Музыка и жизнь/1.Музыка: изучение и преподавание

Доцент Кочкіна І.М., Пиж’янова Н.В.

Одеська державна музична академія

Особливості гігієни голосового апарату в дитячому хорі

Вивчення правил гігієни голосового апарату повинно розпочинатися з перших занять у дитячому хорі тому, що, досить часто, порушення нормального функціонування голосового апарату мають місце саме через незнання чи недотримання певних правил.

1) Збереження голосу. Загальне переохолодження і, як наслідок, респіраторні захворювання негативно впливають на голосові зв’язки. Саме тому недоцільно легко вдягатися та вживати холодні напої та продукти харчування. Потрібно зазначити, що вживання занадто гарячих напоїв та їжі також здатне спричинити негативний вплив на стан голосового апарату.

2) Хористи повинні виключити з свого раціону певні групи продуктів харчування або обмежити їх вживання. Негативно впливає на функціонування голосового апарату вживання таких продуктів: газовані напої, солодкі соки та нектари, шоколад, насіння соняшнику та кунжуту, різні види горіхів, шоколад, цитрусова група продуктів, терпкі різновиди хурми, часник, цибуля, хрін, чіпси, сухарики, печиво, їжа із підвищеним вмістом спецій. Результатом вживання даних продуктів є подразнення голосових зв’язок, що, в свою чергу, призводить до пригнічення якостей голосу співака хору.

3) Негативний вплив на стан голосових зв’язок спричиняє прокашлювання перед співом. Прокашлювання перед співом може бути викликане не дотриманням 1 або 2 пунктів, не вірним виконанням техніки дихання, співу. Прокашлювання є розповсюдженою звичкою більшості співаків і з нею важко боротися через її рефлекторний характер. Саме тому потрібно вчити дітей з перших занять відповідної культури поведінки у хорі тим більше, що дотримання вже перерахованих аспектів передбачає не лише естетичний вигляд співака, а й збереження якісних властивостей звучання його голосу. Особливо шкідливим є прокашлювання певної партії перед вступом у високу теситуру або перед вступом у швидкому темпі. Справа в тому, що при прокашлюванні гортань займає достатньо низьке положення, що є негативним фактором при підготовці до звучання. Часто прокашлювання перед вступом сприяє активізації таких негативних факторів як низька позиція звуку, фальшиве інтонування, запізнення вступу через незмикання зв’язок і т.д.

4) Рухи тулуба. Негативний вплив на якісне звучання спричиняє відхилення кінесичної моделі поведінки в хорі. Справа в тому, що досить часто діти є занадто сенситивними до музики яку виконують. Музична чуттєвість, в даному випадку, відіграє негативну роль. При виконанні улюбленої музики такі діти починають реагувати рухами тіла. Це можуть бути розгойдування тіла з боку-в-бік, по колу, вперед-назад, активне кивання головою при співі чи відбивання ритму твору ногою, рукою і т.д. При співі зайві рухи тіла шкодять звукоутворенню. Постійна зміна позиції корпусом призводить до дисбалансу у звучанні, оскільки регулярно порушується точка опори дихання, положення діафрагми, що практично унеможливлює появу якісного звукоутворення. Ще одним проявом не контрольованих емоцій дитини під час виконання музики є повторення рухів схеми диригента. Звісно, дитяче диригування позитивно впливає на розуміння дітей щодо якостей звуку, але воно повинне здійснюватися лише з дозволу диригента та за його командою. В іншому випадку кінесичні відхилення моделі поведінки в хорі призводять до дисбалансу поведінки в хорі та до втрати якісного звучання хору. При співі в хорі дитина повинна бути в сидячому або стоячому положенні. Положення спини повинне бути рівним, плечі незначно відсунені назад, ноги рівні, якщо дитина стоїть та зігнуті в колінах, якщо сидить. Обличчя не повинно бути спрямовано догори, що є типовим дитячим стереотипом при неможливості якісно виконати зависоку ноту та опущеним, при неможливості виконати у аналогічному випадку з низькими нотами, донизу, оскільки вище зазначені дії призводять до затиснення гортані. Популяризувати положення тіла при виконані твору дитячим хором доцільно за допомогою методики О. Малініної [1]. Під час виконання музичних творів тулуб повинен зайняти вертикальне положення. Твердо стояти на вирівняних у колінах ногах, спину тримати рівно, руки – за спиною. Дана вправа була перевірена за допомогою пнеймографу. Доведено, що таке положення (за умов правильного його використання) зручне та не порушує дихання. Мета вищезазначеної вправи – дисциплінувати хористів. Діти розуміють, що набагато зручніше співати сидячи і виконувати всі вказівки диригента, ніж всю репетицію співати стоячи з руками за спиною, що вимагає певної фізичної витривалості.

