Методика прведення уроків
узагальнення з хімії
Сучасна педагогічна
психологія вважає , що для
кожного вікового періоду є свій , найбільш
характерний ведучий вид діяльності : в дошкільному – гра , в молодшому
шкільному – вчення , в середньому
шкільному віці - розвернута суспільно – корисна діяльність в усіх її варіантах ( учбова , трудова , суспільно –
організаційна , художня , спортивна
тощо ). В цей період учні активно
оволодівають різними формами
спілкування . В старшому шкільному віці ведучою стає особлива
форма учбової діяльності , яка носить вже більш профорієнтаційний
та забарвлений самостійними
судженнями та оцінкми характер.
Сказане не означає , що в кожному віці
учень повинен займатися саме ведучим
видом діяльності. Важливо постійно
розбивати все багатство видів
діяльності , що
забезпечують всесторонній розвиток
особистості . Разом з тим , знання ведучих видів діяльності дозволяє вчителям більш активно
використовувати і формувати їх в навчанні та вихованні .
Учбово
– пізнавальна діяльність
супроводжується внутрішнім
психічним процесом засвоєння учнями учбової інформації. Розглянемо психологічну характеристику процесу засвоєння , який включає в себе
сприйняття , розуміння , осмислення , узагальнення , зкріплення , застосування .
Сприйняття припускає
відображення у свідомості людини
окремих властивостей предметів і явищ , що діють в цей момент на органи
чуття. В сприйняття входять
не тільки данні безпосередніх
відчуттів учня ( зорових , моторних ,
тактильних тощо ) , але й данні його попереднього досвіду . В цьому
розумінні сприйняття ширше безпосереднів відчуттів . Сприйняття
припускає впізнання предметів і явищ , віднесення їх до конкретних
груп , що знає учень по своєму минулому досвіду .
Сприйняття повинне обов’язково переростати
в розуміння вивчаємого , яке
здійснюється шляхом первинного і ,
в значній мірі , узагальненого встановлення зв’язків між
явищами та прцесами , з’ясування їх будови , складу ,
призначення , вскриття причин вивчаємих явищ чи подій , мотивів
окремих вчинків історичних
особистостей або літературних
героїв , суті окремих слів і т.д.
Для
підвищення ефективності розуміння вивчаємого
дуже важливі доступний та
логічний виклад матеріалу , що
дозволяє успішно слідкувати за думкою викладача.
Особливо важливо будувати
навчання таким чином , щоб самі учні
зпівставляли вивчаєми факти ,
дослідження , з’ясовуючи їх причини , самостійно робили деякі попередні висновки .
Але не
можна забувати , що розуміння ще не забезпечує
повного засвоєння вивчаємого
явища . Воноє лише необхідною основою
для наступного , більш глибокого та різностороннього осмислення
вивчаємої інформації. Осмислення
характеризується вже більш глибоким
протіканням прцесів порівняння ,
аналізу зв’язків між вивчаємими явищами , вскриття
різносторонніх причинно –
наслідкових залежностей . В ході
осмислення значно збагачується розуміння вмвчаємого , воно
стає більш глибоким . На цьому
етапі з’являється окреме відношення до вивчає мого матеріалу , воно стає зародка переконань ,
вміння доводити справедливість окремих висновків та суджень
, робити учбові відкриття і т. д. В результаті учень не тільки розуміє
матеріал , але й глибоко осмислює
його і впевнено оволодіває ним.
Осмислення безпосередньо
переростає в процес узагальнення знань , в ході якого виділяються і об’єднуються загальні суттєві риси предметів і явищ дійсності
, вивчаємих у відповідний період
навчання . Саме у виділенні головного ,
суттєвого в учбовій інформації особливо яскраво проявляє себе
узагальнення . Але , щоб здійснити
видокремлення головного , треба
аналізувати факти і властивості , стилізувати їх певним чином , абстрагуватися від деталей і конкретностей , порівнювати їх
значимість і робити обоснований
висновок про те , які з них найбільш
суттєві . Під час навчання все це проявляється в русі думки учня до засвоєння суті
і визначення понять , до складання
плану , висновків , резюме , до здійснення класифікації та
систематизації схем , таблиць .
Процес
узагальнення не обов’язково завершує навчання . Узагальненні данні ( закон , визначення тощо ) можуть бути подані і на початку вивчення теми . Це
зустрічається звичайно при дедуктивному
підході . Ступінь узагальненості
знань перевіряється в ході переносу їх на рішення нових
учбово – практичних задач.
Процес
узагальнення в ході навчання
протікає при активному управлінні з боку вчителя , який спеціально
заохочує учнів до діяльності ,що формує
вміння узагальнити вивчаєме ,
відробляє , по психологічній термінології , діяльність узагальнення .
В ході
засвоєння знань . потрібно
забезпечити не тільки міцність та глибину , але і
діючись знань , тобто
вміння застосовувати їх на практиці в навчанні та житті . Застосування знань здійснюється в самих різноманітних
видах і залежить від характеру учбового предмету , специфіки
змісту навчального матеріалу .
Особливу увагу при вивченні
хімії потрібно звернути на узагальнення теоретичних знань учнів ,
що є складовою частиною процесу
навчання , ланкою , яка забезпечує
перехід від одиночного до загального , від абстрактного до
конкретного та відтворення його у мисленні. Узагальнення включає виділення та об’єднання загальних істотних рис предметів і
явищ дійсності , диференціацію істотних
ознак . Виявляючи найбільш суттєве у
явищах , що вивчаються , учні
встановлюють загальні ознаки ,
роблять висновки , на підставі яких
вивчають конкретні явища .
