Краснов О.М.

Донбаський державний технічний університет

ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ В УПРАВЛІНСЬКОМУ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

В умовах ринкових відносин результати роботи кожного підприємства значною мірою залежать від системи управління, яка забезпечує його економічну самостійність, конкурентоспроможність та стійке фінансове становище на ринку. Вирішення проблеми ефективного розвитку та економічного зростання промислових підприємств неможливе без удосконалення системи управління витратами.

Тому питання щодо аналізу існуючих систем управління витратами підприємства для вибору відповідної у сучасних умовах господарювання є досить актуальним.

Вагомий внесок у дослідження систем управління витратами внесли такі вітчизняні вчені: О.С. Бородкін, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, О.А. Герасименко, С.Ф. Голов, Б.І. Валуєв, З.В. Гуцайлюк, М.С. Пушкар, В.В. Сопко [1] та інші. Серед зарубіжних авторів, системи управління витратами досліджені у наукових працях Р. Адамса, К. Друрі, Б. Райана, П.С. Безруких, В.Б. Івашкевича, та інших.

Оскільки одним із основних елементів управлінського обліку виступає планування собівартості продукції, то вибір методу планування на окремо взятому підприємстві насамперед залежить від прийнятої на ньому системи управлінського обліку.

Системи управління витратами характеризуються двома основними ознаками, які можна покласти в основу їх класифікації: 1. Повнота включення витрат у собівартість виробництва. 2. Рівень формування витрат. 3. Витрати на основі видів діяльності.

Згідно першій ознаці розрізняють традиційну та "директ-костинг" системи обліку витрат.

За традиційною системою обліку витрат повна собівартість продукції визначається шляхом розподілу витрат звітного періоду згідно об’єктів калькулювання.

Система "директ-костинг" передбачає віднесення на об’єкти калькулювання лише частки сукупних витрат за будь – якою ознакою, і являє собою метод не повної собівартості. Друга ознака передбачає систему обліку фактичних витрат і систему "стандарт-кост".

Система обліку фактичних витрат передбачає відображення господарських процесів та витрат, які при цьому сталися протягом звітного періоду [1]. Система "стандарт-кост" передбачає планування майбутніх витрат на підприємстві на підставі діючих норм та з фіксацією відхилень фактичних витрат від запланованих. Третя ознака передбачає систему АВС.

Система АВС є універсальним інструментом, який здатний забезпечувати різною інформацією менеджерів підприємства про витрати для найрізноманітніших цілей [2].

У сучасних ринкових умовах "директ-костинг" використовується в декількох варіантах:

1. Класичний "директ-костинг", що передбачає калькулювання за прямими витратами (всі змінні).

2. Система змінних витрат - калькулювання здійснюється за змінними витратами, до складу яких входять прямі витрати і змінні непрямі витрати.

3. Система обліку витрат залежно від завантаження виробничих потужностей: у калькуляцію включаються всі змінні витрати і частина постійних, що визначається відповідно до коефіцієнта використання виробничої потужності. Спільне полягає в тому, що калькулюється не повна, а часткова собівартість [5].

С.О. Ніколаєва, характеризуючи систему, підкреслює, що головною особливістю "директ-костингу", основою якого є класифікація витрат на постійні та змінні, є те що собівартість промислової продукції враховується та планується тільки в частині змінних витрат. Постійні витрати не включаються в собівартість виробів, а як витрати даного періоду списуються з отриманого прибутку протягом того періоду, в якому вони були здійснені [6].

У нашій країні та країнах СНД до останнього часу була поширена система обліку та калькулювання певної собівартості, а система "директ-костинг" практично не застосовувалась. З цієї причини серед учених зазначених країн немає єдиного погляду на суть цієї системи.

Ця система управління витратами дає можливість менеджерам підприємства приділяти більшу увагу зміні маржинального доходу як по підприємству в цілому, так і по різних виробах; виявити вироби з більшою рентабельністю для того, щоб перейти в основному на їх випуск через те, що різниця між ціною продажу і сумою змінних витрат не нівелюється в результаті списання постійних витрат на собівартість конкретних виробів. Система забезпечує можливість швидкого переорієнтування виробництва залежно від зміни попиту на ринку.

