Экономические науки/3. Финансовые отношения

Ізмайлова Н.В.

Гасан А.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський Національний Економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Адаптація побудови фінансової стратегії суб’єктів господарювання до умов фінансової кризи

З кінця 2008 року Україна перебуває у світовій фінансовій кризі, тому економіка країна є розбалансовоною, нестабільною та не має сформованої стратегії виходу з кризи. Оскільки на макро рівні держава не має фінансової стратегії розвитку, то на мікро рівні вона повністю відсутня. Отже, для того, щоб сформувати фінансову стратегію держави необхідно розробити фінансову стратегію на мікро рівні – фінансову стратегію підприємств.

Актуальність теми полягає у тому, що зовнішні чинники впливу на діяльність підприємства змінюються і тому виникає необхідності коригування побудови етапів фінансової стратегії. Метою роботи є розроблення етапів побудови фінансової стратегії підприємства у період кризи.

Над питанням процесу формування фінансової стратегії працювали зарубіжні й вітчизняні економісти, такі як: І.О.Бланк, Ван Хорн, В.В., Ковальов, Б.А.Райзберг,Р.А.Фатхутдінов,О.М.Станіславський,Н.Н.Треньов, Ю.А.Путятин, О.І. Пушкар, О.М. Тридід, Ф. Котлер та інші. Але проблема полягає у тому, що зазначені науковці не можуть досягти консенсусу щодо кількості етапів і послідовності побудови фінансової стратегії.

Аналіз наукових джерел свідчить про те, що в більшості підходів щодо формування фінансової стратегії вона розглядається як процес, що має декілька етапів, кількість яких коливається від чотирьох до семи.

Так Ф. Котлер [1] одним з перших розробив концепцію послідовності етапів побудови фінансової стратегії підприємства. На його думку фінансова стратегія підприємства будується у чотири етапи. Недоліками запропонованої послідовності побудови стратегії є те, що етапи побудови фінансової стратегії носять не послідовний характер, оскільки першим етапом є розроблення програми підприємства, а другий - визначення завдань і цілей підприємства, що повинен передувати першому, оскільки без другого етапу не можливе визначення програми діяльності підприємства. Також етапи фінансової стратегії за Ф. Котлером носять загальний характер, оскільки не містять визначення періоду застосування фінансової стратегії, аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності підприємства, що не дає змогу оцінити становище підприємство на ринку, побудованої фінансової політики та не визначається рівень ризику. Але найбільшим недоліком є те, що не існує етапу оцінки розробленої фінансової стратегії, що свідчить про те, що вона може мати недоліки або бути помилковою і виправленню не підлягає.

Більш детально етапи побудови фінансової стратегії розглянуті в роботі І.О. Бланка [3]. На його думку, процес розроблення фінансової стратегії включає 6 етапів на відмінну від Ф. Котлера, який визначає лише чотири етапи. Ці етапи включають визначення періоду фінансової стратегії, аналіз зовнішнього середовища діяльності підприємства та оцінку розробленої фінансової стратегії, що свідчить про вдосконалення стратегії та її часову відповідність. Проте, на нашу думку, концепція побудови фінансової стратегії підприємства за І.О. Бланком має певні недоліки: не застосовується такий етап побудови стратегії як аналіз факторів внутрішнього середовища підприємства, не врахування якого може призвести до розроблення неефективної фінансової стратегії; не визначаються фінансові можливості підприємства для виявлення його дійсного та майбутнього потенціалу в фондоутворенні щодо впровадження базової загальноекономічної стратегії; не визначається рівень ризику неефективності застосування фінансової стратегії; не здійснюється розгляд альтернативних варіантів фінансової стратегії підприємства, які можуть бути застосовані для збереження прибутковості та ефективності діяльності підприємства у разі настання змін в економіці країни чи на підприємстві.

Проблемою визначення послідовності етапів фінансової стратегії підприємства займалася А. Н. Петрова [2]. Запропонована нею побудова фінансової стратегії є більш повною за концепції Ф. Котлера та І.О. Бланка, оскільки визначається період застосування фінансової стратегії, більш широко розкривається її мета, враховуються зовнішні і внутрішні чинники впливу, проводиться оцінка фінансової стратегії та рівень ризику.

Однак, жодна з розглянутих послідовностей побудови фінансової стратегії не придатна для застосування на підприємствах у період кризи, оскільки вони розроблені на практиці діяльності підприємств у період стабільного розвитку. Тому автором було розроблено послідовність етапів побудови фінансової стратегії підприємства у період кризи. Вона складається з десяти етапів, виконання яких є обов’язковими для підприємства.