Узагальнення є необхідним етапом
навчання , оскільки дає
змогу глибше зрозуміти провідні ідеї курсу , нові зв’язки між окремими елементами
знань , привести знання в
струнку систему .
Як
відомо , у педагогічній психології і дидактиці
за особливостями пізнавальної
діяльності розрізняють два етапи узагальнення : емпіричне та теоретичне
. Враховуючи вік учнів , їх навчальні
можливості і особливості навчального матеріалу , в процесі
навчання на першому етапі
використовують емпіричне узагальнення , що досягається формально – логічним шляхом . У подальшому , в
процесі розвитку набутих знань .
використовується теоретичне узагальнення .
Узагальнення знань повинно
проводитись в тій чи іншій мірі на кожному уроці , але це ж виключає проведення
узагальнюючих бесід , лекцій ,
семінарів , які можуть проводитись на
так званих уроках – узагальнення знань
і вмінь .
Програмою з хімії передбачені уроки узагальнення знань з курсу неорганічної та органічної хімії .
Вивчення шкільного курсу хімії
завершується заключними уроками
, на яких узагальнюються знання по
всьому вивченому матеріалу
за чотири роки .
На
заключному етапі навчання хімії можна виділити п’ять основних
типів узагальнюючих уроків :
1.
Уроки
узагальнення основних понять , законів
, теорій хімії .
2.
Уроки
систематизації знань о залежності властивостей хімічних елементів та їх
сполук від положення в періодичній
системі Д.І. Менделєєва та
електронної будови атомів .
3.
Оглядові
уроки , на яких розглядаються важливіші класи неорганічних та органічних сполук , на основі вчення про хімічний зв’язок та
будову речовин .
4.
Уроки по систематизації відомостей про хімічні
процеси .
5.
Уроки , що
розкривають роль хімії в промисловому виробництві .
Уроки узагальнення рекомендується
починати з постанови задачі та мети . Потім
прослуховуються відповіді учнів або
раніше підготовлені ними доповіді
стосовно вузлових питань розділу
чи курсу хіміїю На уроках
узагальнення пропонується організовувати самостійну роботу учнів з підручником , довідниками та іншими
посібниками , вирішення
розрахункових та експериментальних задач , виконання дослідів
. Урок закінчується узагальненням
вчителя .
Різновид узагальнюючого уроку –
урок – конференція , до якого учні по
завданню вчителя готують доповіді ,
використовуючи не тільки підручник ,
але й додаткову літературу . Уроки конференції
можна провести , наприклад
, на теми «Білки », «Місце хімії в системі наук про природу . Значення
хімії для розуміння наукової
картини світу ».
Урок узагальнення може
бути уроком вдосконалення знань
та навчання їх використання , а може
бути уроком вдосконалення знань і
вмінь. Якими б не були за своєю конструкцією уроки узагальнення , їх об’єднує спільна основна мета – повторити навчальний
матеріал , закріпити , узагальнити і вдосконалити уміння і знання учнів з певного розділу .А прийоми
, методи і засоби для досягнення цієї
мети , як і послідовність ланок процесу
навчання , можуть бути різними .
Особливого значення в цьому плані набувають заключні , узагальнюючі
уроки з тем , розділів програм
та курсу в цілому .заключний
урок – це не просто опитування учнів з
теми . На ньому за певною системою
робляться підсумки вивченого , організовується аналітико – синтетична
діяльність учнів по
складанню узагальнюючих таблиць та схем . Як ефективний засіб повторення
, закріплення та поглиблення
знань використовують демонстрування навчального кінофільму .
Можно провести письмову роботу . Але головне завдання заключного уроку не тільки повторити вивчене , а уточнити ,
систематизувати , узагальнити і вдосконалити засвоєні учнями знання та
вміння. Тому досвідчені викладачі на таких уроках організовують повторення
на такому рівні , щоб
відбувалося осмислення учнями
знань за нових умов і закріплення усвідомлених зв’язків .
Добрый день , Прокоп Ваша работа принята! |
Название секции: ПЕДАГОГИКА. Современные методы преподавания |
Авторы: Прокоп |
Название работы: |
Количество страниц: 4 |
Количество сборников: 1 |
Страна: Украина |
Мобильный телефон: 8 095 370 37 17 |
Почтовый адрес: Прокоп |
E-mail: - |
Название конференции: Образование и наука без границ |
Реквизиты для оплаты: Получатель: ДП НПП Юпитер , р/с 26003050106932 в КБ Приватбанк , г.Днепропетровск , МФО 305299 , ОКПО 30546436 Адрес получателя: 49000 , Украина , г.Днепропетровск , ул. Бердянская 61б |
Сумма к оплате: 40 украинских гривен |
Счет для оплаты Вы можете заказать по электронной почте info@rusnauka.com или факсу +38 0562 342961. Не оплаченные работы не печтаются , не забудьте в назначении платежа указать фамилии авторов.После оплаты просим выслать на отсканированную копию документа об оплате. После опубликования Ваша работа будет выслана на адрес :Прокоп |
Ориентировочный срок публикации в течении 3-4 недели с момента проведения конференции. |
Справки по телефонам +38 0562 357819 , +38 056 3701313 , e-mail: info@rusnauka.com |