Біологічні науки/2.Структурна ботаніка і біохімія рослин

Ходаніцька О. О.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського,

аспірант кафедри біології

ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ І ТРЕПТОЛЕМУ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО

Олійний льон (кучерявець) – це посухостійка, скоростигла рослина, здатна давати високі врожаї насіння (14-30 ц/га) і є добрим попередником для озимих культур [1]. Насіння олійного льону містить 42-48% цінної олії, багатою найважливішими жирними кислотами. Продукти його переробки використовують в харчовій, фармацевтичній, хімічній, легкій, парфумерній, електротехнічній, авіаційній промисловості, як сировинна база біопалива, для виготовлення дієтичних продуктів, текстильних виробів, лаків, фарб тощо [3].

Посівні площі льону в Україні щорічно збільшуються. Так, у 2006 р. льоном-кучерявцем було засіяно близько 50 тис. га. [4]. Основними регіонами вирощування є південні області, проте останніми роками площі під цією культурою збільшуються за рахунок областей центрального регіону.

Одним із центральних напрямів вирішення проблеми високих та стабільних врожаїв у світовому рослинництві стає застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин [2]. Інтерес до даної групи сполук зумовлений можливістю спрямовано впливати на донорно-акцепторну систему рослин, змінюючи характер розподілу асимілятів між органами [5]. Таким чином, порівняно доступним і вагомим заходом підвищення врожайності льону олійного може бути широке впровадження нових регуляторів росту рослин.

Разом з тим, в літературі представлені лише поодинокі роботи по вивченню впливу регуляторів росту на морфогенез і продуктивність льону олійного, а вплив ретардантів групи четвертинних амонієвих сполук та препарату трептолем практично не вивчався. Відсутність даних про вплив сучасних регуляторів росту на фізіолого-біохімічні процеси рослин льону стримує розробку і впровадження нових технологій із застосуванням інгібіторів та стимуляторів при вирощуванні сучасних сортів даної культури. Саме тому метою нашої роботи було вивчити вплив ретарданту хлормекватхлориду та стимулятора трептолему на врожайність і структуру врожаю льону-кучерявцю.

Мікропольові експериментальні дослідження проводили з рослинами льону ранньостиглого сорту Дебют та середньостиглого сорту Орфей на ділянках Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (с. Агрономічне, Вінницька обл.). Площа облікової ділянки – 10 м², міжряддя – 0,15 м, повторність чотирикратна. Рослини одноразово (08.06.09.) обробляли у фазу бутонізації 0,25%-м та 0,50%-м розчинами хлормекватхлориду і 0,03 мл/л розчином трептолему. Обробка здійснювалась за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Результати наших досліджень свідчать, що застосування синтетичних регуляторів росту сприяє зростанню врожайності льону олійного напрямку використання (див. табл. 1).

Таблиця 1

Вплив хлормекватхлориду і трептолему на структуру врожаю льону олійного

Варіант	Кількість коробочок на 1 рослині, шт	Кількість насінин в 1 коробочці, шт	Маса 1000 насінин, г	Маса насіння з 1 рослини, г
Сорт Дебют
Контроль	28,7±0,96	8,3±0,22	7,64±0,002	1,82±0,109
0,25% ССС	*39,9±2,92	*9,1±0,17	*7,98±0,002	*2,91±0,145
0,50% ССС	*40,8±1,92	*8,9±0,20	*7,95±0,002	*2,90±0,116
Трептолем	*33,6±1,65	8,2±0,25	*7,84±0,002	1,94±0,107
Сорт Орфей
Контроль	30,2±1,73	8,1±0,25	7,81±0,003	1,91±0,115
0,25% ССС	*43,5±1,08	*9,3±0,16	*8,09±0,003	*3,16±0,170
0,50% ССС	*42,1±1,12	*9,1±0,16	*8,15±0,003	*3,11±0,155
Трептолем	*35,3±1,07	8,3±0,23	*8,07±0,002	*2,36±0,119

Примітка: 1. * - різниця достовірна при Р≤0,05;

2. ССС – хлормекватхлорид.

Так, у контрольних рослин сорту Дебют урожайність насіння становила 18,65±0,33 ц/га, тоді як при застосуванні 0,25%-го хлормекватхлориду – 20,65±0,32 ц/га, 0,50%-го розчину препарату – 21,15±0,30 ц/га, трептолему – 19,15±0,27 ц/га. Таким чином, приріст становить відповідно 10,72%, 13,40% і 2,68% відносно контролю. У рослин сорту Орфей цей же показник дорівнював у контролі 19,75±0,28 ц/га, тоді як при обробці ретардантом – 21,15±0,32 ц/га (0,25% ССС) та 21,95±0,25 ц/га (0,50% ССС), при використанні трептолему – 20,35±0,30 ц/га. Тобто збільшення врожаю становить відповідно 7,08%, 11,14% і 3,04%.

Таким чином, використання ретарданту групи четвертинних амонієвих сполук хлормекватхлориду та стимулятора на основі комплексу 2,6-диметилпіридину з бурштиновою кислотою трептолему в умовах Лісостепу сприяє підвищенню насіннєвої продуктивності олійного льону.

Література:

1. Дрозд О. М. Технології вирощування льону олійного // Вісник аграрної науки. – 2007. – №7. – С. 24-26.

2. Кур'ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 565-589.

3. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільсько-господарських культур. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 808 с.

4. Махно Т. О. Ефективність виробництва льону олійного на основі впровадження нових сортів // Агроінком. – 2007. – № 3-4. – С. 40-43.

5. Шевчук О.А., Ткачук О.О., Голунова Л.А., Кур’ята І.В., Рогальська Л.М., Рогач В.В. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві // Наукові записки. Серія: Географія. – 2005. – №12. – С. 31-35.