Экономические науки/ 7.Учет и аудит.

Одажіу Д. Г.

Науковий керівник: Марценяк Н.О.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

 

Проблеми та перспективи комп’ютеризації обліку в бюджетних установах

 

В період розвитку кри­зових явищ в економіці України відбуваються зміни у фінансовій системі держави, які супро­воджуються різким погіршенням її можливостей забезпечувати соціальні гарантії та розвивати га­лузі соціальної, інституційної, наукової та інших сфер, які належать до бюджетних. У зв’язку з цим, зростає роль і значення удосконалення ведення бухгалтерського обліку доходів і видатків бюд­жетних установ, складання звітності тощо з ме­тою уможливлення більш раціонального викори­стання фінансових ресурсів. Названі причини ви­магають реформування бюджетної сфери та, бе­зумовно, впливають на порядок ведення бухгал­терського обліку, форми й обсяги подачі звітної інформації, систему внутрішнього і зовнішнього контролю за використанням бюджетних коштів.

Тобто, загалом процес удосконалення стосуєть­ся саме технології обліку й опрацювання еконо­мічної інформації. А як відомо, сутність технології полягає в застосуванні нових знань в будь-яких аспектах економічних відносин з приводу надан­ня послуг чи виконання робіт. Найбільш сучасни­ми є автоматизовані інформаційні технології, здатні активно впливати на інтенсифікацію вико­ристання наявних ресурсів бюджетної сфери. У зв’язку з цим дослідження автоматизації процесів обліку, контролю та аналізу є особливо актуаль­ними.

Проблематикою обґрунтування розвитку і впро­вадження інформаційних систем в бюджетних установах займалися такі вчені-економісти, як А.М. Береза, Ф.Ф. Бутинець, Р.Т. Джога, М.Р. Лучко, І.І. Матієнко-Зубенко, Т.А. Писаревська, С.В. Свірко, Л.О. Терещенко, Т.В. Шахрайчук, Н.М. Хорунжак, С.В. Сисюк та інші.

Мета дослідження полягає у визначенні про­блем та перспектив автоматизації обліку в бюд­жетних установах.

Причини відставання суб'єктів бюджетної сфери від техні­чного прогресу і розвитку сучасних інформацій­них технологій пов'язані, в першу чергу, з наяв­ністю проблем економічного, інформаційного-правового та організаційно-технічного характеру. Інформаційні проблеми пов'язані з вибором інструментарію обліку, контролю та аналізу. їх вирішення вимагає обґрунтованого вибору сис­теми та застосування необхідного і достатнього набору інформаційних технологій. В якості уточ­нюючої характеристики щодо програмного забез­печення вважаємо за доцільне враховувати таке: програма повинна бути гнучка в налаштуванні при незначних змінах, таких, як зміна норм видатків, мінімальної заробітної плати, розмірів відрахувань та нарахувань на фонд оплати праці, зміна тарифів на платні послуги, введення нових і вилучення окремих недоцільних рахунків з Плану рахунків.

Проте справедливо зауважити, що автоматизації обліку сприяє низка факторів, зокрема, таких, як прискорена комп'ютеризація суспільства, розви­ток нових інформаційних технологій, наукові підхо­ди щодо організації праці. Все це є основою для розробки і впровадження як відносно простих автоматизованих робочих місць (АРМ), спрямо­ваних на вирішення конкретних локальних задач, так і комплексних автоматизованих систем управ­ління (АСУ), які діють у великих підрозділах зак­ладів, установ і організацій бюджетної сфери, де розв'язуються задачі різного спрямування [2].

Ринок програмного забезпечення в Ук­раїні недостатньо наповнений програмами, які спрямовані на забезпечення системи управління бюджетними установами і ведення обліку в них. Причому значне місце тут відводиться програмам, розробленим в Росії. З найбільш відомих та по­пулярних продуктів з автоматизації обліку є "1С: Бухгалтерія для бюджетних установ ", "Парус-Бюджет" для підприємств та організацій, що зна­ходяться на бюджеті, та "Казна". Проте вказані програмні продукти цілком адаптовані до внесен­ня додаткових рахунків.

Сучасні вимоги щодо забезпечення по­треб управління необхідною інформацією ставлять нові задачі перед інформаційною системою. У зв'язку з цим постановка задачі з розробки про­грамного забезпечення для обліку та контролю повинна охоплювати такі етапи робіт:

1. Формулювання основних принципів обліку для конкретної бюджетної установи з ураху­ванням вимог діючого законодавства та внутрішніх потреб. Тому можна рекомендувати включити у перелік прин­ципів внутрішнього характеру такі позиції:

-                     підпорядкування інформаційної системи єдиній меті - забезпеченню зростання ефектив­ності функціонування бюджетної установи;

-                     об'єднання різних джерел облікової документації в одну повнофункціональну систему (на вході - планова та облікова інформація, на виході - інформація, адаптована для потреб управління);

-                     організація облікових документів з різноман­ітними носіями на основі загальної класифікацій­ної системи;

-                     вилучення дублювання інформаційних і документаційних потоків;

-                     уніфікація прийомів роботи з обліковими до­кументами [4].

