Бурова Н., Мартинюк А. ЕП-04-Ма
Питання оптимізації регулювання зайнятості в
Україні
Основою економічного благополуччя країни є
добробут кожного її громадянина. Це не максимальна позначка багатства окремих
її представників, а рівень життя, соціальні можливості та перспективи найменш
забезпечених, найуразливіших прошарків.
К DC З »—і
X ш |
Явище бідності переплітає вагомою ниткою всю історію
людства, всі країни світу, будь-які економічні системи. Злидні - нездоланна
проблема як країн, що розвиваються, так розвинутих
держав. У країнах, що розвиваються, проживає майже 4,5 млрд. людей, житло 60% з
яких не відповідає мінімальним санітарно-гігієнічним вимогам, третина з яких не
доживає до 40-літнього віку. 60 млн. дітей світу не мають
можливості відвідувати школу, 6 млн. дітей щорічно помирає від голоду, 2 млн. матерів не
виживає під час пологів. При цьому кількість бідних у світі щорічно
збільшується [5].
Великомасштабність, масовість та абсолютний характер
бідності у країнах, що розвиваються, дещо відводить у тінь
проблему бідності в багатих країнах, де вона має якісно іншу природу.
Відповідно
до вибору теми, в даній статті ставиться мета виявити тенденції регулювання
сфери зайнятості, зокрема у контексті міжнародного досвіду та
інформаційно-інноваційних імперативів національного розвитку в умовах відкритих
економік [4].
Бідність
у розвинутих країнах відносна, вона вважається бідністю порівняно з добробутом
та багатством значної частини суспільства. У якісному відношенні бідність у
розвинутих країнах викликає стурбованість через зміни у морально-психологічному
стані, виникнення особливої субкультури бідності, її відстороненість від
суспільства. Особливу занепокоєність викликають діти, які ростуть у бідності,
оскільки вони позбавлені можливості стати повноправними
членами майбутнього суспільства.
Участь
на ринку праці та рівень бідності. У розвинутих країнах на
кінець XX столітті сім'ї з повною зайнятістю
охоплювали 65% населення, а сім'ї з
повний безробіттям - 10% населення. Цей процес
було названо "поляризацією зайнятості" та характерний для 10
з
15 досліджених країн ОЕСР. Процес поляризації зайнятості
відбувався у всіх країнах за рахунок скорочення частки населення, яке живе у
змішаних сім'ях (один працюючий на двох чи більше дорослих). У цілому, у 15
країнах
ОЕСР дохід на одну особу у сім'ях із повною зайнятістю був у 2 рази більшим ніж у
сім'ях із повним безробіттям [5].
У більшості розвинутих країн державний перерозподільний
механізм у вигляді податків та соціальних трансфертів зменшував рівень бідності
не лише серед всього населення, а й для окремих груп ризику, зокрема, у дитячій
віковій групі, у категоріях батьків-одинаків та повністю безробітних сімей -
більше ніж на 50%.
Відповідно до даних досліджень,
викладених в доповіді «Бізнес в 2006 році: створення робочих місць»
("Doing Business in 2006: Creating Jobs"), саме реформи у сфері
регулювання ведення бізнесу, будучи часто достатньо простими, можуть
забезпечити створення великої кількості нових робочих місць. Спонсорами
доповіді є Всесвітній банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC),
інвестиційний підрозділ Групи Всесвітнього банку.
"Створення робочих місць – пріоритет для кожної країни і,
особливо, для бідних країн. Політика по поліпшенню регулювання бізнес
діяльності і підтримки підприємництва – ключ до створення більшої кількості
робочих місць і зростання. Це також спосіб зниження рівня бідності. Особливо
від цього виграють жінки, які складають три чверті робочої сили в деяких
економіках, що розвиваються, а також молодь, що починає трудову діяльність.
Країни, лідируюче в проведенні реформ минулого року, від Сербії до Руанди,
указують шлях вперед. Нам всім є чому повчитися на їх прикладі," сказав
Пол Вульфовіц, Президент Всесвітнього банку.
Наприклад,
з доповіді можна взнати, що для того, щоб створити нову компанію в Мозамбіку,
потрібно пройти 14 реєстраційних процедур, які займають в сумі 153 дні; якщо
заплатити всі обов'язкові податки в Сьєрра-Леоне, то вони складуть 164 відсотки
від всього прибутку компанії; у Сірії, з моменту прибуття товарів, що імпортуються,
в порт призначення до моменту, коли вони опиняться біля воріт підприємства,
може пройти 63 дні і для цього потрібно 18 різних документів і 47 підписів
посадовців.
В цілому,
найактивніше реформи проводилися в європейських країнах. Перші 12 місць, за
наслідками попереднього року, розподілилися таким чином – Сербія і Чорногорія,
Грузія, В'єтнам, Словаччина, Німеччина, Єгипет, Фінляндія, Румунія, Латвія,
Пакистан, Руанда і Нідерланди.
«Багато африканських країн, гостро
потребуючих в появі нових підприємств і нових робочих місць, ризикують ще
більше відстати від інших країн, які йдуть шляхом спрощення регулювання і
створення привабливішого інвестиційного клімату» - так вважає Майкл Клайн,
Віце-президент Всесвітнього банку і Міжнародної фінансової корпорації по
розвитку приватного сектора і Головний економіст Міжнародної фінансової
корпорації [6].
Ситуація
на ринку праці в Україні додатково погіршуються несприятливими екологічними
умовами та навіть поширенням СНІДу. Адже, згідно з прогнозними дослідженнями,
вже в 2014 p. від цієї хвороби
щоденно будуть вмирати 140 чоловік. У тому ж 2014 р. кількість Віл-інфікованих в Україні досягне 800
тис. людей, більшість з яких – працездатне населення у віці від 30 до 39 років.