Початковим етапом розробки фінансової стратегії є визначення загального періоду її формування. Він повинен дорівнювати мінімальній кількості років тривалості кризи, оскільки змінюється: динаміка макроекономічних процесів, частка галузева приналежність і специфіка виробничої діяльності підприємства. В процесі формування фінансової стратегії велика увага приділяється аналізу факторів зовнішнього середовища, врахуванню факторів ризику, вивченню економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства, зміну кон’юктури ринку та інше. Цей аналіз слід здійснювати за допомогою стратегічного фінансового аналізу. Значення стратегічного аналізу полягає в тому, що якщо зрозуміти конкурентне середовище галузі, то можна визначити, яких заходів вживати, що необхідно змінити, як використовувати ті чи інші можливості, переваги, компетенції. Підприємство може або пристосуватися до змінних умов, або протидіяти їм, намагаючись змінити конкурентне середовище. Наступним етапом є аналіз факторів внутрішнього фінансового середовища підприємства. Функціонування підприємств у нестабільних економічних умовах призвело до появи не рентабельних виробничих потужностей, морального й фізичного старіння основних фондів, недоцільності й неефективності використання виробничих ресурсів. Багато підприємств, втративши ринки збуту, отримують сировину, матеріали й енергоносії за схемою товарного кредитування та не можуть оплатити їх, оскільки не можуть реалізувати вироблені товари й послуги або отримати за них економічно обґрунтовану ціну. Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства є одним з етапів стратегічного планування. Проте головним завданням є не максимізація ринкової вартості підприємства, а забезпечення діяльності підприємства, яка б забезпечувала прибуток, який потрібний для фінансування поточних потреб. Система стратегічних цілей підприємства повинна формуватися чітко і коротко, відображаючи кожну з цілей в конкретних показниках – нормативах. До таких нормативів відносяться: середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел; мінімальна частка власного капіталу; коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства; співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства тощо. Наступним етапом є розроблення системи заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії. Основним заходом в реалізації фінансової стратегії підприємства є фінансова реструктуризація. Оцінка розробленої фінансової стратегії – передостанній етап фінансової стратегії підприємства. Його зміст полягає у тому, що здійснюється переодичний розрахунок показників діяльності підприємства, встановлюється ефективність застосованих заходів. Моніторинг фінансової стратегії – останній етап, який полягає у співставленні фактичних результатів за показниками, які характеризують фінансову діяльність підприємства із запланованими, забезпечує своєчасне коригування фінансової стратегії.

Отже, можна зробити висновок, що в умовах кризи підприємства стикаються з більшою кількістю фінансових проблем. Це зумовлює необхідність передбачення майбутнього стану підприємства, що можливо тільки при здійсненні поетапного формування фінансової стратегії діяльності підприємства. Запропонована послідовність етапів процесу формування фінансової стратегії підприємства дозволить трансформувати її згідно зі змінами зовнішнього та внутрішнього середовища та знизити ризик фінансової діяльності підприємства. Подальші дослідження з цієї проблеми можуть стосуватися формування основних варіантів фінансових стратегій, оцінка та вибір найбільш оптимальної. Оскільки, криза є нестабільним явищем, то доцільно розробити сукупність фінансових стратегій, що і буде наступним етапом. Наявність портфелю фінансових стратегій знижує рівень ризику прийняття неправильного рішення у виборі оптимального варіанту. Так, портфель фінансових стратегій повинен містити у собі: стратегію здійснення інвестиційних операцій; стратегію в сфері збільшення власного капіталу; стратегію в сфері залучення коштів; стратегію в сфері здійснення посередницьких операцій; стратегію в сфері здійснення депозитарної діяльності; стратегіюя в сфері управління цінними паперами. Відсоткове співвідношення наявності кожної стратегії залежить від виду діяльності підприємства і його мети (мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, правильному розподілу і використанню прибутку, визначенню потреби в оборотних коштах, раціональному використанню капіталу підприємства). На базі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямами фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, запобігання банкрутству. Формуючи фінансову політику, необхідно враховувати, які напрями фінансової діяльності підприємства потребують більш ефективного управління з метою досягнення головної стратегічної мети його діяльності.

Література

1. Зарубінський В.М. Фінансове управління підприємством: принципи, методи та інструменти/ Зарубінський В.М.//Актуальні проблеми економіки.-2009.-№1.-С.171.

2. Петрова А.Н. Методологія розробки стратегії розвитку підприємства/ Підручник//За заг. ред. А.Н.Петрова.-СПбуЕФ,1992.-С.127.

3.Хрущ Н.О. Концепція розвитку стратегії компанії в сучасному динамічному середовищі/ Хрущ Н.О.// Економіст.-2008.-№9.-С.62.