Шамне А.В.

Україна , м.Кривий Ріг ,

КДПУ

Динаміка системи ціннісних орієнтацій у структурі психосоціального розвитку в перехідні періоди.

Аннотация

В статье рассматривается особенности становления системы ценностных ориентаций как сущностного показателя особенностей психосоциального развития личности . .

Ключевые слова: личность, потребности , мотивы , ценностные ориентации , внутренний конфликт , внутренний вакуум , психосоциальное развитие.

Актуальність дослідження системи ціннісних орієнтацій визначається значущістю формування особистісної ціннісної структури індивіда, яка є найважливішим чинником процесу соціалізації особистості. Важливість реалізації у нових соціально-економічних умовах мети освіти щодо всебічного розвитку людини як особистості, необхідність реалізації індивідуального та вікового підходів у навчанні та вихованні , зумовлюють необхідність поглиблення психологічних знань про ціннісні орієнтації особистості як стійкі інваріантні утворення свідомості. Підвищення актуальності проблеми особистісного і, зокрема, ціннісно-мотиваційного розвитку зумовлено потребами практики у нових життєвих умовах.

Метою даної роботи є операціоналізація теоретичної моделі психосоціального розвитку в перехідні періоди, зокрема такого її виміру як система ціннісних настанов та ціннісних орієнтацій , яка розглядаеться в контексті проблеми реорганізації структур психосоціального розвитку в період переходу від дитинства до дорослості.

Вирішувалися наступні завдання: 1) дослідити особливості становлення та трансформації системи ціннісних орієнтацій особистості в період переходу від дитинства до дорослості ; 2) виявити в зв’язку з цим динаміку процесів усвідомлення значущості і доступності цінностей; 3) розглянути особливості становлення і переієрархізації системи ціннісних орієнтацій як стрижневого компонента формування особистості і найважливішого показника реорганізації структур психосоціального розвитку в підлітково-юнацькому віці .

Різні аспекти проблеми ціннісних орієнтацій та ціннісно-мотиваційного розвитку вивчалися в роботах багатьох українських та російских психологів, зокрема В. Г. Алексєєвої, К. А. Абульханової-Славської, В. П. Анненкова, І. Д. Беха, Л. І. Божович, М. Й. Боришевського, А. І. Зотової, Я. І. Жукової, Ф. Є. Василюка, В. В. Водзінської, Є. С. Волкова, Н. А. Волкової, І. А.Груздової, О.І.Дробницького, І. В.Дубровіної, І. С. Кона, О. М. Леонт’єва, Д. О. Леонт’єва, В. М. М’ясищева, С. Л. Рубінштейна, В. О. Ядова, а також зарубіжних – Г. Йолова, Д. Катца, Р. Перрі, Р. В. Алішаускене, А. Маслоу, Г. Олпорта, М. Рокича, М. Сміта та інших. Загальна позиція полягає у тому , що ціннісні орієнтації індивіда визначають шлях привласнення духовного потенціалу суспільства, перетворення культурних цінностей у мотиви поведінки. Особистість як системна структура якостей і рис людини продукується суспільними відносинами, в які вона вступає у процесі власної діяльності та взаємодії з довкіллям. Із соціальною природою людської діяльності пов’язаний вплив, зумовлений суспільними нормами, самооцінкою й зустрічною оцінкою кожної особистості з боку соціуму.

Цінності, як одне із центральних особистісних утворень, виявляють свідоме ставлення людини до соціальної дійсності й у цій своїй якості визначають широку мотивацію її поведніки та впливають на всі сторони діяльності ( Б. Г. Ананьєв, В. Отрут, М. Рокич). Відтак природно, що оволодіння системою цінностей, котре характеризується індивідуальним наповненням, набуває статусу життє–орієнтаційних принципів та настанов, які неподільно пов’язані зі спрямованістю діяльності особистості. З цього приводу С. Л. Рубінштейн зазначав, що діяльність людини, щодо задоволення її безпосередніх життєвих потреб, багато в чому спричинена суспільною шкалою цінностей, адже у задоволенні особистісних та індивідуальних потреб за посредництвом суспільно-корисного діяння реалізується ставлення індивіда до суспільства і, відповідно, до самого себе як частини соціуму [2].

