УДК 519.86:658.009.12

Пелих І. І.

Харківський національний економічний університет

Моделі оцінки та аналізу конкурентоспроможності підприємства

В умовах інтеграції економіки України в міжнародний економічний простір та посиленням процесів глобалізації, забезпечення конкурентоспроможності підприємства є основою ефективності його діяльності на стратегічному рівні. Недостатнє вивчення питань конкурентоспроможності підприємства може призвести не тільки до її зниження, а й до виникнення конкурентних недоліків, які є загрозою подальшої діяльності підприємства. Загострення конкурентної боротьби (за збут продукції, за місце на ринку) між підприємствами змушує шукати нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості [1].

У даній роботі пропонується реалізація інтегрованого підходу для оцінки конкурентоспроможності підприємства за методикою Р. А. Фатхутдінова [4]. Імітаційна модель оцінки конкурентоспроможності реалізується з використанням експертних методів на основі оцінки наступних підсистем:

– оцінка конкурентоспроможності персоналу;

– оцінка конкурентоспроможності товару;

– оцінка конкурентоспроможності підприємства.

Відповідна методика реалізована в пакеті імітаційного моделювання Vinsim. Реалізації моделі в середовищі імітаційного моделювання дозволяє використати її для будь-якого підприємства для дослідження показників конкурентоспроможності відповідної підсистеми, як в часовому так і порівняльному розрізі. Оскільки в процесі моделювання використовуються методи експертної оцінки, то для оцінки погодженості думок експертів використовується показник конкордації [1]. В результаті реалізації імітаційного експерименту ми отримуємо показник конкурентоспроможності відповідної підсистеми. Переваги такої моделі виділяються зокрема в наочності і простоті використання отриманих результатів, а також можливості спостереження сили впливу при зміні одного з фактору на вихідний показник.

Оцінка конкурентоспроможності персоналу визначається за формулою :

де К_n - рівень конкурентоспроможності конкретної категорії персоналу;

i - 1, 2..., п - кількість експертів;

j - 1, 2..., m - кількість оцінюваних якостей персоналу;

a_j - вагомість j-ої якості персоналу;

β_ij - оцінка i-м експертом j-ої якості персоналу за п’ятибальною системою;

5n - максимально можлива кількість балів, яку може отримати оцінюваний індивід (5 балів - п експерти). В даній моделі оцінюються наступні якості персоналу: ділові риси, культура, комунікабельність, організованість, вік, здоров’я.

Конкурентоспроможність товару визначається наступним чином:

,

де К_т - конкурентоспроможність товару;

n - кількість експертів;

Б_ij - експертна оцінка i-м експертом j-го чинника конкурентоспроможності товару;

а_j - вагомість j-го чинника;

5 - максимальна оцінка чинника.

Конкурентоспроможність організації (К_орг) визначається з урахуванням вагомості товарів і ринків, на яких вони реалізуються:

,

де а_i - питома вага i-го товару організації в об'ємі продажів за аналізований період;

β_j - показник значущості ринку, на якому представлений товар організації;

К_ij - конкурентоспроможність i-го товару j-му ринку.

При розрахунку конкурентоспроможності організації використовуються наступні фактори: якість товару, ціна товару, якість сервісу, експлуатаційні затрати. Для розвинених країн (США, Японія, країни Євросоюзу, Канада) значущість ринку рекомендується приймати рівній 1,0, для останніх країн - 0,7, для внутрішнього ринку - 0,5 [3].

Питома вага i-го товару організації в об'ємі продажів визначається за формулою:

α_i = V_i/V ,

де V_i - об'єм продажів i-го товару за аналізований період, тис. гр. од.;

V - загальний об'єм продажів організації за той же період, тис. гр. од.

Фрагмент імітаційної моделі оцінки конкурентоспроможності персоналу представлено на рис. 1.

Рис.1. Імітаційна модель оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу

Реалізація даної моделі для підприємства дозволить:

– оцінити якість конкурентоспроможності за окремими підсистемами і для підприємства в цілому;

– визначити характер впливу оцінюваних факторів на вихідний показник;

– дослідити вузькі місця в управлінні фінансово-господарською діяльністю;

– розробити управлінські рішення для стратегічної поведінки підприємства.

Література

1. Геєць В. М. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування: Підручник / В. М. Геєць, Т. С. Клебанова, О. І. Черняк, В. В. Іванов, Н. А. Дубровіна, А. В. Ставицький. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2005. – 396 с.

2. Моделі аналізу та управління конкурентоспроможністю промислових підприємств. Наукове видання / С. В. Мілевський, О. В. Мілов. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2007. – 156 с.

3. Портер М. Конкуренция.:Пер. с анг. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 608с.

4. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг: Учебник. — М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2000. — 640 с.