2.       На основі розроблених принципів сформу­вати мету розв'язання задачі.

3.       Враховуючи мету задачі та принципи, дот­римання яких необхідно досягти у розроблю­ваній інформаційній системі, сформувати кри­терії, які має задовольняти      автоматизована система. Доцільними є такі критерії: повнота на­бору функцій; модульність; інтегрованість; гнучкість; надійність; інтуїтивно зрозумілий інтер­фейс користувача; відкритість; авторизований доступ до інформації [3].

На основі опрацьованих даних пропоную побудувати аналітичний облік таким чином, щоб можна було забезпечити можливість формувати й отримувати необхідні дані в наступних розрізах:

1) по доходах і видатках загального і спец­іального фонду:

-                     забезпечити розмежування видатків на на­дання платних послуг бюджетних установ (за ра­хунок коштів спеціального фонду) і послуг, які забезпечуються у зв'язку з функціональними по­вноваженнями (за рахунок загального фонду);

-                     формування калькуляції по визначенню со­бівартості платних послуг повинно відбуватися з виділенням груп прямих та непрямих витрат за
відповідними кодами економічної класифікації видатків, підрахунком загальної суми понесених витрат;

-                     накопичення непрямих накладних витрат повинно відбуватися на рахунку 83 "Витрати до розподілу" з наступним розподілом між рахунка­ми видатків 80 "Видатки загального фонду" та 81"Видатки спеціального фонду" щодо аналітичної структури [5];

-                     розподіл непрямих накладних витрат програ­ма повинна проводити за формулами, запропо­нованими користувачем;

-                     передбачити можливість автоматизації про­цесу аналізу доходів і видатків і формування стан­дартних висновків за отриманими показниками;

2)      по необоротних активах:

-                     досягти можливості формування облікової інформації за чотирма групами основних засобів(на даний момент згідно з чинними нормативни­ми документами вирізняють три). При означенні четвертої групи рекомендуємо виходити з норм податкового законодавства, а також встановити відповідну норму нарахування зносу в розмірі 15 відсотків;

-                     вести аналітичний облік нарахування зносу по основних засобах, придбаних за рахунок за­гального та спеціального фондів на окремих аналітичних рахунках 401.1 «Фонду необоротних активах за їх видами, придбаних за рахунок за­гального фонду» та 401.2  «Фонд у необоротних активах за їх видами, придбаних за рахунок спе­ціального фонду» [5];

3)      по інших ресурсах передбачити можли­вості деталізації напрямів використання та кодування рахунків з урахуванням місць їх збері­гання, а також автоматизованого управління їх руху.

Таким чином, у зв'язку з тим, що бухгалтерсь­кий облік в бюджетних установах в основному виступає як система контролю за наявністю та рухом бюджетних коштів, при впровадженні АРМ слід врахувати таку його специфічну особливість, як те, що він спрямований не на зіставлення вит­рат і результатів діяльності та отримання прибут­ку, а на облік видатків у процесі надання немате­ріальних послуг. Власне, у зв'язку з цим при ав­томатизації обліково-розрахункових і контрольних процедур в наказі про облікову політику слід заз­начити особливості формування кінцевих резуль­татів діяльності, розмежувавши їх відповідно до того, як це зроблено у кошторисі (за загальним фондом і спеціальним фондом), а також, що особ­ливо важливо, чітко окреслити механізм розра­хунку фінансових результатів від надання платних послуг.

Формування автоматизованої інформа­ційної системи, яка б базувалася на рекомендо­ваних принципах і позиціях, забезпечить опера­тивне вирішення задач обліку, контролю та аналі­зу, сприятиме якісному контролю за формуванням доходів і видатків бюджетних установ, забез­печенню ефективності використання фінансуван­ня та економії грошових і матеріальних ресурсів. В кінцевому підсумку це забезпечить зростання обсягів і якості наданих бюджетними установами послуг.

 

Література:

1.                                   Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В., Шахрайчук Т. В. Інформаційні системи бухгалтерсь­кого обліку: підручник для навчання студентів ВНЗ / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - 2-ге видання., пере­роб. і доп. -Житомир: ПП „Рута", 2002. - 544 с.

2.                                   Писаревська Т.А. та ін. Інформаційні системи в управлінні персоналом та економіки праці. - К., КНЕУ, 2006. - 284 с.

3.                                   Сушко Д.С. Застосування комп'ютерних техно­логій у ході проведення аудиту балансу /Д.С. Сашко// Вісник Жи­томирського державного технологічного універси­тету. Серія: економічні науки. - 2006. - № 2 (36). -С.116-122

4.                 Свірко С.В. Бухгалтерський обліку бюджетних установах: методологія та організація: Монографія. -К.: КНЕУ, 2006.-244 с.

5.                Хорунжак Н.М., Сисюк С.В. «Комп’ютеризація обліку в бюджетних установах» [www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eir/2009_1/142-146]