Попри великий масив накопичених даних, процес дослідження природи ціннісних орієнтацій як складової психосоціального розвитку особистості ще далекий від свого завершення.

Предметна область нашого дослідження ціннісних орієнтацій як складової психосоціального розвитку в період підлітково – юнацького віку розгортається в нашому дослідженні передусім в особистісному (а не соціально – нормативному) плані.Ми розглядаємо ціннісні орієнтації з точки зору становлення їх як внутрішніх структур особистості, закріплених життєвим досвідом, і “переживанням відносин з середовищем” (Л.С.Виготський). У відповідності з усталеними в психології положеннями ціннісні орієнтації розглядаються в нашому досліджені як елементи свідомості, (І.С.Кон, А.С.Прангішвілі), пов’язані з мотиваційно – потребовою сферою, ідеалами (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський), як вид ціннісних відношень людини до об’єктивно існуючих предметів, як результат переваги на основі образів і еталонів (О.Г.Асмолов, І.Д.Бех, Б.С.Братусь, С.Л.Рубінштейн), який безпосередньо стосується мотивів самоактивності індивіда.

Поняття «системи цінностей» розглядається нами як предметне втілення системи діяльності та суспільних відносин, які відображають сутність життєдіяльності, конкретний історичний спосіб життя конкретної соціальної спільноти (Д. О. Леонт’єв). М. Й. Боришевський вважав, що «певна система ціностей втілюється, опредметнюється у тих чи інших конкретних феноменах, пов’язаних із відповідними формами життєдіяльності, у якій і здійснюється оволодіння цінностями, їх поступове перетворення із явища «зовнішнього» у явище «для себе», тобто відбувається переведення цінностей суспільних у цінності суб’єктивно значущі для самого індивіда» [ 1].

Ми виходили з припущення, що вікова динаміка системи ціннісних орієнтацій є, з однієї сторони моментом становлення і укріплення їх як особистісних показників психосоціального розвитку , з іншої – показником змін їх субординації, а відповідно і їх функції в свідомій регуляції поведінки і діяльності.

В дослідженнях використовувалися методика О.Б.Фанталової “Рівень співвідношення цінності і доступності в різних життєвих сферах” [3], яка спрямована на виявлення домінуючих ціннісних пріоритетів і внутрішніх ціннісно-мотиваційних конфліктів особистості. Згідно інструкції досліджувані повинні були здійснити попарне ранжування запропонованих цінностей двічі: перший раз – по їх значущості, другий – по їх доступності.

^{За допомогою методики Фанталової О.Б. було обстежено 453 представника різних вікових груп (учнів загальноосвітніх шкіл м. Кривого Рогу № 57, 111 і спеціалізованої школи № 71): 85 представників молодшого шкільного віку (5 клас), 93 – середнього підліткового віку (7 клас), 101 – старшого підліткового віку (9 клас), 63 – періоду ранньої юності (11 клас), 111 – дорослості (студенти очної і заочної форм навчання КДПУ віком від 21 до 27 років).} По кожній віковій групі (молодший підлітковий вік, середній підлітковий, старший підлітковий, ранній юнацький, дорослість) на основі визначення рангової структури ціннісних орієнтацій було отримано наступні показники: 1)рангову ієрархію запропонованих цінностей за їх значущістю(Графік №1); 2)рангову ієрархію цінностей вікової групи за їх доступністю(Графік №2).

Найменший, перший ранг приписувався тій орієнтації, яка оцінювалася як найбільш значуща в першому випадку, як максимально реалізована (доступна) у другому випадку. Найбільший, дванадцятий ранг присвоювався тій ціннісній орієнтації, яка визначалася як найменш значуща у першому випадку, як мінімально реалізована (доступна) – у другому.

Для отримання максимально повної картини динаміки значущості і доступності ціннісних орієнтацій вони були розподілені по трьом групам. В першу ввійшли ціннісні орієнтації, що мають перші чотири ранги з точки зору їх значущості або доступності. Друга група була складена ціннісними орієнтаціями, що мали з 5 по 8 ранг. Третя група – ціннісні орієнтації, що оцінювалися як найменш значущі або найменш реалізовані (доступні), тобто ті, що займали з 9 по 12 ранг.

