Строительство и архитектура/ 1. Архитектурные решения объектов строительства и реконструкции

к.т.н., доцент Постернак С.О., магістрант Горашко І.В.,

к.т.н., доцент Постернак І.М.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

АРХІТЕКТОНІКА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ
МАГІСТРАНТА НА ТЕМУ: «ІНЖЕНЕРНА АРХІТЕКТОНІКА І ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ВИСОТНИХ КАРКАСНО-МОНОЛІТНИХ БУДІВЕЛЬ»

Протягом всієї історії людського суспільства одним з основних свідчень рівня соціально-економічного розвитку різних часів є здатність людей до зодчества, архітектури та будівництва. Чим вище інтелектуальний рівень людей – тим вище рівень їхньої будівельної майстерності.

В умовах планомірного реформування вищої освіти в Україні, стійкої орієнтації її на європейську систему освіти та перспективу входження у Болонський процес відбувається постійне вдосконалення навчання студентів. Вершиною навчання у Вищій Школі України є освітньо-кваліфікаційний рівень магістр.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має первісний досвід їхнього застосування та продукування нових знань для розв’язання проблемних професійних задач у певній галузі національної економіки [1…4].

Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до творчої науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська робота являє собою самостійне дослідження і є органічною складовою навчального процесу як засіб перевірки всебічної готовності магістранта до власного наукового пошуку. Обов’язковою умовою підготовки магістерської роботи є чітке уявлення автора про сучасний рівень наукових досягнень теорії та практики і перспективи розвитку науки в цілому. На основі цих уявлень магістрантом повинні бути сформульовані власні положення, дієздатність яких він має надалі перевірити в процесі дослідно-експериментальної діяльності. Магістерська робота повинна узагальнювати хоч і невеликий, але самостійний науковий пошук виконавця, а не повторювати чи констатувати загальновідомі істини. За змістом і формою магістерська робота дає підстави для судження про рівень спеціальної підготовки магістра, про його зрілість як викладача і дослідника [1…4].

Також необхідно надати деякі пояснення щодо теми дипломної (кваліфікаційної) роботи магістранта на тему «Інженерна архітектоніка і особливості проектування цивільних висотних каркасно-монолітних будівель». Зокрема, опираючись на пояснення (тлумачення) Великого тлумачного словника (ВТС) сучасної української мови [5] термін "архітектоніка" формується як «гармонійне сполучення частин у єдине ціле» на основі терміна "архітектура" – мистецтво проектування, спорудження та художнє оздоблення будов, будівельне мистецтво; та на основі терміна "тектоніка" – особливості взаємного розташування частин будівлі, споруди та співвідношення їх форм і пропорцій. Вислів же "інженерна" ﴾французьке ingénieur, від латинського ingenium – здібність, винахідливість﴿ до термінів "архітектоніка, архітектура" трактується ВТС [5] як технічна, пов’язана з діяльністю інженера.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблено більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської роботи як виду кваліфікаційної роботи. Водночас правильна та логічна структура магістерської роботи – у будь-якому разі є запорукою успіху у розкритті теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ окрему частину цього питання.

Змістом магістерської роботи є дослідження проблеми, що розглядається, ступеню і стану її наукової розробки, значення для науки і практики. Проблема розглядається на основі всебічного наукового аналізу, формулювання практичних рекомендацій, теоретичного обґрунтування висновків та неодмінного відображення точки зору автора.

Магістерська робота повинна містити: титульний аркуш, зміст, перелік умовних скорочень (за необхідності), вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Вступ розкриває сутність наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан розробленості, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження (формулюється доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми).

При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення). Об’єкт дослідження — це частина об’єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта).

За даною темою об’єкт дослідження – будинки висотні каркасної конструктивної системи з монолітного залізобетону, конструкції вертикальних і горизонтальних елементів каркаса, фундаменти й основи таких будинків.

Предмет (міститься в межах об’єкта — саме на ньому повинна бути спрямована увага, оскільки він визначає тему магістерської роботи). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношення об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

За даною темою предмет дослідження – особливості архітектурно-конструктивних рішень, розрахунку й конструювання цивільних висотних будинків каркасної конструктивної системи з монолітного залізобетону.

Мета дослідження пов’язана із об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом досягнення.

За даною темою мета дослідження: виявити, проаналізувати й систематизувати особливості архітектурно-конструктивних рішень, розрахунку й конструювання цивільних висотних будинків каркасної конструктивної системи з монолітного залізобетону.

Для виконання поставленої мети були визначені наступні завдання досліджень:

- виконати огляд розвитку, стану, і застосування каркасних систем із плоскими перекриттями в збірному й монолітному виконанні, їх конструктивні й об'ємно-планувальні рішення;

- розглянути розрахункові інструменти висотних будинків і проаналізувати основні положення методу кінцевих елементів;

- розглянути комп'ютерні моделі й виконати огляд сучасних програмних комплексів на підставі й за допомогою яких буде виконуватися аналіз конструкцій висотних будинків з монолітного залізобетону;

- виконати дослідження особливостей спільної роботи каркасних конструкцій висотних будинків і відзначити ефекти, що показують важливість обліку спільної роботи всіх елементів каркасу.

- виконати аналіз вертикальних елементів каркасу на предмет перерозподілу навантаження й дати рекомендації з конструювання крайніх колон;

- виконати аналіз перекриття на предмет: нерівномірних осідань опор плити, наявності численних нерегулярних отворів, методів армування;

- розглянути спільне проектування висотних каркасних будинків із ґрунтовим масивом, і запропонувати конструктивні заходи щодо зменшення зусиль у периферійних зонах,

- розглянути комп'ютерне моделювання процесу зведення висотних каркасних будинків з монолітного залізобетону.

Наводяться методи дослідження, використані для досягнення поставленої в магістерській роботі мети.

За даною темою методи дослідження – це методи обробки даних з використанням програмного забезпечення ЛІРА й інтегрованої системи SCAD Office, зіставлення й узагальнення даних.

Наукова новизна, (коротка анотація нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих).

Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість дослідження може виражатися в різних формах, що визначається характером самої роботи. Одні форми впровадження притаманні роботам методологічного характеру, інші – роботам з тем прикладного характеру. Апробація результатів дослідження (наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах та щодо публікацій). Апробація результатів магістерської роботи є обов’язковою умовою допуску роботи до захисту.

Розглянута архітектоніка (структура) кваліфікаційної наукової роботи магістранта з проектування цивільних висотних каркасно-монолітних будівель, зокрема зазначені об’єкт та предмет дослідження, мета та завдання досліджень.

Література:

1. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльнос-ті: підручник [для студ. вищ. навч. закл.]/ В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – 6-те вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2008. – 310 с.

2. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.]/ В.В. Ковальчук, Л.М. Моїсєєв; під наук. ред. В.О. Дроздова. – [5-те вид.]. – К.: Видавничий дім "Професіонал", 2008. – 240 с.

3. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / В.М. Нагаєв.–К.: Центр учбової літер., 2007.–232 с.

4. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень: навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.]/ В.І. Романчиков. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 254 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728с.