Экономические науки/Финансовые отношения

Ас. Попазова О. В.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Інноваційний розвиток економічної сфери Запорізької області

Необхідність інтеграції України у світове високотехнологічне конкурентне середовище спонукає до пошуку нової інноваційної моделі розвитку її економіки, джерелом зростання в якій виступають наукові здобутки та їхнє технологічне застосування. На державному рівні задекларовано курс на інвестиційно-інноваційний розвиток економіки, проте інноваційні процеси гальмуються цілою низкою організаційних, фінансових та правових проблем. Не дивлячись на досить високі темпи росту, економіка продовжує базуватись на сировинному та низькотехнологічному устрої. Ріст ВВП на основі впровадження нових технологій складає лише 0,7% (проти 90% - у розвинутих країнах світу). У світовому рейтингу конкурентоспроможності Україна сьогодні посідає 78 місце серед 117 країн, опустившись за 2005-2006 роки на 10 позицій.

Сучасна обласна політика в Україні передбачає зміцнення потенціалу розвитку областей країни та їх конкурентоспроможності. Основним пріоритетним завданням цієї економічної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності, є розвиток науково-технологічного та інноваційного потенціалу областей. Таким чином завдяки локальному поширенню інновацій по областям, області стаюнуть епіцентром інноваційного розвитку.[1, 2]

Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її економічного і інтелектуального потенціалу. В області зосереджені практично всі основні галузі промисловості, серед яких провідне місце посідають електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімічна промисловість. І тому основа інноваційної діяльності в області направлено на розвиток промисловості.

Інноваційний розвиток Запорізької області сьогодні знаходиться на недостатньому рівні і потребує певних перетворень.

Більш глибше проаналізувавши інноваційну політику області можна побачити реальну картину інноваційної діяльності.

Більш наглядну картину інноваційної діяльності Запорізької області можна побачити в таблиці 1.

На дослідження і розробку, які є головним фактором технологічного розвитку, підприємства витратили 27947,8 тис.грн., або як видно з таблиці 30,6% обсягу інноваційних витрат. Витратна частина має дуже важливу роль у інноваційній діяльності.

Таблиця 1. Інноваційна діяльність області.

Напрямки	Роки
	2004	2005	2006
Розподіл інноваційно активних підприємств за напрямами проведення інновацій, одиниць
Всього , з них що займаються:	34	37	32
- дослідженням і розробками	19	18	17
- придбанням нових технологій	8	8	5
- виробничим проектуванням	18	20	15
- придбанням машин, обладнання, установок	21	18	14
- маркетингом, рекламою	14	14	14
Розподіл загального обсягу витрат за напрямами інноваційної діяльності,%
- дослідження і розробки	30,6	21,5	30,5
- придбання нових технологій	0,9	1	2,7
- виробниче проектування	13,5	25,5	38,3
- придбання машин, обладнання, установок	34,9	39,5	23,5
- маркетинг, реклама	9	4,8	2,2
- інші витрати	11,1	7,7	2,8
Розподіл реалізованої інноваційної продукції за рівнем новизни, тис.грн.
Всього:	2945946,6	3201468	3545379,5
- принципово нова	406449,2	217295,3	2043191,3
- удосконалена	2491426	473091,2	643701
- інша інноваційна продукція	48071,2	2511081,2	858487,2

Понад 90% підприємств області, що займаються інноваційною діяльністю, реалізують свою продукцію. Більше половини загального обсягу реалізованої інноваційної продукції припало на підприємства машинобудування. В галузях машинобудування та металургії спостерігаються найбільші обсяги реалізації інноваційної продукції за кордон.

Обсяг фінансування інновацій в області у 2006 році становив 91536,9 тис. грн. проти 158383,2 тис. грн. у 2005 році. Витрати на інноваційну діяльність за рахунок власних коштів підприємства становили 90360,5 тис. грн. Фінансування з бюджету інновацій області в 2006 році не відбувалося, тому деякі підприємства фінансували свою інноваційну діяльність за рахунок залучення кредитів банків.

Середньо облікова чисельність працівників науково-дослідних та конструкторсько-розробних підрозділів у 2006 році становила 3,7 тис. чол., або 1,9% від працівників основної діяльності.

Таким чином, з проведеного аналізу інноваційної діяльності Запорізької області можна відмітити, що велика кількість підприємств мають власні науково-дослідні установи, які є достатньо конкурентоспроможними, але у зв’язку з великою вартістю НДДКР окремі підприємства відмовляються від розробок та впроваджень інновацій власного виробництва. Недостатнє фінансування це одна з причин, що стає на перешкоді високому інноваційному розвитку області. До інших причин також відносяться тривалий термін окупності нововведень, нестача власних коштів, велика витратність на впровадження нововведень та інші. Тому потрібні дієві заходи по фінансуванню та впровадженню інноваційного продукту.