Графік №1

Профілі рангових ієрархій значущості цінностей різних вікових груп

Групу найбільш значущих цінностей в період переходу від дитинства до дорослості складають орієнтації на “Здоров’я”, “Любов” (крім вибірки п’ятикласників), “Щасливе сімейне життя” (Графік №1). В цих ціннісних орієнтаціях відображуються дві сфери життя особистості: здоров’я і сфера близьких міжособистісних стосунків. Такий розподіл характерний для всієї вибірки в цілому. В групі представників молодшого шкільного віку найбільш значущими є такі цінності як “Здоров’я”, “Пізнання”, “Щасливе сімейне життя”, “Красота природи і мистецтва”, вони займають перші чотири рангові місця. В період “типово” підліткового і старшого підліткового віку спостерігається заміна двох показників у складі перших чотирьох місць. В неї входять: “Щасливе сімейне життя”, “Наявність хороших і вірних друзів”, “Любов”, “Здоров’я”. Тобто має місце зменшення значущості сфери пізнання, інтелектуального і естетичного розвитку і з’являється увага до сфери близьких міжособистісних відносин. В період раннього юнацького віку знов відбувається заміна одного компонента структури групи. З попередніх періодів “типово” підліткового (7 клас) і старшого підліткового віку (9 клас), структура першої групи ціннісних орієнтацій яких однакова, в ній залишаються “Здоров’я”, “Любов” і “Щасливе сімейне життя”. Орієнтація на “Наявність хороших і вірних друзів” змінюється спрямованістю на “Свободу як незалежність у вчинках і діях, самостійність як незалежність у судженнях і оцінках”. Тобто збільшується значущість вільного самовизначення за рахунок зменшення значущості сфери особистісних контактів. В період ранньої дорослості спостерігається заміна одного показника у складі першої групи ціннісних орієнтацій. Орієнтація на “Свободу ... і самостійність” змінюється спрямованістю на “Матеріально забезпечене життя”; ця цінність вперше входе в групу найбільш значущих, що може свідчити про наявність фінансової нестабільності або фінансової залежності від батьків в цей період.

Другу групу, яку умовно можна визначити як групу середньо значущих або нейтральних ціннісних орієнтацій, складають орієнтації на “Матеріально забезпечене життя” (крім вибірки дорослих), “Впевненість у собі”, “Пізнання” (крім п’ятикласників), “Наявність хороших і вірних друзів” (крім підлітків 7 і 9 класів).

Групу малозначущих або незначущих ціннісних орієнтацій складають переважно орієнтації на “Активне, діяльне життя”, “Красоту природи і мистецтва” (крім п’ятикласників), “Суспільне визнання” і “Цікаву роботу”, тобто в основному цінності, що відображують сферу суспільно-професійної діяльності. Такий розподіл характерний для всієї вибірки в цілому, хоча є і певна динаміка “переходу” ціннісних орієнтацій з другої групи у третю і навпаки. Найменш значущими для п’ятикласників є орієнтації на “Активне, діяльне життя”, “Цікаву роботу”, “Суспільне визнання” і “Свободу ... і самостійність”. Особливо характерним є остання з них; тільки в період молодшого підліткового віку цінність “Свобода... і незалежність” є однією з незначущих, в період ранньої юності вона входить в групу найбільш значущих ціннісних орієнтацій, що є відображенням динаміки самосвідомості в період переходу від підліткового до раннього юнацького віку.

В період “типово” підліткового віку (7 клас) цінність орієнтації на “Свободу... і незалежність...” збільшується – вона входе в групу нейтральних цінностей, і зменшується значущість орієнтації на “Матеріально забезпечене життя”, яка займає місце у третій групі. В період старшого підліткового віку спостерігається такий розподіл незначущих ціннісних орієнтацій, який характерний для всієї вибірки в цілому. В період ранньої юності і дорослості збільшується значення орієнтації на “Цікаву роботу”, змінюється, таким чином, відношення до сфери професійної діяльності. Поряд з цим зменшується значення орієнтації на “Пізнання”, яка в ці періоди входе в структури незначущої групи ціннісних орієнтацій.

