Экономические науки/7.Учет и аудит
Бабич О.М., Лепетан І.М.
Вінницький державний аграрний університет, Україна
Визначення поняття доходів та можливі
напрямки їх утворення
Практично всі
економісти, які працювали в різні періоди часу вивчали характеристику та
можливі різноманітні джерела виникнення доходів у різних сферах виробництва.
Всі вони хотіли зробити дослідження джерел виникнення та потенційні причини
підвищення доходів як чітко визначеного індивіда, підприємства, країни та
суспільства, як кінцевого пункта дослідження.
Усі економіко-правові
науки ставляться до доходу як до універсального показника ефективності
виробничої діяльності підприємства.
Що стосується
історичного фактора, то першим цим поняттям зацікавився Аристотель, який у
своїх працях вивчав такі поняття, як торгівля та джерела виникнення грошей.
У період середньовічного
вивчення Ф. Аквінський був змушений засудити лихварські відсотки та торговельні
прибутки певної особи, які він вважав результатом вельми нечесного обміну та
присвоєння результатів чужої праці собі, а багатство – всі матеріальні блага у
натуральній формі вираження, які можуть бути створенні лише своєю працею, а не
працею інших [5. c.31].
Представники
меркантелістського напрямку багатство країни вбачали у золотих і срібних виробах,
потенційним джерелом якого була зовнішня і внутрішня торгівля. Т. Мен у своїх
працях розглядав ідею „торгового балансу”. На його думку, держава стає
багатшою, чим більшою є відношення різниці між вартістю ввезених та вивезених в
країну товарів [5 c.37].
У
Великобританії в 60-90-ті роси 17ст. У.Петті у своїх працях запропонував
погляди з приводу багатства та шліхів його примноження. На відміну від
меркантилістів, він визнавав, що багатство утворюють не тільки метали попиту,
гроші, а і будівлі, товари, землі країни.
Ф. Кене
вбачав основу багатства у сільському господарстві, завдяки якому приводиться у
рух промислове виробництво та підтримується потенційне процвітання нації. До
того ж , чистий продукт (додаткова вартість) можуть вироблятися лише у сільському
господарстві.
Англійський
вчений А. Сміт у своїх працях „Дослідження про природу” розглядав розвиток
суспільства та підняття його добробуту. На його думку, основним джерелом
багатства була сфера виробництва – з одного боку, та розвиток сільського господарства
– з іншого. Він був прихильником того, щоб державні структури не втручалися у
регулювання ринкових відносин, тому що кожна людина намагається використати
свій капітал так, щоб він приніс найбільший прибуток. Збільшуючи власні доходи
підприємці, не підозрюючи, збільшують доходи держави, а значить, зростає
суспільний дохід країни [3. c.86].
Відомий
англійський економіст Д. Рікардо у праці „Засади політичної економії і
оподаткування” розглядав два, на його думку, головних запитань економічної
теорії. По-перше, він виділив три основних пункти (капітал та робітників,
власників землі та власників грошей). Та також три основних види доходів
9заробітні плата, рента та прибуток). По-друге, головне завдання політичної
економії полягає у визначенні законів, які керують перерозподілом доходів.
Вчений був впевнений, що зростання доходів капіталістів обов’язково знижує
доходи робітників [6. c.78].
У відомій
праці „Капітал” К. Маркс детально розглянув доходи та джерела їх виникнення.
Формулою, яка охоплю всі тайни суспільного процесу виробництва він вважав
капітал – прибуток (підприємницький дохід), земля – земельна рента та труд –
заробітна плата. І тільки разом вони можуть приносити доход. З розвитком основ
капіталізму значення ренти, як джерела доходу, буде зменшуватися і безперечно
залишаться два великі джерела доходу – прибуток і заробітна плата та два великі
класи – капіталісти та пролетарі [2. c.886].
Що стосується
радянських часів, то в нашій державі вперше слово „дохід” увійшло до лексикону
керівників та вчених у кінці 60-х років 20ст. На підприємствах після 1964 р.
поетапно вводилася нова система розподілення прибутків, згідно з якою
розподілення доходу стало здебільшого раціональним.
На сучасному
етапі економісти також неоднозначно трактують поняття доходу та його
започаткування. Один із визнаних вчених Н.М. Ткаченко визначає, що раціональний
дохід підприємства утворюється з виручки за реалізацію продукції, товари,
роботи, послуги після відрахування на матеріальні витрати.
В.В. Сопко
характеризує дохід, як елемент діяльності – операційної, фінансової або
інвестиційної – якщо відбулася подія його визнання на основі економічного
змісту господарської операції та юридичного оформлення [4. c.509].
Що стосується
сьогодення, то трактування поняття доходу розкривається в різних джерелах по
різному, що наведено в таблиці 1.
Поняття
”дохід” за літературними джерелами
Таблиця
1
Автор |
Визначення |
1. В.М. Гриньова |
Підприємницький дохід вчена трактувала як винагороду за підприємницьку
діяльність, компенсацію негативних емоцій, пов'язаних з ризиком,
конкуренцією, невизначеністю, страхом та виробництвом, орієнтованим на
невідомий ринок. |
2. А.А. Пересада |
Дохід
господарства є результатом діяльності основного капіталу без оборотних
засобів [2. c.97]. |
3. Ф.Ф Бутинець |
Дохід є надходження економічних та фінансових вигод, які з’являються в
результаті функціонування підприємства у якості виручки від реалізації
продукції, (товарів, надання можливих робіт, послуг), дивідендів, гонорарів,
відсотків, заохочувальних виплат та ін [1. c.103]. |
4. Н. М. Ткаченко |
Доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) [3. c.54]. |
5. П(с)БО |
Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів
або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу
(крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників |
6. М(с)БО |
Дохід – це валове надходження економічних вигод протягом певного періоду,
що виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал
зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників
капіталу. |
Підсумовуючи
різні варіанти підходів до найймовірнішої економічної сутності доходу,
необхідно зауважити, що таке поняття як дохід є досить різносторонією
категорією вивчення.
Отже, на нашу
думку, доходи підприємства є одним з небагатьох найважливіших самостійних
об’єктів, що потребують неупередженого поглиблення теоретичних і практичних основ
та рекомендацій. Це визначається тією роллю, яку доходи відіграють у розвитку
підприємства та формування кінцевих результатів його фінансової спроможності та
діяльності.
Література:
1.Бухгалтерськи фінансовий облік:
Підручник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 726с.
2. Пересада А.А. Інвестування :
Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. – К.: КНЕУ, 2006. – 251 с.
3. Сопко В.В. Бухгалтерський
облік: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2000. – 578с.
4. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський
облік на підприємствах України з різними формами власності: Підручник. – К.:
А.С.К., 1998. – 800с,
5.Юхименко П. І. Історія
економічних учень: Навчальний посібник. – К.:Знання-Прес,2000. – 514с.
6. Ядгаров Я. С. История
енономических учений: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 320с.