Пересунько З.М., Щербо Д.І.

Науковий керівник: ас. Шевчук Л.П.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

 

Безготівкові розрахунки як один із шляхів вирішення проблеми легалізації заробітної плати

 

Вступ. Обравши своїми пріоритетами вступ до європейської спільноти Україна повинна переймати той найкращий досвід побудови соціально-економічних політичних та культурних відносин, що мають держави європейського союзу.

Наявність тіньової економіки в державі є найбільш вагомою причиною поширення тіньових відносин у трудовій сфері. Великого розповсюдження на вітчизняних підприємствах набула виплата заробітної плати за тіньовими схемами.

Проблема легалізації заробітної плати сьогодні визначена урядом, як першочергова. Її вирішення залежить від створення розумної, справедливої системи оподаткування фонду оплати праці. Не менш важливий аспект - це податкова культура роботодавців та правова освіта найманих працівників.

Оплата праці є однією з основних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців і держави з огляду на задоволення суспільних потреб. Рівень та динаміка оплати праці, механізм її формування безпосередньо впливають на рівень життя населення, ефективність виробництва, динаміку економічного зростання.

Метою статті є дослідження виплати зарплати за «тіньовими» схемами, а також розробка рекомендацій щодо вирішення даної проблеми.

Виклад основного матеріалу. Такий термін, як «тіньова зарплата», або нелегальна зарплата, з'явився в Україні не так давно. Його виникнення спричинено гострою економічною кризою вітчизняної економіки в дев'яностих роках минулого століття, а на даному етапі - недосконалістю правової бази у сфері підприємницької діяльності, оподаткування та нестійкою політичною кон'юнктурою протягом п’яти останніх років. Як наслідок, підприємці, намагаючись вижити у складних умовах, свідомо йдуть на порушення закону, ухиляючись від оподаткування, а це в свою чергу відображається на величині внесків до бюджетів та державних цільових фондів.

Основним методом здійснення тіньової діяльності є заниження реального обсягу доходів і виплата тіньової зарплати, що, як відомо, є дуже поширеною практикою. Саме тому Україна має низку притаманних саме її економіці парадоксів: щорічна питома вага збиткових підприємств майже незмінна і сягає близько половини від усіх працюючих підприємств, а в цілому населення, за підрахунками Мінекономіки, щороку споживає та оплачує товарів і послуг у роздріб у 3,5 рази більше, ніж заробляє офіційно, тобто декларує у податкових органах. [1]

В окремих галузях тіньовий сектор вище, а в окремих — нижче, однак найбільше, тіньову зарплату виплачує сьогодні малий і середній бізнес, оскільки у великому бізнесі робити це з кожним роком стає дедалі небезпечніше для керівників компаній, з’являється занадто величезна кількість свідків порушення законодавства. Крім того, саме в малому бізнесі спостерігається велика частка неофіційно працюючих найманих робітників.

Чи є плюси в одержанні нелегальної заробітної плати для працівників? Плюсами можна назвати те, що, працівник за час роботи отримує неоподатковану заробітну плату, але при цьому, як кінцевий отримувач тіньових коштів несе за це повну відповідальність. Давайте проаналізуємо те, що чекає на таких працівників:

По-перше, у працівника не буде гарантованого розміру заробітної плати.

По-друге, до відповідного місцевого бюджету та державних цільових фондів не надійдуть податки і збори з такої заробітної плати, а це в свою чергу вплине на рівень фінансування установ бюджетної сфери, серед яких лікарні і школи, а також негативно вплине на забезпечення малозахищених верств населення.

По – третє, сума доходів отриманих найманим працівником у такий спосіб, а також відпрацьований ним час не буде враховуватись при визначенні розміру пенсії по досягненню пенсійного віку.

По – четверте, працівник не зможе взяти кредит у банку, за довідкою про ваші реальні доходи. [2]

Для працедавців вирішальними для зани­ження фонду оплати праці є такі причини:

1. Надмірний податковий тягар. Сприй­няття податкового навантаження на фонд оплати праці, зокрема відраху­вань до соціальних фондів, як зависо­кого провокує перехід великої частини економіки в тінь. Так, загальна сума цих відрахувань становить щонаймен­ше 37,2%, з яких пенсійний збір - 33,2%, страхові внески у зв'язку з тимча­совою втратою працездатності – 1,6%, страхування на випадок безробіття - 1,4%, а ставка страхового збору в разі нещасного випадку на виробництві за­лежить від галузі. У разі отримання заробітної плати працівник теж зацікавлений не сплачувати 15% податку з доходу.

