“Экономические науки”/10.Экономика предприятия

Країло І.М., Якимечко Н.В.

Науковий керівник:Лавров О.В.

Буковинська державна фінансова академія м.Чернівці

ДІЮЧИЙ МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Актуальність даної теми на сьогоднішній день набуває особливого характеру, оскільки багато вітчизняних та зарубіжних підприємств збанкрутувало під впливом світової фінансової кризи.

Механізм банкрутства досліджувало багато вчених та науковців серед них Балабанов І.Т., Бланк І.А., Данилочкина Н.Г., Карминський А.М., Коробов М.Я., Оборська С.В., Тітов М.І., Шершньов З.Є.

Характерними ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію, і, як наслідок, зниження обсягів виробництва; зростання заборгованості постачальникам, держбюджету та банкам; затримки з виплатою заробітної плати працівникам. Кількість таких підприємств в економіці України неухильно зростає. Причому тенденції банкрутства поширюються не лише на окремих суб’єктів господарювання, а й на цілі галузі економіки (наприклад, сільське господарство, яке вже впродовж багатьох років перебуває в глибокій фінансовій кризі і де понад 85% господарюючих суб’єктів закінчують свою діяльність щорічно із збитками; в промисловості збитковим є кожне друге підприємство) [3]. Динаміку підприємств, які отримали за останні звітні періоди збитки можна побачити на табл.1.1.

Таблиця 1.1

Динаміка частки підприємств в Україні, які отримали прибуток (збиток) за даними фінансової звітності

2007 рік		2008 рік		2009 рік
Підприємства, які одержали прибуток	Підприємства, які одержали збиток	Підприємства, які одержали прибуток	Підприємства, які одержали збиток	Підприємства, які одержали прибуток	Підприємства, які одержали збиток
65,8%	34,2%	62,8%	37,2%	54,4%	45,6%

Аналізуючи табл. 1.1 не важко помітити негативну тенденцію до збільшення збиткових підприємств в Україні, так уже у 2009 році майже половина усіх підприємств за результатами своєї фінансової звітності отримали збиток. Беззаперечно на результати фінансової діяльності підприємств негативно вплинула світова фінансово-економічна криза, і на сьогодні перед багатьма підприємствами стоїть важливе завдання – проведення ефективної фінансової санації та застосування механізму банкрутства.

Якщо вдатися до західного досвіду, то в США діє типово продебіторська система законодавства, яка дозволяє зберігати колишню адміністрацію й проводити реорганізацію в інтересах старої команди менеджерів. А, наприклад, в Великобританії підходи навпаки прокредиторські. У проборжниковій системі (це в основному Франція та США) законодавці, очевидно, прагнули знайти “золоту середину”, виходячи з необхідності збереження бізнесу боржника, але відновленням платоспроможності боржника завершується лише від семи до десяти відсотків справ про банкрутство. В той же час англійці з жорсткою прокредиторською системою зберігають бізнес у п’ятдесяти відсотках випадків, діючи при цьому дуже оперативно: усувають колишню адміністрацію, суд призначає зовнішнього керуючого, головне завдання якого – знайти покупця і швидко продати активи. Після продажу бізнес і робочі місця зберігаються, фірма працює, хоч власник і змінюється на більш ефективного [2].

Вітчизняне законодавство з цієї точки зору виглядає досить еклектично, оскільки, з однієї сторони, спрямований на відновлення платоспроможності, а з іншого – досить тривалий час дозволяє здійснювати ці заходи старою командою управління хоч і під певним контролем. Проте сподіватися, що старий менеджмент, який власне і довів підприємство до кризового стану (банкрутства), спроможеться його з цієї ситуації витягти – досить сумнівно. Адже крім того, досудова інстанція не передбачає відсторонення керівництва підприємства-боржника і є системою заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство. Таким чином кредитори втягуються у “переговорний процес” стосовно своїх вимог, який може носити навмисно затягнутий характер.

Розорення підприємства завжди є трагедією і для його керівництва, і для тих, хто вклав у нього кошти, і для тих, хто на ньому працює. Механізм банкрутства покликаний пом’якшити негативні наслідки провалу для всіх, зводячи їх до мінімуму. Це може бути досягнуто, зокрема, за рахунок використання страхування ризиків неповернення витрат, створення гарантійних фондів. Для своєчасності розрахунків із звільненими працівниками може створюватися гарантійний фонд, який утримуватиметься із відповідних внесків всіх підприємств. Ефективність використання таких механізмів підтверджена закордонною практикою (Польщею, Словаччиною, Угорщиною та ін.) – вона дозволяє уникнути соціальних вибухів, спричинених банкрутством.

Світова практика показала, що ефективність застосування механізму банкрутства, за умови наявності всього необхідного “інструментарію” є високою. Проте та ж практика виробила і ряд вимог, без виконання яких дана процедура перетворюється з оздоровчої в каральну. Серед них можна виділити такі, як достатньо розвинена економіка, більш-менш стабільна фінансова ситуація, наявність відповідної правової бази, грамотна інвестиційна політика і наявність самих інвесторів, напрацьована система оздоровчих і антикризових засобів, пристосованих саме до економіки даної країни, наявність висококваліфікованого штату антикризових керуючих. Особливо важливим є використання даного інституту в комплексі з іншими засобами: інвестиціями, державним регулюванням і підтримкою.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.99 N 784-XIV ( 784-14 ), Відомості Верховної Ради України N 42-43.

2. Тітов М. І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти. – Харків: Консум, 2007. – 192 с.

3. Балабанов І.Т. Проблеми механізму банкрутства та шляхи їх вирішення // Економіка та держава – 2009 – №5. – С.41-50.