Для підвищення інноваційного розвитку області порібен правильний і раціональний вибір нової інноваційної моделі розвитку області, що потребує створення на її території сучасної дієвої інноваційної системи.

Обласна інноваційна система - це сукупність господарських суб’єктів, які в процесі взаємодії та співпраці відповідно до визначених пріоритетів забезпечують комплексність інноваційного розвитку області.

Ця система повинна об’єднати зусилля державних та місцевих органів влади, наукових та освітніх установ, бізнесових структур та регіональних громадських організацій, спрямовані на активізацію місцевих чинників росту за рахунок переважно інноваційного розвитку виробництва.

Згідно з Законом України „Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні” на період до 2013 року в країні визначено вісім стратегічних напрямків інноваційної діяльності:

- модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології;

- машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії;

- нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації;

- вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій;

- високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;

- транспортні системи: будівництво і реконструкція;

- охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища;

- розвиток інноваційної культури суспільства.

Ці напрями враховують як світові тенденції, так і специфіку розвитку національної економіки.

Для формування ефективної регіональної соціально-економічної та науково-технічної політики передбачається використання кластерної моделі розвитку регіону, що базується на зв’язках, взаємодоповнюваності фірм та взаємозалежності між компаніями, які об’єднані в світову структуру для виробництва товарів, послуг та інновацій.

Кластер –це галузево-територіальне добровільне об’єднання підприємств, що тісно співпрацюють із науковими установами та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та економічного зростання регіону.

Кластерні утворення в області можуть сприяти формуванню в рамках кластера нових підприємств як виробничого, так і сервісного спрямування. Ці утворення також сприятимуть підвищенню використання потенціалу області. Кластеризація поділяється на етапи:

- ідентифікація;

- дослідження;

- організація;

- спеціалізація;

- реалізація.

При впровадженні кластерної політики в області вона буде сприяти таким напрямам розвитку інноваційної діяльності: зміцненню ділової активності у сфері високих технологій і зростання ефективності наукових досліджень; усуненню перешкод на ринку, ринкових недосконалостей, вирішенню проблем в організаційному, інформаційному і законодавчому забезпеченню; досягненню позитивного зовнішнього ефекту від зусиль у сфері досліджень і розробок, особливо при реалізації програм партнерства; збільшенню норми прибутку у витратах на державні наукові дослідження і розробки заохочування поширення знань, особливо для малих і середніх підприємств.

На сьогоднішній день обладміністрація Запорізької області вивчає можливості сприяння ефективному функціонуванню Запорізького інноваційного бізнес-інкубатору. Вона співпрацює з керівництвом ДП „Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації”, на базі якого створено інноваційний бізнес-інкубатор. Інкубатор – багатофункціональні комплекси, основним завданням яких є надання різноманітних інфраструктурних послуг переважно малим інноваційним фірмам, що знаходяться на стадії становлення. Головним стримуючим фактором розвитку запорізького інкубатору є відсутність сучасного ефективного менеджменту.[3]

Таким чином механізм формування сприятливого інноваційного середовища в Запорізькій області передбачає реалізацію ряд заходів:

- створення інноваційної інфраструктури області;

- організація венчурного фонду підтримки суб’єктів інноваційної діяльності;

- вдосконалення нормативно-законодавчої бази;

- залучення громадських організацій до моніторингу заходів та діяльності всіх суб’єктів інноваційної діяльності;

- провести перекваліфікацію Координаційної ради при обладміністрації з підготовки проекту регіональної інноваційної програми на постійну Координаційну раду з питань розвитку інноваційної діяльності Запорізької області;

- проведення форумів між суб’єктами інноваційної діяльності.

З вище переліченого слідує, що немаловажну роль в розвитку інноваційної діяльності області займає організаційно-економічні форми інтеграції науки та розширення інноваційної структури регіону. В цілому, в процесі важливе місце займає управління та контроль з боку обладміністрації, а також мережі інформаційного забезпечення інноваційного процесу.

Література:

1. Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2008 рік // www.me.gov.ua

2. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету міністрів України від 21 липня 2006 р. N 1001. www.me.gov.ua

3. Проект з регіонального врядування та розвитку – України № Z020640 „Дослідження інвестиційно-інноваційного пріоритету розвитку Запорізької області”// htt://go.mail.ru.