Слід підкреслити, що більшість ціннісних орієнтацій не змінюють місця свого розташування по групам протягом зазначених вікових періодів (Графік №1), але необхідно звернути увагу на те, що варіативність різних показників з точки зору рангових місць, які вони займають в різних вікових групах, змінюється. Можна виділити ряд показників, які в усіх вікових групах мають практично одне і те саме рангове місце, тобто є однаково значущими або незначущими для підлітків, юнаків і дорослих. До таких можна віднести орієнтації (в скобках - місця) на “Щасливе сімейне життя” (1), “Здоров’я” (2-4), “Любов” (2-3, крім 5 класу – 7 місце), “Активне діяльне життя” (11-12), “Красота природи і мистецтво” (11-12, крім 5 класу – 4 місце). Таким чином, по – перше, практично половина з усіх ціннісних орієнтацій є мало варіативними і не залежать від віку; по – друге, є підстави вважати, що рангова структура ціннісних орієнтацій п’ятикласників якісно відрізняється від рангових структур цінностей підліткового (7-9 класи), раннього юнацького віку і дорослості, між якими виникає певна змістовна подібність, наявність спільних для цих вікових періодів (мало варіативність) ціннісних орієнтацій.

Можна, поряд з цим, виділити більш варіативні, лабільні показники, які при переході від одного вікового періоду розвитку до іншого “переходять” з однієї в іншу з виділених груп значущості. До таких ціннісних орієнтацій відносяться: “Цікава робота” (8-11), “Суспільне визнання” (8-10), “Матеріально забезпечене життя” (4-9), “Наявність хороших і вірних друзів” (2-6), “Впевненість у собі” (5-8), “Пізнання” (3-10), “Свобода... і самостійність” (3-9). Найбільша варіативність притаманна орієнтації на “Пізнання”, яка має найбільшу значущість в період молодшого підліткового віку. З віком значущість її поступово зменшується. В період “типово” підліткового віку вона оцінюється як нейтральна (5), починаючи з старшого підліткового віку і до дорослості орієнтація на “Пізнання” входе в групу незначущих ціннісних орієнтацій (9-10).

Протилежна тенденція спостерігається щодо динаміки орієнтації на “Свободу... і самостійність”. Незначущий ранг ця цінність має в 5 класі (9). В період підліткового (7,9 клас)віку і ранньої дорослості вона входить в групу середньо-значущих цінностей (6-7). В групі представників раннього юнацького віку ця орієнтація займає одну з провідних позицій (3) і входе в групу найбільш значущих цінностей.

“Суспільне визнання” всіма віковими групами оцінюється скоріше як незначуща ціннісна орієнтація. Тем не менш в період “типово” підліткового віку (7 клас) цей показник є більш значущим (8), ніж в усіх інших вікових групах. Подібна тенденція характерна для орієнтації на “Цікаву роботу”, яка входить до групи середньо значущих тільки в період ранньої юності (8) і дорослості (8).

Орієнтація на “матеріально забезпечене життя” найменшу значущість має в 7 класі (9), найбільшу – в період дорослості (4). В усіх інших вікових групах вона може бути віднесена до нейтральних, середньо значущих (5-6). Колокоподібну динаміку мають орієнтації на “Впевненість у собі” і “Наявність хороших і вірних друзів”. Найбільші ранги вони мають в період “типово” підліткового і старшого підліткового віку. Орієнтація на “Впевненість у собі” є, однак, середньо значущою для всіх досліджуваних вікових груп (5-8). Орієнтація на “Наявність хороших і вірних друзів” в 7 і 9 класах входе в групу найбільш значущих цінностей і займає 2-е місце. В період ранньої юності і дорослості її значущість знижується (5-6), і цей показник сприймається як середньозначущий.

Таким чином, в результаті дослідження було встановлено, що, розподіл ціннісних орієнтацій по їх значущості найбільш суттєво змінюється при переході від молодшого підліткового до “типово” підліткового віку. Статистично підтверджують цей висновок результати кореляційного аналізу рангових структур ціннісних орієнтацій досліджуваних вікових груп (Таблиця 1).

Таблиця 1.

