнери з країн, що розвиваються; б) з огляду на розмір інвестицій – партнери з промислово розвинутих країн. Також спостерігається поступове збільшення частки інвестицій із країн СНД у загальному обсязі інвестицій, нерівномірність розподілу інвестицій за галузями та регіонами України, зосередження у промислових центрах, реалізація спільних інвестиційних проектів, як правило, відбувається на двосторонній основі.

Проте цьому перешкоджають політична нестабільність, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення, через що Україну віднесли до групи країн з найбільшим інвестиційним ризиком.

Отже, до шляхів активізації інвестування в Україні можна віднести такі:

ü реформа підприємств, яка передбачає перехід до загальноприйнятих у світовій практиці стандартів бухгалтерського обліку, оцінку основних виробничих фондів відповідно до їх реальної ринкової вартості, суттєве покращення корпоративного управління;

ü страхування майна (особливо великих підприємств);

ü розвиток інфраструктури, форм і методів залучення до інвестиційної сфери заощаджень населення;

ü іпотека. Необхідно активно сприяти становленню системи житлового іпотечного кредитування, формуванню вторинного ринку іпотечних кредитів для залучення у сферу банківського кредитування вагомих довгострокових позабюджетних фінансових ресурсів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Іваноньків О.О. Проблеми інвестування економіки України та шляхи вирішення їх //Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №11. – С.12-17.

2. Ковалишин П.В. Формування та розвиток ринку венчурного інвестування України: [монографія]. — Миколаїв : [МДАУ], 2009. — 302с.

3. Омельяненко О.А. Особливості інвестування економічного розвитку в сучасних умовах. — К. : Науковий світ, 2004. — 66с.

4. Електронний ресурс: http://www.in.gov.ua/