Міленін А.М., к.т.н., доцент, Груколенко А.Г. ст. викладач

Об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на вивчення курсу нарисної геометрії

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Аналіз методики викладання такої дисципліни, як нарисна геометрія, бурхливий розвиток науки і техніки обумовлюють необхідність підвищення якості підготовки фахівців технічних спеціальностей, у зв'язку з чим виникає необхідність пошуку та введення нових форм і методів навчання.

Крім цього в системі освіти відбувається постійне додавання нових спеціальних дисциплін за рахунок скорочення інших. Тижневе навантаження і тривалість навчання не можуть збільшуватися, тому збільшується щільність потоку учбової інформації, яку отримує студент. Ущільнення вже торкнулося ряду таких дисциплін, як нарисна геометрія і креслення.

Все вищенаведене накладає подвійну відповідальність на викладача: при постійному скороченні учбових годин, збільшенні щільності потоку інформації необхідно забезпечити значний, структурований запас знань з нарисної геометрії і кресленню, який необхіден для подальшого навчання в технічному ВНЗ і подальшій професійній діяльності.

Перераховані обставини примушують шукати більш ефективні методи навчання, займатися інтегруванням нових інформаційних технологій в навчальний процес з метою його інтенсифікації.

Інтенсифікацію можна порівняти з підвищенням продуктивності праці викладача і студента за одиницю часу. В словниках і енциклопедіях інтенсифікація визначається, як «збільшення напруженості продуктивності», «застосування все більш ефективних технологій, передових методів праці, досягнень науки». В даному випадку під інтенсифікацією учбового процесу розуміється можливість підвищення якості знань, отримання більшого об'єму інформації за більш короткий проміжок часу порівняно з вивченням цього учбового матеріалу традиційними методами.

Не дивлячись на значні досягнення методик викладання нарисної геометрії і креслення, які постійно оновлюються, результати навчання не задовольняють тим вимогам, які пред'являють до випускників технічних ВНЗ. Іноді це пояснюється складністю курсу нарисної геометрії як такої. Проте з цим можна погодитись не повністю. Курс, який в даний час вивчається в університетах значно спростився. Про це свідчить порівняння програм, що діють, з програмою курсу, який читався в тих же технічних ВНЗ раніш. Напевно, це слід пояснити деякими як об'єктивними, так і суб’єктивними чинниками.

По-перше, нарисна геометрія є для студентів новою за змістом і за методом дисципліною, яка не має по суті попередників.

Зміст університетських курсів фізики, хімії, математики і інших дисциплін, які вивчаються на першому курсі являють собою логічне продовження або більш поглиблене вивчення відповідних курсів шкільної програми, а у нарисній геометрії їх немає. Курс стереометрії, що вивчається в середній школі, не можна вважати попередником нарисної геометрії, хоча окремі його положення, в якійсь мірі, використовуються в ній. Річ у тому, що стереометрія вивчає конкретні тіла, кресленню в ній відводиться допоміжна роль і виконується воно, як правило, тільки в аксонометричних проекціях. Нарисна геометрія ж розглядає не предмети, а абстрактні об’єкти: точки, прямі, площини, що вимагає відповідної перебудови мислення. Креслення в нарисній геометрії займає провідне місце, при чому воно виконується не в аксонометричних, а в ортогональних проекціях і його розуміння вимагає певних зусиль. З деякими положеннями нарисної геометрії які вивчають у середній школі ознайомлюються при вивченні курсу креслення (поняття про метод Монжа, перетин геометричних тіл, аксонометричні проекції). Нажаль цей невеликий об'єм елементарних знань через відсутність належної уваги до цього курсу в середній школі, як правило, не зберігається в пам'яті більшості студентів-першокурсників.

По-друге, нарисна геометрія в більшості технічних ВНЗ вивчається тільки протягом одного семестру. Це дуже короткий термін для вивчення дисципліни, що вимагає великої уваги і зосередженості, розвинутого абстрактного мислення.

Особливу складність для більшості студентів, що вивчають курс нарисної геометрії, представляє оперування з просторовими фігурами. Це пов'язано з тим, що тільки 30% населення земної кулі наділено від народження просторовою уявою, а 70 % вимушено його розвивати.

Розвиток у студентів 1-го курсу просторової уяви - надійна основа для успішного вивчення ними всіх подальших інженерних дисциплін.

По-третє, стан посилюється тим, що нарисна геометрія вивчається протягом першого семестру, тобто, коли студенти ще не оволоділи методикою навчання у ВНЗ, не навчилися слухати і конспектувати лекції, планувати і організовувати свою самостійну роботу. І це при такій специфічній особливості нарисної геометрії, як тісний взаємозв'язок розділів програми, швидке зростання рівня складності, що вимагає для розуміння наступного розділу обов'язкового засвоєння змісту попередніх. Пропустивши одну лекцію і не опрацювавши матеріал цієї лекції самостійно, студент, як правило, вже не розуміє матеріалу, що викладається на наступній лекції, а не зрозумівши і не засвоївши матеріал двох-трьох лекцій безнадійно відстає і втрачає інтерес до предмету. Вивчити ж пропущений матеріал самостійно вдається далеко не кожному.

Щоб успішно боротися зі всіма перерахованими вище проблемами для успішного засвоєння студентами курсу нарисної геометрії на кафедрі розроблена система інтенсифікації учбового процесу, яка, як вже показала практика, позитивно позначається на успішності студентів.

Список літератури:

1. Вербицкий А.А Активное обучение в высшей школе – М. Высш. шк.,1991.

2. Поташник М.М. Управление качеством образования – М., 2000.