Гатеж С.А., Шмагіна Ю.В

Науковий керівник: Русул Л.В.

Буковинська державна фінансова академія

Страховий ринок України в умовах економічної кризи

Світова фінансова криза дійшла до України штормовою хвилею. Падіння фондового ринку, знецінення гривні, банківський сектор опинився на межі виживання. Хоча розвиток страхового ринку прямо залежить від стану економіки в цілому: темпу зростання ВВП, промислового виробництва, рівня інфляції, а в підсумку - від платоспроможності клієнтів [1, 53].

Фінансова криза завдала серйозного удару діяльності страхових організацій та страховому ринку. Рівень збитковості багатьох страховиків, особливо тих, що мали значну частку банківського страхування у своєму портфелі, вже перетнув критичну межу 100% [2]. Тому актуальною є проблема вивчення й узагальнення теорії та практики страхування, особливостей діяльності страхових організацій та функціонування страхового ринку в умовах світової фінансової кризи з метою обґрунтування напрямів її подолання.

Метою статті є узагальнення сучасних тенденцій розвитку страхування під впливом світової фінансової кризи та їх прояву в Україні, систематизація діючих та розкриття змісту нових для вітчизняної практики страхування напрямів діяльності страховиків на ринку страхових послуг, які підтвердили свою ефективність за умов вияву фінансової кризи.

Отже, першочергово визначимо причини загострення ситуації на страховому ринку України. Серед них найголовнішими є:

1. Негативний вплив не тільки банківської, але й економічної кризи, а також кризи фондового, валютного ринків та ринку нерухомості.

2. Недосконалість законодавства про страхування. Четвертого листопада 2009 року Верховною Радою України відхилено проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України» (№4254).

3. Відстрочення впровадження обов’язкового медичного страхування за участю страховиків та нерозвинутість ринку страхування життя.

4. Непрозорість державного регулювання, фінансової звітності страхового сектору, відсутність якісної статистичної інформації.

5. Низький рівень страхової культури, що зумовлені неефективними, непослідовними діями або бездіяльністю окремих органів державної влади, що, як правило, полягають в протекціоністській політиці щодо певних сегментів фінансового ринку чи окремих їх суб’єктів.

6. Втрачено можливість підвищення платоспроможності страховиків та гарантування забезпечення безумовного виконання ними зобов’язань, через механізм передання страхового портфеля за згодою страхувальників [3, 33].

7. Проблема перестрахування. Лідери світового ринку можуть припинити співробітництво із середніми і малими українськими страховими компаніями. Доходи від них незначні, а витрати на обслуговування договорів великі. Можливо, для всіх інших будуть збільшені ціни на перестрахування [4, 20].

Унаслідок цих криз та хронічних проблем, очікується подальше зменшення суми страхових премій. Так, в 2009 році різко, фактично в два рази, скоротились обсяги активів страховиків; знизились показники ліквідності та платоспроможності; хвиля шахрайств, пов’язаних з неможливістю погашення кредитів; можливе банкрутство компаній перестраховиків. А за даними Держфінпослуг, протягом І півріччя поточного року обсяги виплат скоротилися на 16%, до 9,5 млрд. грн. Учасники ринку планують зібрати премій до кінця року на близько 19 млрд. грн., що на 20% менше, ніж у 2008 р.

Тому серед важливих питань, що потребують негайного вирішення є:

¾ неповернення депозитних коштів, не тільки дострокове, а й після закінчення дії депозитних договорів;

¾ незабезпечення наявності страхового покриття майна, що перебуває у заставі в комерційного банку, на весь період дії кредитного договору;

¾ нав’язування банками дискримінаційних умов співпраці з страховими компаніями, зокрема, встановлення непрозорих та дискримінаційних умов акредитації;

¾ встановлення податковими органами дискримінаційних вимог для страховиків щодо оподаткування курсових різниць;

¾ недостатній контроль за наявністю полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників;

¾ відсутність в регулятора страхового ринку дієвого механізму щодо недопущення демпінгу та штучного зниження платоспроможності страховиків.

З метою вирішення цих та інших проблем Українською федерацією убезпечення розроблено антикризові заходи на страховому ринку. Основними з цих заходів є рішення НБУ та Держфінпослуг щодо:

1) забезпечення дієвого механізму безперешкодного повернення депозитних коштів страховикам;

2) забезпечення наявності страхового покриття майна, що перебуває у заставі в комерційного банку, на весь період дії кредитного договору;

3) встановлення прозорих та рівноправних умов співпраці банків та страховиків;

4) підвищення інституційної спроможності та статусу Держфінпослуг;

5) розширення сфери обов’язкового страхування, перш за все, страхування майна громадян;

6) забезпечення Міністерством внутрішніх справ України дієвого постійного контролю за наявністю полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників [5].

Регулювання відносин у страхуванні є надзвичайно складним і потребує фахівців найвищого рівня. Враховуючи, що фахівці страхового регулятора щодня контактують з учасниками ринку, а їх рішення мають надзвичайно велику вагу для учасників цих ринків, економія на оплаті праці фахівців регулятора обертається на практиці величезними збитками, як для страхового ринку, так і для держави.

Проте, незважаючи на вагомі недоліки фінансової кризи, існує також позитивний вплив на страховий ринок. Зіштовхнувшись з проблемою виплат, страхувальники зрозуміли, що ціна – це не єдина конкурентна перевага страхових послуг, тому стали більш обдумано підходити до вибору страховиків, які в свою чергу стали більш уважно ставитись до операційних процесів, не пов’язаних з продажем, що позитивно впливає на якість страхових послуг.

Криза оздоровлює страховий ринок і робить його більш професійним. Як стверджують експерти, після закінчення кризових явищ в світовій економіці відбудеться перерозподіл ринку, тому залишаться на ньому найсильніші компанії, які зможуть надавати якісні послуги. Отже, існує перспектива, що страховий ринок досить швидкими темпами поверне собі докризовий об’єм страхування.

Узагальнення тенденцій розвитку страхування за умов світової фінансової кризи щодо їх прояву в Україні, систематизація існуючих та розгляд перспективних для вітчизняної практики напрямів діяльності страховиків на ринку страхових послуг складають основу формування антикризового управління страхових компаній – необхідного елементу подолання кризи.

Література:

1. Дослідження щодо користування страховими послугами в Україні // Страхова справа. – 2009. - №1. – с.53

2. Завада О. Страховий ринок України потребує дієвих антикризових заходів, 12.02.2009 // http://www.forINSURER.com

3. Мних М.В. Страхування в умовах глобальної економічної кризи / М.В.Мних // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №4. – с.33-35

4. Перестрахування та фінансова криза: сьогодення і перспективи // Фінансовий ринок України. – 2009. - №1. – с.19-20

5. Пропозиції щодо антикризових заходів на страховому ринку, 12.02.2009 // forINSURER.com