2. Можливість багатозначної інтер­претації податкового законодавства та його нестабільність. В Україні існує багато несистематизованих нор­мативних актів, роз’яснень і листів Державної податкової адміністрації, що готуються в рамках її повнова­жень. Часто такі роз'яснення або не­правильно тлумачать закон, або «роз­вивають» його положення для збільшення обсягів податкових надхо­джень. Крім того, сам виклад норм по­даткового права складний для ро­зуміння, що є однією з причин досить вільного тлумачення цих норм Дер­жавною податковою адміністрацією. Що стосується проблеми нестабіль­ності податкового законодавства, то підтвердженням цієї тези можуть слу­гувати такі дані: за період з 1997 до 2003 року зміни до Закону "Про пода­ток на додану вартість" вносили більш як 70 разів, до Закону "Про оподатку­вання прибутку підприємств" - більш як 60 разів, до законодавства щодо оподаткування доходів громадян - більш як 10 разів. [3]

Шляхи вирішення даної проблеми. На нашу думку, існують такі шляхи вирішення даної проблеми:

1. Переведення всіх розрахункових операцій на безготівкову форму. Це не дасть змогу роботодавцям платити тіньову заробітну плату, оскільки у нього в розпорядженні не буде готівки і всі операції з виплати заробітної плати будуть фіксуватися на рахунках у банку. При цьому потрібно проводити широкий комплекс економіко-правових заходів, які максимально ускладнюють, або навіть унеможливлюють процес внесення готівки на банківські рахунки, без проходження складної процедури попереднього підтвердження законності походження цих коштів.

На сьогоднішній день в розвинутих країнах світу всі розрахунки відбуваються за допомогою кредитної картки. Україна також робить перші кроки в цьому напрямі, проте не всюди можна розрахуватися кредитною карткою і це призводить до того, що люди змушені розраховуватися готівкою. Наявність в обігу готівки, в свою чергу, призводить до підвищення ризику виникнення корупції.

2. Зменшення податкового навантаження та удосконалення законодавчих норм з питань стягнення податків. Зрозуміло, коли така значна частина доходів йде на сплату податків, існує природне бажанням зберегти хоча б частку своїх зароблених грошей від неминучої державної експропріації. [4]

3. Відмінити обов’язкове пенсійне страхування і внески до фондів соціального страхування. Тобто, дати змогу працівнику самостійно вирішувати чи сплачувати йому внески до фондів, чи ні. В залежності від суми внесків буде і залежати розмір його пенсії. Звертаючи увагу на те, що існує вірогідність підвищення пенсійного віку  до 60(жінки) – 65(чоловіки), при середній тривалості життя в нашій країні 62(жінки) – 58(чоловіки) років багато хто взагалі не розуміє доцільність внесків до пенсійного фонду, які утримують із заробітної плати у обов’язковому порядку. Проте, слід натомість знайти альтернативу пенсійному страхуванню,щоб люди, вийшовши на пенсію, не стикнулись з  проблемою бідності. Наприклад, ввести недержавне накопичувальне пенсійне страхування, про що йшлось вище,або ввести  альтернативні страхові полюси і т.д.

Висновок. З вищезазначеного можна сказати, що виплата тіньової заробітної плати не вигідна як для роботодавця, так і для працівника, оскільки виплачуючи нелегальну заробітну плату вони працюють незаконно. Це все породжує тіньову економіку, що за різними підрахунками складає близько 40% від загалу і є некерованою.

Отже, на даний час гостро постала проблема, щодо реформування податкового законодавства та оптимізації готівкових розрахунків, адже доки будуть існувати готівкові розрахунки – доти буде існувати тіньова заробітна плата.

 

Література:

1.     http://www.kyivsta.gov.ua/news/2007/12/1210_12.htm

2.     http://uzhgorod.net.ua/news/28721

3.     http://www.icps.kiev.ua/files/articles/37/83/SO_2_Bringing%20personal%20incomes%20out%20of%20the%20shadows_UKR.pdf.

4.     Смітюх Г. Демократична легалізація тіньових доходів – вимога часу. // Урядовий кур’єр. – 2007. – 23 січня. – С.9.