Все вищесказане свідчить про те, що "директ-костинг" є важливим елементом маркетингу - системи управління підприємством в умовах ринку і вільної конкуренції [7].

Основою системи "стандарт-кост" служить попередній розрахунок собівартості продукції з урахуванням раніше розрахованих стандартних норм.

У сучасних умовах необхідно, щоб система "стандарт-кост" постійно переглядалася і в разі необхідності модернізувалася для того, щоб відображати зміни, які відбуваються у виробничій сфері. Ця система є універсальним інструментом, який здатний забезпечувати різною інформацією менеджерів підприємства про витрати для найрізноманітніших цілей. На деяких підприємствах важливість і значення її може зменшуватися, але в цілому система "стандарт-кост" буде, як і раніше, відігравати важливу роль [8].

Традиційні системи контролю витрат (у тому числі аналіз відхилень) сфокусовані в основному на змінні витрати і мало допомагають при вирішенні проблем, пов'язаних з постійними накладними витратами. У кінці 1980-х р.р. американські економісти Купер і Каплан розробили новий підхід, який дає змогу більш точно калькулювати собівартість продукції. Вони назвали його обліком витрат на основі видів діяльності (аctivity-based -costing, АВС); в інших літературних джерелах його ще називають системою обліку витрат за функціями. Автори системи стверджують, що облік витрат на підставі видів діяльності може контролювати накладні витрати шляхом виділення першопричин тих чи інших витрат. Управління витратами на основі видів діяльності передбачає, що будь-яка діяльність, яка потребує витрачання ресурсів, породжує витрати, і собівартість продукції визначається операціями, які необхідні для її створення: розробкою, проектуванням, виробництвом, маркетингом, доставкою і сервісним обслуговуванням. Зрозумівши всі операції, які утворюють те чи інше виробництво, можна управляти витратами.

Аналізуючи існуючі системи управління витратами в управлінському обліку необхідно більше приділяти увагу, щодо вибору відповідної у сучасних умовах господарювання системи управління витратами, оскільки кожна система має свої переваги і, свої недоліки. Це питання досить актуальне, тому що у різних випадках при прийнятті управлінських рішень необхідна різноманітна інформація про собівартість.

Таким чином, усе вищесказане свідчить про те, що "директ-костинг" є важливим елементом системи управління витратами на підприємстві в умовах ринку і вільної конкуренції. "Стандарт-кост" ця система є універсальним інструментом, який здатний забезпечувати різною інформацією менеджерів підприємства про витрати для найрізноманітніших цілей.

Механізм формування витрат виробництва на заході складний, але гнучкий та дозволяє вирішувати різні задачі, які виникають у процесі діяльності підприємства, що у свою чергу бракує вітчизняним підприємствам, тому що жодна з перелічених систем управління витратами майже не застосовувалася на наших підприємствах. Тому з цієї причини серед вчених на нашої країни немає єдиного погляду на суть цих систем. Але розвиток ринкових відносин і пов'язані із цим потреби економічної практики будуть стимулювати подальші дослідження в напрямі впровадження західних систем управління витратами на підприємствах України.

Література

1 Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства : навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 120 с.

2 Грещак М.Г., Коцюба О.С., Управління витратами підприємства: навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2007. - 131 с.

3 Фандель Гюнтер. Теорія виробництва і витрат. / Пер. з нім. під керівництвом і наук. ред. М.Г.Грещака. - К.: Таксон, 2008. - 520 с.

4 Бондар І.М., Цахомов В.І. Управління витратами виробництва та собівартістю продукції: навч. посіб. - К.: КДТЕУ, 8 - 427 с.

5 Лебедев В.Г., Дроздова Т.Г. Управление затратами на предприятии / Под. общ. ред. Краюхина Т.А. – СПб. : Бизнес – Пресса, 2009. – 250 с.

6 Николаева С.А. Особенности учета затрат в условиях рынка. - Х.: Финансы и статистика, 2008.- 129 с.

7 Кріпак Л.О. Особливості формування витрат на виробництво та собівартість продукції на промислових підприємствах. – 2009. - № 5. – с. 366 – 370.

8 Бугай И.В. Особенности определения себестоимости продукции // Экономика: проблемы теории и практики, К. : 2009. – 438 с.