Економічні науки/15. Державне регулювання економікою

Палкіна І.В. , Сибірьова Г.Ю., Борисенко М.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган- Барановського, Україна

ПРОБЛЕМИ Й ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ

КОНТРОЛЬНО - РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Метою статті є дослідження динаміки і структури виявлених порушень фінансової дисципліни, причин порушень та пропонуються шляхи їх подолання й попередження. Розглядаються основні напрями вдосконалення державного внутрішнього фінансового контролю.

При здійсненні контрольних заходів у 2008 році працівниками державної контрольно – ревізійної служби (ДКРС) виявлено фінансових порушень і недоліків на загальну суму 43,7 млрд гривень. Це рекордні показники за період 2006 – 2008 років.

Більшість виявлених фінансових порушень призводять до безповоротних втрат державою матеріальних і фінансових ресурсів. Незважаючи на зростання обсягів відшкодувань і поновлення виявлених недостач, нецільових і незаконних витрат та недоотримання ресурсів, їх рівень залишається вкрай низьким.

При цьому йдеться не про упущення в діяльності чи помилки у веденні обліку. Результати проведених контрольних заходів вказують на наявність системних явищ, умисних дій керівників і посадових осіб, що призводять до завдання державі збитків. На це, зокрема, вказують результати контролю діяльності вітчизняних монополістів. Істотне погіршення їх фінансового стану протягом 2007 року пов’язане з масштабними збитками й неефективними витратами. Зазначені втрати сталися внаслідок дій вищого керівництва відповідних міністерств і підприємств державного сектору економіки, які нерідко подаються як законні, але насправді спрямовані на забезпечення інтересів приватних структур.

Хоча є об’єктивні причини істотного зростання витрат підприємств державного сектору економіки (підвищення цін на матеріальні ресурси), в основному воно зумовлене проведенням непродуктивних і незаконних видатків.

Значних втрат державні компанії зазнають унаслідок проведення сумнівних операцій під виглядом закупівлі товарно-матеріальних цінностей, також унаслідок тривалого авансування комерційних структур, що свідчить про їх приховане кредитування за рахунок державних коштів.

Поширеною формою використання державних активів у приватних інтересах є так звана «спільна діяльність» державних підприємств із комерційними структурами. Реально вона є прихованою формою приватизації та поширена у сфері використання державного майна, що згідно із законодавством не підлягає приватизації, а також видобутку вуглеводнів. Оскільки за такої діяльності йдеться лише про право користування державним майном, то для оцінки внеску держави у спільну діяльність застосовується не реальна, а експертна оцінка, яка значно менша не лише за ринкову, а й за балансову вартість майна.

З огляду на зазначене урядом прийнято рішення починаючи з 2008 року заборонити державним корпораціям і підприємствам укладати договори про спільну діяльність, а також дано вказівку розірвати неефективні угоди та забезпечити покладення функцій оператора на державну сторону.

Окрім державного майна, державних і бюджетних коштів контрольні заходи ДКРС фіксують збільшення порушень у сфері земельних відносин

На жаль, перевищення встановлених законодавством повноважень щодо розпорядження землею досить поширене серед органів місцевої влади Масштабні порушення і зловживання щодо використання майна й державних коштів спонукали уряд до вжиття радикальних заходів зі зміцнення фінансової дисципліни. Зокрема, прийнято рішення про запровадження інституту державних контролерів на суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в повноваження яких входить здійснення попереднього й поточного контролю основних ризиків діяльності суб’єкта.

З огляду на динаміку й обсяги порушень державним контролерам слід ретельно досліджувати документацію суб’єкта стосовно закупівель. Згідно з чинним законодавством органи ДКРС здійснюють контроль державних закупівель у ході контрольних заходів на відповідних об’єктах, що виключає можливість попередження зловживань і порушень у цій сфері. У зв’язку з цим ГоловКРУ підготовлено пропозиції щодо внесення змін до законодавства, яка регулює закупівлі. Зокрема, вони передбачають проведення органами ДКРС суцільної перевірки закупівель у одного учасника та з обмеженою участю, які наразі здійснюються за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади (Міністерством економіки України).

Також пропонується запровадити вибіркову перевірку органами ДКРС інших закупівель, для чого їм передбачається надати: право на отримання від учасників закупівель необхідних документів; право на розгляд скарг учасників торгів; можливість ініціювати скасування результатів торгів до укладення угод і контрактів.

Зазначені пропозиції – це лише окремі кроки на шляху глобальної реформи системи державного внутрішнього фінансового контролю.

Таким чином, у рамках загальної стратегії реформування органи ДКРС мають розв’язати такі завдання: запровадження контролю виконання затверджених урядом антикризових заходів; впровадження комплексного контролю виконання місцевих бюджетів; посилення контролю діяльності природних державних монополій (особливо у сферах енергетики, видобування корисних копалин, транспорту); удосконалення внутрішніх процедур щодо здійснення всіх форм державного внутрішнього фінансового контролю.