Тріска І.І.

Науковий керівник: Малицький В.В.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

ТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, НЕОБХІДНІСТЬ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ

Постановка проблеми. Тіньова економіка є надзвичайно актуальною проблемою української економіки. Під тіньовою економікою розуміють економічну діяльність, яка пов'язана з незаконним привласненням особою або групою осіб частини створеної вартості або частки майна через різного роду викривлення об'єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходів, а також через реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів. Тобто це неконтрольоване суспільством виробництво, розподіл, обмін і споживання товарно-матеріальних цінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження цих небезпечних соціально-економічних процесів проводиться у працях В.Д. Базилевича, Я.Я. Дяченка, З.М. Варналія, В.А. Предборського, І.В. Озерського та ін. Значний внесок у розробку адміністративно-правових та кримінально-правових аспектів протидії корупції зробили вітчизняні вчені-юристи.

Метою статті є визначення форм прояву тіньової економіки, її причин та методів боротьби з цим негативним явищем економіки.

Виклад основного матеріалу. Тіньова економіка властива більшою чи меншою мірою усім країнам світу. В Україні на даний момент є гострою проблема корумпованості, наркобізнесу, проституції, нелегального виробництва і збуту продукції, фіктивних грошових операцій. Неефективна податкова політика веде до зменшення надходжень до державного бюджету через розростання тіньового сектору. Нестабільне законодавство відлякує підприємців від легалізації їх діяльності і примушує йти в тінь. Дослідження у даному напрямку ускладнюється ще й тим, що достовірної і повної інформації про рівень тінізації економіки отримати практично неможливо. Оцінки обсягів тіньових процесів в Україні надзвичайно різні, але навіть за найоптимістичніших розрахунків вони вражають.

Як констатують експерти, пороговим, тобто критичним рівнем тінізації економіки с 40% офіційного ВВП. В Україні цей рівень залишається високий. За оцінками австрійського економіста Фрідріха Шнейдера, в 14 найбільш заможних країнах ЄС частка тіньової економіки виросла з початку року на 0,3-0,9%. У Північній Європі її частка зараз становить 10-18% від реального ВВП, в Середземномор'ї - 20-25%, а в колишніх соціалістичних державах - 36-39% (в Україні - 57%) [3, 18].

Варто зазначити, які галузі економіки домінують при визначенні масштабів тіньової економіки України та причини розвитку таких процесів:

1. Нафтодобувна галузь. Високий рівень тінізації тут пояснюється наявністю корупційних схем при розподілі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

2. Сільське господарство. Причинами нелегальних операцій тут стають правопорушення при використанні земель сільськогосподарського призначення, незаконне відчуження земель і передання їх в оренду, зниження обсягів урожаю сільськогосподарських культур за рахунок прихованих площ посівів та завищених даних про втрату врожаю під час збирання, обмеження зовнішніх ринків збуту тощо;

3. Малий і середній бізнес. За оцінками експертів понад 50% підприємств даного сектора в Україні функціонують у тіньовому чи необліковуваному сегментах ринку. Тінізація економіки призводить до приховування підприємствами реальних обсягів доходів, ухилення від сплати податків, створення фіктивних підприємств.

За оцінками спеціалістів Ради Європи на пострадянському просторі існують чотири основні сфери кримінальної активності, які дають можливість отримувати нелегальні прибутки: контрабанда, ухилення від сплати податків, нелегальне маніпулювання процесом приватизації, корупція [2, 30].

Якщо зробити спробу комплексно поглянути на проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити низку об'єктивних факторів, які пояснюють її значні обсяги: високі податки і нерівномірне податкове навантаження; недостатня прозорість податкового законодавства та постійне внесення до нього змін; повільні та непрозорі приватизаційні процеси; втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб'єктів господарювання; корупція органів державної влади та місцевого самоврядування.

При цьому можна виділити конкретні негативні наслідки впливу тіньової економіки на розвиток усіх сторін суспільного життя, а саме: непрозорий і несправедливий розподіл національного доходу, криміналізащя суспільства, правовий нігілізм та недовіра до органів державної влади, дискримінація суб'єктів господарської діяльності, скорочення податкових надходження до бюджетів усіх рівнів, нелегальний експорт капіталів та зменшення обсягів інвестицій в економіку, залежність від іноземних позичок, втрата промислового та інтелектуального потенціалу нації.

Формування державної політики, визначення напрямків та заходів щодо детінізації економіки зумовлені положеннями Закону України «Про основи національної безпеки України», в якому подолання тінізації економіки передбачається здійснити шляхом реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної системи, припинення відпливу капіталу за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси [1, 23].

Слід визначити співвідношення адміністративних та економічних методів впливу держави на тіньову економіку. Так, економічні методи, до яких відносяться удосконалення податкового та трудового законодавства, системи соціального захисту населення, підготовки та перепідготовки кадрів, будуть більш ефективними стосовно значної частини тіньових підприємців та самозайнятих. Це дасть можливість підтримати легальну діяльність національних виробників. У цьому плані економічні методи більше дієві, ніж карно-адміністративні. Відтак, удосконалення правової бази є більш пріоритетним ніж карні заходи. Йдеться не про правові та інституціональні реформи як такі, а про комплексний підхід, пов'язаний з формуванням конкурентного середовища та забезпеченням нормальних умов існування підприємництва. З іншого боку, жорстка диктатура закону повинна бути, коли мова йде про кримінальні порушення законодавства, корупцію.

Політика держави повинна бути спрямована на недопущення переходу економічної злочинності в нову якість - криміналізацію всієї економічної системи держави. На жаль, реальністю українського економічного життя стає кримінальне поводження дедалі зростаючої кількості суб'єктів господарювання.

Висновки. Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також обсяги продукції та фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, являють собою суттєву перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки. В кожній сфері прояву тіньової економіки потрібно шукати різні шляхи детінізації, адже специфічність кожної галузі не дає все звести під стандартне трактування. Так, сферу підприємництва необхідно легалізувати за рахунок удосконалення системи оподаткування, у добувній промисловості слід здійснювати прозоріші розподіли спеціальних дозволів і ліцензій на здійснення діяльності, у виплаті зарплати працівникам - ліквідувати диспропорції в оплаті праці та ввести диференціацію оподаткування. Тобто необхідно створити умови для легалізації тіньового сектора та усунення державних корумпованих структур на всіх рівнях влади.

Список використаних джерел:

1. Варналій З.М. Шляхи детінізації економіки України та її особливості // Економіка та держава. - 2007. - № 8. - С. 19-25.

2. Озерський І.В. Тіньовий сегмент економіки // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 9.- С. 28-33.

3. Предборський В.А. Тінізаційний аспект процесів початкового нагромадження капіталу в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 1. - С. 17-21.