Шляхов О.В., студент

Никифорова Л.А., к.філос.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

МАНІПУЛЯЦІЯ ЯК ОСНОВНА МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО СПІЛКУВАННЯ

Сьогодні кожна людина намагається контролювати будь-яку ситуацію і тому у своїй професійній діяльності і особистому житті вдається до різних механізмів маніпулювання. Маніпуляції активно впливають на свідомість людини, вносять в її життя нестабільні, неприємні моменти.

В кожній людині є та частина душі, яка свідомо вдається до всіляких хитрощів, щоб контролювати ситуацію і досягти своєї мети (частіше корисливої). Вона називається маніпулятором. Тому можна сказати, що в певному плані кожна людина є маніпулятором, а проявляється це залежно від обставин і самої людини.

Проблемою маніпулювання цікавились багато вчених, в своїх працях вони розкривали зміст маніпулювання, причини маніпуляцій: Е.Шостром, Е.Фромм, А.Елліс, Д.Хейлі, Е.Берна та інші [2, с. 322-323].

Метою роботи є: дослідити сутність маніпулятивного спілкування та проаналізувати типи маніпулювання, а також їх прояв в сучасному світі.

Маніпулятивне спілкування передбачає вплив на партнера зі взаємодії з метою досягнення своїх прихованих намірів і цілей. Маніпуляція має за мету досягнення контролю над поведінкою й думками іншої людини. Основна особливість при маніпулятивному спілкуванні: партнер не інформує свого співбесідника про істинні цілі їхньої розмови, вони їм приховуються або підміняються іншими. Отож маніпуляція – це приховане управління людьми та їхньою поведінкою [1, с. 380].

Існує декілька особливостей маніпулятивної поведінки, які відрізняють її від інших моделей спілкування (сх. 1).

Ефективність же маніпуляції залежить від уміння маніпулятора використовувати психологічно уразливі позиції людини. Отже, розглядаючи маніпуляцію з моральних норм спілкування, а також мотиваційного й когнітивного аспектів, з’ясовується проблема негативних наслідків у стосунках між партнерами:

- у маніпулятора формується уявлення про людину як про засіб досягнення цілей, що з часом оформлюється в звичку розпоряджатися партнером;

- партнер сприймається не як найвища цінність, а як носій певних, потрібних маніпуляторові властивостей;

- у маніпулятора виникає егоцентризм, одностороннє бачення партнера й себе, нездатність і небажання індивіда реально оцінити ситуацію, зосередженість на власних інтересах [2, с. 346].

Е.Шостром, у відомому бестселері про людину-маніпулятора, відзначила, що в кожному з нас «сидить» маніпулятор і навіть кілька. Вони на різній глибині, у різних іпостасях і в ті чи інші моменти життя то один, то інший береться нами керувати. Е. Шостром змалювала вісім маніпулятивних типів, що об'єднуються у чотири полярні пари. Їх характеристика полягає у наступному:

1. Диктатор – перебільшує свою силу, домінує, наказує, посилається на авторитети, прагне керувати своїми жертвами (Начальник, Бос);

2. Ганчірка – жертва диктатора, перебільшує чутливість. Користується прийомами: забувати, пасивно мовчати, уникати (Підозрілий, Хамелеон);

3. Калькулятор – перебільшує необхідність всіх контролювати; говорить неправду, намагається перехитрити й вивести на чисту воду (Аферист, Ділок);

4. Прилипала – перебільшує свою залежність, прагне дбання, дозволяє і спонукає інших виконувати за нього його роботу (Паразит, Скиглій);

5. Хуліган – перебільшує свою агресивність і ворожість. Контролює людей за допомогою погроз (Кривдник, Ненависник. Гангстер);

6. Гарний хлопець – перебільшує свою дбайливість, любов, вбиває неприродною добротою (Підлесливий, Доброчесний, Мораліст);

7. Суддя – перебільшує свою критичність, нікому не вірить, сповнений обурення, звинувачень, важко прощає (Звинувачувач, Всезнайка, Паплюжник);

8. Захисник – надмірно підкреслює свою підтримку і поблажливість до помилок; псує інших, співчуваючи надмірно і не дозволяючи тим, кого захищає, стати на власні ноги і зростати самостійно (Утішник) [3, c. 176-177].

Аналіз всіх типів маніпуляції показав, що кожній особистості відповідають декілька маніпуляторів, які проявляються при різних життєвих ситуаціях.

Е. Шостом приділяла також увагу стратегії (загальний план досягнення мети співрозмовників) маніпуляторів і виокремила 4 основні стратегії інтересів:

- Активний маніпулятор - намагається керувати іншими за допомогою активних методів. Він не демонструватиме свою слабкість у стосунках, а гратиме роль людини повної сил. При цьому він використовує своє соціальне становище, а також застосовує систему прав і обов'язків, наказів і прохань тощо, управляючи людьми як маріонетками.

- Пасивний маніпулятор - являє собою протилежність активному. Цей тип людини вирішує, що оскільки він не може контролювати життя, то відмовиться від зусиль і дозволить розпоряджатися собою активному маніпуляторові. Пасивний маніпулятор прикидається безпомічним і грає роль «пригнобленого». Він перемагає своєю млявістю і пасивністю, працювати за нього.

- Маніпулятор, який змагається - ставиться до життя як до стану, що потребує постійної пильності, оскільки тут можна виграти або програти: третього не дано. Для такого типу людини життя – це битва, де всі інші люди – то суперники чи вороги. Ця людина хитається між методами «пригноблювача» і «пригнобленого», тому є середньою між активним і пасивним.

- Байдужий маніпулятор - намагається відійти від контактів. Однак насправді його поведінка пов'язана з можливістю обіграти партнера.

Практика спілкування показує, що широке використання маніпулятивного впливу, маніпулятивних засобів у діловій сфері зазвичай переноситься на сферу дружби, неформальних міжособистісних стосунків, що призводить до руйнації близьких, довірливих зв'язків між людьми. Зокрема до професій, які найбільш підпадають під маніпулятивну деформацію, можна віднести професії вчителя, викладача, педагога, тобто ті, які мають справу з навчанням, в якому завжди наявні елементи маніпуляції. І якщо у сфері предметного навчання маніпулятивне спілкування є виправданим, то у сфері неформальних стосунків – негативно позначається або зруйновує ці зв'язки [2, с. 347].

Загалом людина-маніпулятор — це все те в нас, що свідомо, підсвідомо й неусвідомлено застосовує спеціальні методи, які дають змогу нейтралізувати нашу природу, звівши близьких людей до рівня речей, підвладних управлінню.

Таким чином, маніпуляція є невід’ємною частиною душі багатьох людей, без якої не можливе подальше існування, тому що саме вона допомагає їм досягнути мети, реалізувавши стратегію маніпулювання. Маніпуляція існувала і буде існувати, від неї не можливо позбавитись. Але її можливо зробити позитивною, без негативних наслідків до інших особистостей і гармонічного існування зі світом. Для цього, слід діяти згідно зі знаменитим висловлення відомого класика І. Канта: «Розглядай людину як ціль, а не тільки як засіб!».

Література

1. Варій М.Й. Психологія особистості: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 592 с.

2. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – 576 с.

3. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. – 2-ге вид., випр. та доп. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 464 с.