Кореляції рангових структур ціннісних орієнтацій за їх значущістю (по методиці “Рівень співвідношення “Цінності” і “Доступності” в різних життєвих сферах”)

Вікові групи (класи)	5 клас	7 клас	9 клас	11 клас	Дорослі
5 клас	1,000
7 клас	0,68*	1,000
9 клас	0,46	0,91**	1,000
11 клас	0,33	0,68*	0,85**	1,000
Дорослі	0,5	0,75**	0,91**	0,95**	1,000

*p<0,05 **p<0,01

Ієрархія рангових структур цінностей 5 класу достовірно (на рівні p<0,05) корелює тільки з ранговим профілем цінностей 7 класу; з подальшими віковими групами статистично достовірні кореляції відсутні. Рангова структура значущості цінностей в “типово” підлітковому віці має перехідний характер: ієрархія цінностей 7 класу статистично достовірно корелює як з 5 класом, так і з усіма подальшими віковими групами (з 9 класом і дорослістю на рівні p<0,01, з ранньою юністю на рівні p<0,05).

В період старшого підліткового віку (9 клас) і ранньої юності (11 клас) статистично достовірні кореляції з молодшим підлітковим віком вже відсутні; їх рангові структури на високому рівні значущості (p<0,01) корелюють з ієрархією ціннісних орієнтацій дорослості. Отже, починаючи з старшого підліткового віку і закінчуючи періодом дорослості цінність (значущість) більшості показників залишається незмінною або змінюється в межах однієї – двох груп значущості. Найбільш помітною є тенденція збільшення значущості цінностей “Цікава робота” (від 11 до 8 місця), “Матеріально забезпечене життя” (від 9 до 4 місця), “Свобода... і самостійність” (від 9 до 3 місця) і зменшення значущості цінності “Пізнання” (від 3 до 10 місця). Зростає, таким чином, цінність образу дорослості як ідеальної форми – професійної самореалізації (цікавої роботи), матеріальної незалежності, особистісної свободи і самостійності.

Графік №2

Профілі рангових ієрархій доступності цінності різних вікових груп

Реорганізацію структури ціннісно – мотиваційної сфери характеризує також динаміка усвідомлення доступності (реалізованості) цінностей при переході від дитинства до дорослості. Слід підкреслити, що варіативність (лабільність) показників реалізованості цінностей є значно більшою порівняно з варіативністю їх значущості (Графік №2).

Можна виділити окремі показники, які у більшості вікових груп є однаково доступними або недоступними. До таких можна віднести орієнтації на “Здоров’я” (1-3, крім 7 класу), “Цікаву роботу” (11-12), “Матеріально забезпечене життя” (11-12, крім 5 класу), “Впевненість у собі” (3-4, крім 5 класу). Серед групи найбільш значущих для всієї вибірки реалізованою виявилася тільки орієнтація на “Здоров’я”. Як доступну визначено цінність “Впевненість у собі”, значущість якої оцінювалася як нейтральна. Можна виділити показники, які знаходяться в межах однієї з груп доступності, варіативність рангових місць яких дещо більше: “Суспільне визнання” (5-8), “Наявність хороших і вірних друзів” (1-4), “Свобода... і самостійність” (5-8). Майже половина показників реалізованості ціннісних орієнтацій є лабільними: ступінь доступності цих орієнтацій в різних вікових періодах відрізняється. До них відносяться: “Активне, діяльне життя” (6-11), “Любов” (4-10), “Пізнання” (2-9), “Щасливе сімейне життя” (1-9), “Красота природи і мистецтва” (2-12).

У представників старших вікових груп (9 клас, 11 клас, дорослі) реалізація орієнтації на “Активне, діяльне життя” і “Любов” більша (6-8), ніж у підлітків 5,7 класів (10-11). Найменш доступною орієнтація на “Любов” є для молодших підлітків (10) і старших підлітків (8), для всіх інших вікових груп вона є середньо доступною (4-5). Мінімальною для старших підлітків є доступність орієнтації на “Пізнання” (9) і “Красоту природи і мистецтва” (12), нереалізованість яких в цьому віці може бути свідченням переорієнтації на сферу міжособистісних стосунків. Максимально реалізованою орієнтація на “Пізнання” виявилася у дорослих (2) і семикласників (4), орієнтація на “Красоту природи і мистецтва” – у молодших підлітків (2).

Максимально доступною орієнтація на “Щасливе сімейне життя” є для підліткового віку (1-4), як повністю нереалізована – для юнаків і дорослих (9). Пояснюється це тим, що (як з’ясувалося в результаті бесіди), підлітки орієнтовані на цінність власного сімейного життя в колі батьківської родини, а юнаки і дорослі – на цінність сімейного життя, яке об’єктивно є нереалізованим в період ранньої юності і ранньої дорослості (студенти).

