Мурзінова М.М.

Науковий керівник: Романюк О.І., к.ю.н.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

Імені Михайла Туган – Барановського

Найбільші перемоги здобуваються без бою

У багатьох країнах світу останніми роками зростає інтерес до такої форми врегулювання конфліктів, як посередництво, котре здійснюється на основі переговорів сторін-учасників спору за участю посередника. За кордоном воно ще відоме як “медіація”.

Статистика засвідчує, що понад 80% конфліктів можна розв’язати у позасудовому порядку. Правильно встановити обставини спору, з’ясувати позиції сторін, поставити слушні запитання, тим самим спрямувавши кожну з них до прийнятного рішення, допоможе посередник.

Конфлікти у сфері інтелектуальної власності мають певні особливості. Вони пов’язані з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності: винаходи; корисні моделі; промислові зразки; торговельні марки; комерційні найменування; об’єкти авторського права і суміжних прав, зокрема літературні та художні твори; твори наукового, технічного чи іншого характеру; доменні імена та ін. Слід зазначити, що конфлікти у сфері інтелектуальної власності є об’єктивним результатом конкурентної боротьби в умовах ринкової економіки. З розвитком ринкових економічних відносин у нашій країні збільшується не лише кількість таких конфліктів, але і їх гострота, зумовлена зростанням рівня професіоналізму сторін, що сперечаються.

Особа, права якої порушують або яка має претензію від інших осіб стосовно порушення їх прав, може обрати різні шляхи розв’язання конфлікту: в судовому порядку; в позасудовому порядку шляхом переговорів безпосередньо між учасниками конфлікту; в позасудовому порядку шляхом переговорів із залученням незалежних нейтральних посередників.

Найефективнішим способом вирішення конфлікту, який суттєво відрізняється від вищезгаданих і має незаперечні переваги, є посередництво, коли до переговорів залучається нейтральна сторона. Саме завдяки участі посередника сторонам вдається самостійно прийняти рішення, що задовольнить всіх учасників.

Посередник полегшує процес спілкування сторін, розуміння позицій та інтересів кожної з них, зосереджує сторони на їх інтересах і шукає продуктивне вирішення проблеми, надаючи сторонам можливість дійти власної угоди. Тобто посередник не приймає жодних рішень щодо спору, а полегшує дослідження обставин справи та сприяє прийняттю можливого рішення по суті спору, яке має задовольнити обидві сторони.

Дуже важливим аргументом на користь посередництва є обов’язкова умова збереження конфіденційності щодо інформації, яка стосується предмета спору і не повинна розголошуватися, наприклад, угод, об’єктом яких є ноу-хау.

Слід зауважити, що посередництво і судові розгляди не виключають один одного. Посередництво може здійснюватися як до, так і після подання позовної заяви, а також під час розгляду справи у судовому порядку – до моменту винесення судового рішення.

При цьому:

• враховуючи, що метою посередництва є врегулювання проблеми на взаємоприйнятній для сторін основі та їх примирення, останні можуть продовжувати співробітництво;

• немає ризику отримати неприйнятне для сторін конфлікту остаточне рішення суду, а результати досягаються з найменшим ризиком для своєї інтелектуальної власності;

• сторони зберігають конфіденційність щодо інформації, яку вони не можуть розкривати третім особам (а тим більше – в суді);

• завдяки участі посередника відсутні негативні емоції, які, як правило, є перешкодою при безпосередніх переговорах між учасниками конфлікту;

• сторони конфлікту можуть отримати результат швидко і без значних фінансових витрат.

Посередництво, крім економічної і моральних переваг, дає змогу сторонам вийти з глухого кута, продемонструвавши високий культурно-діловий рівень, тоді як після судового розгляду все звичайно закінчується розривом відносин та іншими непередбачуваними наслідками.

У Всесвітній організації інтелектуальної власності (ВОІВ) посередництву (медіації) приділяється досить серйозна увага. Зокрема, Центром з арбітражу та посередництва ВОІВ розроблено вже достатньо зразків та методичних рекомендацій щодо процедур проведення посередництва в різних сферах, в тому числі у сфері інтелектуальної власності.

Посередництво, як засіб врегулювання спорів, отримало належний розвиток і в нашій країні. Вже напрацьований досвід створення в деяких регіонах центрів посередництва, функціонують також такі громадські організації, як Асоціація груп медіації України та Український центр порозуміння. Щоправда, їх діяльність стосується переважно кримінальних справ.

Все більшої ваги набирає посередництво і в сфері інтелектуальної власності. Так, в Українському центрі інноватики та патентно-інформаційних послуг функціонує відділ сприяння вирішенню спорів. До його функцій належать: науково-правове дослідження та порівняльний аналіз об’єктів права інтелектуальної власності, котрі є предметом конфлікту; науково-правовий аналіз договорів у сфері інтелектуальної власності, укладених між учасниками конфліктної ситуації; оцінка вірогідності вирішення питань, пов’язаних з конфліктом, у позасудовому порядку із залучення незалежних посередників; допомога сторонам в обрані та призначенні посередників з відповідним досвідом врегулювання спорів у сфері інтелектуальної власності; безпосередня участь у переговорному процесі із залученням незалежного посередника.

Отже, щоб не марнувати час і зайві кошти на судові розгляди, для розв’язання конфлікту варто обрати посередництво. При цьому, слід мати на увазі, що будь-який конфлікт у правовій сфері інтелектуальної власності необхідно вирішувати невідкладно.