Гусарова О.В.

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут

 

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ СТАДІЇ ОТРИМАННЯ АСКОРБІНОВОЇ КИСЛОТИ

 

Ліки людина приймає, коли вона хвора, для того, щоб одужати. Вітаміни навіть здорова людина має отримувати завжди, щоб не мати проблем зі здоров’ям, особливо при складній екологічній ситуації, яка зараз склалась в Україні.

Аскорбінова кислота (Вітамін С) – один з найнеобхідніших вітамінів, необхідних людині для підтримання імунної системи та проведення окисно-відновних процесів. Він належить до водорозчинних вітамінів [1, 2, 3].

Метою даної роботи є аналіз літературних джерел, присвячених отриманню вітаміну С, бо до теперішнього часу немає повного аналізу існуючих методів синтезу цього вітаміну.

Існує чотири основні принципові методи синтезу вітаміну С [2, 3]: ізомерацією та лактонізацією 2-кетогексонових кислот; із пентод через озазон і нітрил (озонціальний метод); конденсацією бензоіонового типу двох альдегідів з низькою молекулярною масою під каталітичним впливом KCN з утворенням кетоспирту; конденсацією ефірів α-оксікислот.

З’ясовано, що останні три методи дають низький вихід продукту, вони складні і потребують ресурсів, що відсутні (наприклад, ліксозу), сприяють забрудненню навколишнього середовища. Тому в Україні найбільшого розповсюдження отримав менш шкідливий метод синтезу L-аскорбінової кислоти із 2-кето-L–гексонової кислоти. Цей метод складається з п’яти стадій [3]:

-   отримання D-сорбіту із D-глюкози методом каталітичного відновлення останньої воднем при тиску 80-100 кгс/см2 і температурі 135-140 ºС;

-   отримання L-сорбози із D-сорбіту шляхом біохімічного глибинного окислення останнього оцтовокислими бактеріями;

-   отримання діацетон-L-сорбози шляхом обробки останньої ацетоном і в присутності каталізатора сірчаної кислоти, відгонки ацетону і виділення діацетоносорбози лугом;

-   окислення діацетон-L-сорбози в гідрат діацетон-2-кето-L-гулонову кислоту перманганатом калію з виділенням гідрата діацетон-2-кето-L-гулонової кислоти соляної кислоти;

-   енолізація і лактонізація гідрата діацетон-2-кето-L-гулонової кислоти в аскорбінову кислоту в середовищі хлороформу і в присутності каталізатора хлористого водню, а також перекристалізація технічної аскорбінової кислоти у чистий продукт.

Проаналізувавши технологічні схеми для реалізації цього методу, зроблені такі висновки:

-   можна замінити періодичні процеси на безперервні. Це дозволить суттєво скоротити кількість апаратів, зменшити площі цехів і підвищити продуктивність праці.

-   з часом продукція забруднюється іржею від робочих елементів апаратів, що є недопустимим.

Автори пропонують замінити робочі елементи (наприклад, труби) з дорогих нержавіючих сталей на труби з полімерних матеріалів, які є дешевші, легші, надійніші та корозійно стійкіші. Це дозволить підвищити якість продукції, надійність та ефективність обладнання.

 

Література:

1. Пархоменко Ю.М., Донченко Г.В. Вітаміни в здоров’ї людини. – Київ: Академперіодика, 2006. – 182 с., 3 с. іл.

2. Уэбб Ф. Биохимическая технология и микробиологический  синтез. –  Москва:  Медицина, 1969. – 600 с.

3. Шнайдман Л.О. Производство витаминов. – Москва: Пищевая промышленность, 1973. – 440 с.