Як показують експерти, це еквівалентно тому, що всього
через 6 років в У країні щодня розбиватиметься літак авіакомпанії AIDS-AIRLINES із 140 пасажирами на
борту. На думку експертів ВБ, епідемія ВІЧ прискорить демографічну
кризу в Україні: до 2014 р населення
додатково скоротиться
на 500 000 чоловік, що призведе до відповідних економічних наслідків, що
зумовлює необхідність консолідувати суспільство. Адже СНІД може зумовити
серйозну соціально-економічну кризу. Тільки прямі фінансові втрати бюджету
становитимуть 1,3 млрд. грн. (офіційний курс Національного банку - 5,05 грн/Sl). Унаслідок розповсюдження епідемії до 6% може скоротитися ВВП, до 2% зменшиться робоча
сила, на 9% скоротиться український експорт і на 9% зменшиться обсяг інвестицій
в національну економіку, а загальний добробут населення зменшиться на 8%.
Міжнародне співробітництво у цьому зв'язку має достатньо велике значення. Так,
наприкінці 2006 р. СБ вирішив відновити Україні кредит для боротьби з
ВІЧ/СНІДом у розмірі 60 млн. доларів США [3].
Згідно
зі Стратегією соціально-економічного розвитку України до 2015 року, пріоритетними
напрямками діяльності уряду з метою вирішення проблеми бідності визначено наступні:
- сприяння розвитку
зайнятості та ринку праці, як шляху до забезпечення працездатним верствам
населення умов для самостійного вирішення проблем підвищення добробуту,
збалансування попиту і пропозиції на ринку праці, запобігання безробіттю;
- підвищення рівня
заробітної плати працюючих та купівельної спроможності населення;
- створення системи загальнообов'язкового
державного соціального страхування, спрямованого на посилення соціального
захисту працюючих і членів їх сімей від імовірної бідності внаслідок
неможливості отримувати дохід у разі втрати роботи або працездатності через
хворобу, нещасний випадок, каліцтво, старість чи смерть годувальника;
- забезпечення
соціальної підтримки найбільш вразливих верств населення шляхом упровадження
адресної соціальної допомоги та соціальних послуг через реалізацію Закону Ш України "Про
державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та "Програми житлових
субсидій";
- запровадження виваженої політики щодо реформування житлово-комунального господарства;
- загальне економічне
оздоровлення та підйом економіки;
- розширення інвестицій
у сферу освіти, культури, фізичної культури та спорту;
- реструктуризація
заборгованості по заробітній платі;
- поступове формування
середнього класу [4].
Виходячи
з вищевикладеного, вирішення проблеми вбачається у підвищенні ефективності
податкової та трансфертної політики, особливо у сфері функціонування ринку
праці, від чого безпосередньо залежить поліпшення становища частини населення,
яка проживає за межею бідності. Вдосконалення функціонування ринку праці
пов'язують із двома напрямками. По-перше, це підвищення зайнятості та збільшення
привабливості роботи для підприємця, працівника через зниження податків на
працю, в тому числі соціального податку підприємців. По-друге, це акцентування
соціального захисту працездатного населення на активних витратах, тобто
розробка програм, які сприяють зростанню зайнятості,
стимулюють осіб, які отримують допомогу, знаходити ти зберігати роботу [5].
Наявні
структурні вади української економіки та, зокрема, соціально-економічної сфери,
визначають необхідність радикальної оптимізації умов включення до системи
міжнародного поділу праці. Така оптимізація має відбутися не тільки на базі
критичної оцінки наявних результатів розвитку, а й з урахуванням науково
обґрунтованих пріоритетів соціально-економічної сфери.
Так,
значними перешкодами для становлення ефективної відкритої економіки України і
проблема бідності для великої кількості населення, а також демографічна
ситуація, що погіршується (за рахунок скорочення та старіння населення).
Багато невирішених проблем лишаються у сфері
освіти - все ще очевидною залишається обмежена фінансова доступність вищої
освіти для ряду категорій населення, багато нарікань викликає якість
середньої,
середньої спеціальної та вищої освіти. Як і раніше, не вирішені питання
медичного забезпечення, що становить собою не тільки соціальну проблему, а й
знижує конкурентноздатність економіки в цілому через відсутність належних умов
концентрації на національній території людського капіталу-носія
основних інформаційних цінностей.
Одним
її важливих важелів розкриття потенціалу ринку праці, виявлення його функцій та
особливостей їх прояву в сучасних
умовах функціонування відкритої економіки України критичний підхід до
сегментації ринку праці в Україні та за її межами, що,
з
одного боку, не може не вплинути на якість продукції,
що випускається, а з іншого, - допомогти оптимізувати участь економіки держави
в системі міжнародного поділу праці [4].
У ринковій
економіці практично неможливо повністю усунути безробіття як явище, але
необхідно обов'язково вживати активним заходам по її зниженню до прийнятного
рівня, який би забезпечив нормальне функціонування економіки держави і
процвітання кожної людини.
Література:
1. Washington ProFile. - http://www.washprofile.org.
2. Версії, ком. - http://www.versii.com/.
3.Эксперты:
К 2015
году в Украине от СПИДа будет ежедневно умирать 140 человек //Корреспондентке. net. - 23 Мая 2007.
4. Руденко Н.В., здобувач
Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Зовнішня
торгівля: право та економіка № 6 (35)/2007р.
5.
Попович О.Б., аспірант УАЗТ, Зовнішня торгівля: право та економіка № 3 (32)/2007р.
6. Доклад
«Бизнес в 2006 году»: страны Восточной Европы стимулируют развитие бизнеса
путем проведения масштабных регуляторных реформ, тогда как страны Африки и
Ближнего Востока отстают …