Економічні науки/10. Економіка підприємства

Сидорук Н.Л.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Підвищення конкурентоспроможності підприємства

В ринковій економіці конкурентоспроможність відіграє одну з головних ролей економічного розвитку країни. Так як, для будь-якого підприємства основною умовою досягнення необхідного рівня прибутковості є забезпечення конкурентоздатності товарів чи послуг, що виробляються. Як показує практика, цієї мети досягають підприємства з більш високим конкурентним потенціалом. Під конкурентним потенціалом підприємства мають на увазі як реальну, так і потенційну здатність компанії розробляти, виготовляти, збувати та обслуговувати в конкретних сегментах ринку конкурентоздатні вироби, тобто товари, що перевершують за якісно-ціновими параметрами аналоги та мають більший попит у споживачів. Тому підвищення конкурентоспроможності підприємства завжди буде актуальною темою в умовах ринкової економіки.

Різні підходи, щодо визначення конкурентоспроможності підприємства та її підвищення викладені в роботах таких вчених, як М. Портер, Ф. Котлер, А. Шпанко, О. Циганок, В. Реутов, Л. Цигичко, О. Пономарьова, Р. Фатхутдінов, М. Єрмолова, Г. Кучерук та інші.

На сьогоднішній день існує багато визначень поняття конкурентоспроможності підприємства. На думку М. Єрмолова, конкурентоспроможність виробника є відносною характеристикою, яка відображає відмінності процесу розвитку даного виробника від підприємств-конкурентів як за ступенем задоволення своїми товарами або послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю виробничої діяльності [1].

Інше визначення конкурентоспроможності підприємства розкриває нам це поняття як здатність підприємства створювати, виробляти і продавати товари та послуги, цінові й нецінові якості яких більш привабливі, ніж в аналогічної продукції конкурентів.

Отже, конкурентоспроможність підприємства відображає його можливості до ведення ефективної господарської діяльності і забезпечення прибутковості в умовах конкурентного ринку. Інакше кажучи, конкурентоспроможність підприємства – це здатність забезпечити випуск і реалізацію такої продукції, яка має які-небудь переваги в порівнянні з продукцією інших товаровиробників.

Висока конкурентоспроможність підприємства зумовлюється наявністю трьох ознак: задоволеності споживачів та їх бажання зробити повторну покупку; відсутності претензій до фірми з боку суспільства, акціонерів та партнерів; відчуття гордості працівників фірми за діяльність у ній та бажання сторонніх отримати роботу саме в цій компанії [2].

Аналізуючи поняття конкурентоспроможності можна виділити п’ять типів конкурентних переваг виробників: ресурсні – конкурентні переваги компаній, пов'язані з ціновими характеристиками продукції, що закуповується для господарської діяльності; технологічні – конкурентні переваги виробників, обумовлені експлуатацією технологій, що дозволяє використовувати ефект масштабу виробництва, який збільшує споживчий попит за рахунок цінових та якісних характеристик; інноваційні – конкурентні переваги, пов'язані з якісними параметрами продукції, які сформульовані за рахунок результатів НДЕКР; глобальні – конкурентні переваги виробників, які визначили і виконують стандарти загальногуманітарної господарської діяльності та реалізуються спільними діями фірм і держави; культурні – конкурентні переваги виробників, обумовлені історичними та культурними зв'язками країн, що дозволяють фірмам підтримувати ринки збуту та ресурсів.

Саме на такі переваги конкурентів слід звертати увагу кожному конкуруючому підприємству, аналізувати їх, робити відповідні висновки та покращувати свої характеристики виробництва.

Коли мова йде про підвищення конкурентоспроможності підприємства необхідно звернути увагу на розробку ефективної системи управління, стратегію реконструкції та підвищення конкурентоспроможності виробництва та продукції, що виготовляють. Одним з ефективних засобів забезпечення конкурентоспроможності та стійкості підприємств є гнучкість виробничих систем, здатність адаптуватись до змін умов функціонування з меншими витратами і без витрат. Пошук своїх споживачів, розроблення нових видів продукції самі не можуть зберегти конкурентні переваги та стійкість підприємства, якщо якість виготовлення продукції не відповідає світовим стандартам.

Отже, підвищення та підтримка конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства повинні використовуються настільки продуктивно, що воно стає більш прибутковим, ніж його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що фірма займає стабільне місце на ринку товарів і послуг та її продукція користується постійним попитом. Керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв і т. д.

Література:

1. Ермолов М.О. Чем отличается конкурентоспособность фирмы от конкурентоспособности товара // Как продать товар на вашем рынке. – М.: Мысль, 1990.

2. Фасхиев X.А., Попова Е.В. Как измерить конкурентоспособность предприятия? // Маркетинг в России и за рубежом. – 2003. – № 4 (36). – С. 53–68.

3. Шпанко А. Про сутність поняття «стратегічна конкурентоспроможність» // Економіка України. – 2007. - №6. – С. 45-49.