5) Не зручний одяг. Досить часто діти вдягають не доречний для хорового співу одяг: речі з ременями на талії чи під грудьми, брюки з завищеною талією і т.д. Вище зазначений одяг шкодить здоровому співу оскільки не дає м’язам грудної клітини та брюшного пресу вільно рухатись. Одяг зручний для хорового співу повинен мати вільний покрій або бути виготовленими з еластичних, м’яких тканин.

6) Повтор настройки за диригентом. Даний аспект є проявом безграмотності, оскільки це не є естетичною поведінкою хориста. Повтор настройки за диригентом не завжди виконується правильно і, як правило, викликає ланцюгову реакцію в хорі. Моделюється така ситуація: диригент роздає настройку, деякі хористи починають шукати свою ноту орієнтуючись не ладовим тяжінням або знанням з якого щабля звукоряду вони повинні вступити, а тим що проспівують з закритим ротом ноту задану диригентом. В результаті одна частина співаків готується до співу, а інша вже проспівує ноту з якої повинна вступити. В кращому випадку ноту проспівують вірно - в гіршому не точно та не чисто. Тоді ті хористи, що проспівують ноту заважають тим, що лише настроюються на спів і в такому випадку виконання пісні може бути не якісним через не точний вступ партій хору, або може виникнути комічна ситуація - керівник ще не почав диригувати, а перший акорд вже озвучений більшою половиною хору.

7) До гігієни голосового апарату також відноситься оволодіння правильним типом диханням. Досить часто співаки дитячого хору не вірно дихають. А саме:

а)шумно вдихають повітря;

б)піднімають плечі під час дихання;

в)роблять короткий нечіткий вдих, що, як правило, призводить до появи перших двох пунктів.

З використанням таких типів дихання потрібно боротися тому, що саме дихання є фактором правильного, здорового та культурного співу.

7) Не допустимим є крикливий спів у хорі. Часто діти ототожнюють крик з співом помилково вважаючи, що чим гучніше вони кричатимуть - тим кращою буде якість звуку. Нажаль, цей стереотип дитячого мислення досить розповсюджений тому потребує детальної уваги. Справа в тому, що дитячі голосові зв’язки є не повністю сформовані і занадто гучний спів може призвести до травмування та частих захворювань горла (наприклад, до вузлових ларінгітів). Ще однією причиною травмування зв’язок є форсування звуку при співі, горловий або носовий призвук, придихова атака звуку.

8) Не допустимими є розмови на хорі співаків під час роботи диригента з однією визначеною партією. Паузу на хорі потрібно сприймати як час для відпочинку голосових зв’язок, а шепотіння викликає певне напруження голосових зв’язок та несе зайве навантаження.

Отже, культура поведінки та гігієна голосового апарату має важливе значення у хоровому співі оскільки виконує не лише естетичну а й захисну голосові зв’язки функцію.

Список літератури:

1. Малинина Е. М. Опыт работы по обучению школьников пению/Е. Малинина. - М.: Акад. Пед. Наук РСФСР, 1964. - 48 с.: нот. ил