Встановлено, що в період переходу від дитинства до дорослості однаково недоступними для досліджуваних виявилися орієнтації на “Цікаву роботу”, “Матеріально забезпечене життя” (крім 5 класу), “Красоту природи і мистецтва” (крім 5 класу), однаково доступними – “Наявність хороших і вірних друзів”, “Здоров’я”. Сфера професійної реалізації і матеріальної незалежності виявилася недоступною, доступною – сфера міжособистісних відносин з однолітками і власного здоров’я. Виявлена тенденція збільшення доступності орієнтації на “Активне діяльне життя” (від 11 місця в 5 класі до 6 – у дорослих), “Впевненість у собі” (від 6 місця в 5 класі до 3 – 4 місця в подальших вікових групах), “Свободу... і самостійність” (від 8 місця в 5 до 5 місця в 11 класі). Колокоподібну динаміку мають орієнтації на “Суспільне визнання” (найбільша доступність в 9 класі) і на “Пізнання” (найменша доступність в 9 класі).

Ступінь подібності рангових структур цінностей різних вікових груп за їх доступністю перевірялася методом рангових кореляцій Rs Спірмена.

Таблиця 2.

Кореляції рангових структур цінностей за їх доступністю (по методиці “Рівень співвідношення “Цінності” і “Доступності” в різних життєвих сферах”)

Вікові групи (класи)	5 клас	7 клас	9 клас	11 клас	Дорослі
5 клас	1,000
7 клас	0,53	1,000
9 клас	0,45	0,69*	1,000
11 клас	0,28	0,65*	0,8**	1,000
Дорослі	0,24	0,66*	0,66**	0,89**	1,000

*p<0,05 **p<0,01

Отримані кореляційні зв’язки виявили істотний розрив даних 5 класу з усіма іншими віковими групами (відсутність статистично значущих кореляцій). Ступінь реалізованості цінностей в “типово” підлітковому віці достовірно (p<0,05) корелює з показниками всіх подальших вікових груп. Найбільш тісний кореляційний зв’язок виявлено між старшими підлітковим віком і ранньою юністю (Rs=0,8 при p<0,01), а також між ранньою юністю і дорослістю (Rs=0,89 при p<0,01). Можна зробити висновок, що відмінності між молодшим підлітковим віком і подальшими віковими групами при оцінці ступеня реалізованості ціннісних орієнтацій є більш суттєвими, ніж при оцінці ступеня їх значущості.

Встановлені відмінності по ступеню значущості і ступеню доступності термінальних ціннісних орієнтацій в періоди підліткового віку, ранньої юності і дорослості дозволяють припустити, що період “типово” підліткового віку є сенситивним щодо формування змістовних засад системи ціннісних орієнтацій, що обумовлено інтенсивним розвитком нової форми самосвідомості і “образа Я” як новоутворень підліткового віку. В цей період поява системи ціннісних орієнтацій починає виконувати функцію регулюючого впливу на діяльність і роль стрежневого компонента процесу формування людини як особистості. Є, однак, певні підстави вважати, що в період “типово” підліткового віку починається формування пізнавального компонента ціннісних орієнтацій, обумовленого накопиченням індивідуального досвіду життя і життєвими відносинами, в яких знаходиться підліток. Ми припустили, що формування емоційного компонента ціннісних орієнтацій відбувається пізніше – в період переходу від старшого підліткового до раннього юнацького віку. Саме в цей період ціннісні орієнтації набувають функцію джерела мотивоутворення і смислоутворення, функцію ядра мотиваційної сфери, віднаходять себе в певній спрямованості свідомості і соціальної поведінки.

Література

1.Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанти громадянськоговиховання особистості // Цінності освіти і виховання / За заг. Ред. О.В. Сухомлинської.– К., 1997. – С.21-25.

2.Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии.– М, 1978.– 365 с.

3.Фанталова Е.Б. Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта.-Самара:Бахрах-М., 2001.- 128 с.

4.Шамне А.В. До проблеми вивчення особливостей психічного розвитку в онтогенезі як цілісного процесу // Психологія. Збірник наукових праць.-К.: НПУ імені М.П. Драгоманова,Випуск 16, 2002.-С. 49-54.