Хімія і хімічні технології/7. Неорганічна хімія
Посторонко А.І.
Українська інженерно-педагогічна академія
Розділення дистилерної суспензії
содового виробництва у присутності похідних поліакриламіду
При одержанні
хлористого кальцію із відходів виробництва кальцинованої соди лімітованою
стадією процеса є розділення дистилерної суспензії. Із-за присутності колоїдних
домішок у суспензії швидкість її освітлення не задовольняє виробництво за
якістю прозорої частини.
В роботі
наведені результати дослідження інтенсифікації процесу седиментації виробничої
дистилерної суспензії в присутності добавок похідних поліакриламіду, в якості
яких були обрані аніонна (сосополімер А), катіонна (сосополімер К), сульфо–та
амінопохідні. Синтез амінопохідних поліакрила-міду оснований на проведенні
реакції в ланцюгах поліакриламіду за Манніхом [1]. Сульфопохідні одержували при
дії на поліакриламід формальдегіду і сульфату натрію. В якості аніонного
похідного застосовували сополімер акриламіду з акрілатом натрія з молекулярною
масою 5,4·106 і вмістом іоногенних ланцюгів 29 мол. %, який був
одержаний лужним гідролізом по [2]. Катіонною похідною служив сополімер
акриламіду з гідрохлоридом диметиламіноетилметакрилата з молекулярною масою
3,5·106 і вмістом іоно-генних ланцюгів 21,5 мол. %, який одержували
радикальною полімеризацією за методикою [3].
Досліди
проводили в лабораторних умовах слідуючим чином: 250 мл суспензії після
дистилера цеху кальцинованої соди Лисичанського содового заводу вносили в
реакційну колбу, добавляли добавку похідної і перемішували 10 хвилин при
температурах 27 і 90 °С. Після взаємодії суспензію виливали в циліндр ємкістю
250 мл, забезпечений міліметровою шкалою, і спостерігали розділення суспензії
фіксуванням через визначені проміжки положення границі розділу фаз. За
результатами відліку визначали для кожного даного моменту висоту прозорого шару
і ступенів відстоювання. На основі седиментаційних кривих розраховували середні
швидкості освітлення за весь період розділення. В роботі використовували 1·10-1
÷ 1·10-6 мас. %% похідних поліакриламіду. Результати
дослідів представлені в табл. 1–3. В табл. 2 і 3 концентрація добавок складала
при 27 °С – 1·10-2, а при 90 °С – 4·10-3 мас. %%.
Попередніми дослідами встановлено, що швидкість седиментації суспензії без
добавок при 27 °С складала 0,20 м/год, а при 90 °С – 0,42 м/год. Велике
значення для коагуляції зависей суспензії має концентрація добавок похідних, з
збільшенням яких вище оптимальних відбувається стабілізація суміші. Із табл. 1
видно, що концентрація 1·10-2 ÷ 1·10-4 мас. %% є
оптимальною для сополімера К та амінопохідної поліакриламіду, які і є найбільш
ефективними коагулянтами у виробництві хлористого кальцію. Слід відмітити
високу розподілюючу спроможність досліджених похідних поліакриламіду в перші
хвилини відстоювання.
Так, при
вмісту у суміші 2 · 10-3 мас. %% сополімеру А уже за одну хвилину
відстоювання висота прозорого шару досягає кінцевої межі, яка прийнята за
стандарт. При використанні добавок похідних прозорість дистилерної рідини
набагато вища ніж без добавок. Наприклад, при введенні в суспензію 3·10-3
мас. %% сополімеру К вміст зависів в прозорій частини рідини складає 0,006
мг/л, а без добавки – 0,092 мг/л, що має вирішальне значення при вибору
коагулянтів для виробничих умов, так як надлишкова кількість зависів у прозорій
рідини приводить до засмічення гріючих поверхонь вакуум – випарювальних
апаратів, що впливає на продуктивність виробництва.
Таблиця 1
Швидкість розподілу дистилерної суспензії при 90 °С в
присутності сополімера К
Час відстоювання
суспензії, хвилин |
Концентрація сополімера
К, мас. %% |
|||
1 · 10-5 |
1 · 10-4 |
1 · 10-3 |
1 · 10-2 |
|
Висота освітленого
шару, см. |
||||
1 |
13,8 |
14,3 |
14,4 |
15,0 |
2 |
14,2 |
14,6 |
16,8 |
20,2 |
3 |
14,8 |
16,8 |
17,8 |
20,4 |
4 |
18,2 |
18,9 |
19,4 |
20,4 |
5 |
18,6 |
19,7 |
19,8 |
20,9 |
10 |
19,2 |
19,7 |
21,4 |
21,2 |
15 |
19,4 |
20,2 |
21,8 |
21,3 |
20 |
21,9 |
21,3 |
22,2 |
21,3 |
Таблиця 2
Середня швидкість розділу дистилерної суспензії в
присутності різних добавок
Назва добавки |
Швидкість розділу
суспензії, м/год |
|
27 °С |
90 °С |
|
Поліакриламід |
0,631 |
0,606 |
Гідролізований поліакриламід |
0,681 |
0,654 |
Сульфопохідна |
0,762 |
0,703 |
Амінопохідна |
0,526 |
0,606 |
Сополімер А |
0,495 |
0,528 |
Сополімер К |
0,782 |
0,786 |
Таблиця 3
Ступінь освітлення дистилерної суспензії
Назва добавки |
Ступінь освітлення, % |
|
27 °С |
90 °С |
|
Поліакриламід |
60,8 |
58,4 |
Гідролізований поліакриламід |
75,4 |
60,2 |
Сульфопохідна |
88,0 |
89,0 |
Амінопохідна |
74,6 |
60,4 |
Сополімер А |
78,2 |
62,2 |
Сополімер К |
94,0 |
93,6 |
ЛІТЕРАТУРА
1. Вейцер Ю.И., Минц Д.М. Высокомолекулярные
флокулянты в процессах очистки природных и сточных вод. М.: Стройиздат, 1984. -
204 с.
2. Николаев А.Ф., Охрименко Г.И. Водорастворимые
полимеры. Л.: Химия, 1979. - 144 с.
3. Подосинкін
П.А., Посторонко А.І, Гризодуб А.П., Кальна З.П., Ляпіна А.Т. Очистка стічних
вод після промивки елекетрофільтрів вапняних печей. //Хімічна промисловість,
1963, № 3, С. 82-84.
4. Ривный В.С., Посторонко А.И., Чаусова Г.С. Разделение дистиллерной
суспензии в присутствии добавок поверхностно-активных веществ. //Сб. „Вопросы
химии и химической технологии”. – Вып. 45. – Харьков.: Высшая школа, 1976. – С.
91-93.