Грицюк Ігор Васильович

студент V курсу, юридичний факультет

Національний університет державної податкової служби України

«Правове забезпечення міжнародного співробітництво органів прокуратури України при розслідуванні злочинів»

У сучасних умовах запорукою успішного розслідування кримінальних справ є допомога компетентних органів іноземних держав у зборі доказів протиправної діяльності осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Прокуратура України активно користується міжнародно-правовими механізмами в розслідуванні кримінальних справ.

Для того, щоб викрити особу та довести її вину у скоєнні інкримінованих злочинів необхідно, за умови такої потреби, своєчасно і, головне, з дотриманням встановлених правил та процедур звернутись за отриманням міжнародної правової допомоги.

Підставою для звернення за такою допомогою є міжнародні договори України у цій галузі, як багатосторонні так і двосторонні.

Взаємодія може будуватися лише на діючих у міжнародному праві і національних правових системах розпорядженнях. Нині сформувалася така система чинних в Україні нормативно-правових актів, які регламентують питання, пов’язані із взаємодією держав у галузі кримінальної юстиції:

- універсальні багатосторонні міжнародні договори з питань прав людини, зокрема Конвенція про захист прав людини та основних свобод;

- спеціальні багатосторонні міжнародні договори з питань боротьби з окремими видами правопорушень і злочинів, у яких питанням взаємодії держав із надання допомоги в розслідуванні зазначених злочинів присвячені окремі частини договору (наприклад, ст.ст. 4-9 Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 19.12.1988 р.; ст.ст. 6-8, 11-12 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, від 23.09.1971 р. та інші договори);

- універсальні багатосторонні міжнародні договори з питань правової допомоги, серед яких можна назвати Конвенцію про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладену державами - членами СНД в Мінську 22.01.1993 р. (Мінська конвенція);

- спеціальні багатосторонні міжнародні договори з питань кримінального судочинства - Конвенція про видачу правопорушників (1957 р.) і додаткові протоколи до неї; Конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах (1959 р.); Конвенція про передання провадження у кримінальних справах (1972 р.); Конвенція ООН про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (1990 р.) і т.д.;

- двосторонні договори України про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах;

- двосторонні договори колишнього СРСР про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах, у яких згідно із законом від 12.09.1991 р. “Про правонаступництво України” (ст.7), Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо договорів від 23.08.1978 р., Україна є правонаступником і в ній застосовуються положення цих міжнародних угод СРСР;

- консульські конвенції та угоди, що регламентують окремі питання взаємодії держав у галузі кримінального судочинства, наприклад ст.ст. 15-17 Консульської конвенції між Україною і Республікою Болгарія від 24.07.1996 р., які передбачають можливість ведення процесуальних дій за кордоном консульськими працівниками за дорученням слідчих і судових органів України;

- відомчі міжнародні договори (наприклад, Меморандум про співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Федеральною прокуратурою Швейцарської Конфедерації в боротьбі з організованою злочинністю і відмиванням доходів від 28 лютого 2000 р.);

- закони України, що містять положення, які регламентують порядок надання правової допомоги у кримінальних справах;

- підзаконні нормативно-правові акти, у тому числі накази Генпрокурора України: “Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародної співпраці і правової допомоги” №8 від 20.10.2002 р.; “Про введення в дію Інструкції про порядок підготовки, передачі і виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу в кримінальних справах” №8/1 від 20.10.2002 р.; “Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги” № 8 від 20.10.2002 р., “Про стан прокурорського нагляду за додержанням вимог закону при розслідуванні кримінальних справ і розгляді повідомлень про злочини, що надійшли від компетентних іноземних установ” № 32 від 12.08.1999 р., а також загальні нормативно-правові акти відомств України, наприклад, Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні в запобіганні, розкритті та розслідуванні злочинів від 9.01.1997 р.

Як відомо, існує три види міжнародної правової допомоги при розслідуванні кримінальних справ, а саме:

- проведення процесуальних дій, що включає в себе виконання слідчих дій, вручення документів, передачу предметів, надання документів та виконання інших процесуальних заходів;

- екстрадиція осіб;

- передача кримінального переслідування осіб.

Проаналізувавши нормативно-правову базу міжнародного співробітництва органів прокуратури України ми дійшли до висновку, що при наявності великої кількості міжнародних зобов’язань України, на національному рівні питання міжнародного співробітництва органів прокуратури підлягає подальшому вдосконаленню та універсифікації.