Олійник Ю.С.

м. Харків, Українська інженерно-педагогічна академія, кафедра Електроенергетики

АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З ТОЧКИ ЗОРУ КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕСТУВАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРОФІЛЮ В УКРАЇНСЬКІЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ АКАДЕМІЇ.

Педагогічний контроль - це система науково-обгрунтованої перевірки результатів освіти і виховання студентів, є в свою чергу однією з важливих складових процесу підготовки фахівців будь-якої галузі, в даному конкретному випадку – підготовки електроенергетичних кадрів, за допомогою якого можна виявити переваги та недоліки при вивченні тієї чи іншої дисципліни. Адже контроль – це заключний етап процесу навчання.

Предметом педагогічного контролю є оцінка результатів організованого педагогічного процесу при підготовці кадрів електроенергетичного профілю, тобто це процес вимірювання рівня знань студентів, які вони отримали при вивченні конкретного курсу чи дисципліни.

В даний час навряд чи знайдеться хоча б один викладач, що не визнає того очевидного факту, що проблема педагогічного контролю існує і є актуальною. Існуюча система не задовольняє ні викладачів, ні студентів, тому всі викладачі з різним ступенем успіху давно щось винаходять. Безумовно ясно, що тут потрібен науково обгрунтований, теоретично доведений та практично випробуваний підхід.

Як відомо, для того, щоб студент якісно та в повному обсязі оволодів навчальним матеріалом конкретно взятої дисципліни, знання повинні подаватися планомірно, починаючи від впізнавання простих схем, графіків та зовнішнього виду того чи іншого електричного приладу та закінчуючи чи то вирішенням задач, чи збиранням конкретної схеми, чи вибором електричної апаратури, чи проектування тієї чи іншої ділянки електричної мережі чи електричного об’єкту. Так, поступово ускладнюючи завдання, можна досягти поставленої заздалегідь мети, тобто вивчити конкретно взятий навчальний матеріал з конкретної дисципліни та оволодіти практичними вміннями на навичками, навчитися розв’язувати задачі тощо.

Як зазначає у своїй роботі «Методика професійного навчання» доктор педагогічних наук О.Е.Коваленко: «У педагогічній літературі наводяться, як правило, чотири рівні засвоєння, які характеризують критерії навченості й визначають етапи пізнавальної діяльності…» [1]. Отже, якщо поданий студентам навчальний матеріал має свої рівні засвоєння, то й відповідно матеріал, який викладач хоче проконтролювати за допомогою комп’ютерного тестування, теж повинен мати рівні засвоєння.

Для того, щоб оволодіння студентом навчального матеріалу проходило поступово, ми спробуємо розбити питання контролю на три рівні, кожний з яких в свою чергу буде складніше за попередній.

Питання на першому рівні контролю навчального матеріалу повинні бути, в основному, на впізнавання тієї чи іншої формули або того чи іншого виду електричного двигуна чи електричної схеми. Інакше кажучи, при постанові питання бажано було викладачу подати варіанти відповідей, а студент в свою чергу повинен обрати вірну на його думку. Таким чином, він повинен лише обрати серед декількох варіантів відповідей, повинен впізнати правильну відповідь.

Як ми вже казали, питання першого рівня є найпростішими та відповідно потребують менше часу для відповіді. Отже, й бал за правильну відповідь на питання першого рівня повинен бути мінімальний.

Наступний – це другий рівень контролю навчального матеріалу. Стосовно питань цього рівня, треба зауважити наступне. По-перше, вони важче за попередній рівень, звичайно. По-друге, для того, щоб дати правильну відповідь на питання другого рівня контролю, студент повинен згадати конкретні методи обчислення задач чи то числові дані, а також повинен вміти грамотно використовувати базові поняття, конкретні терміни, правила, формули, принципи для відповіді. Тобто, яке формулювання має той чи інший закон, студент повинен пам’ятати та пригадати, якщо це необхідно. «Другий рівень характеризується розумовими діями, пов’язаними з розумінням, усвідомленням, формуванням основних понять.» [1].

Відповідаючи на питання першого рівня, студент повинен розпізнавати ті чи інші формули, схеми, електричну апаратуру, коефіцієнти або значення кутів і таке інше, а також усвідомлювати, для чого в подальшому служить обрана їм відповідь.

Проаналізувавши питання другого рівня, ми змогли впевнитися у тому, що вони суттєво відрізняються від питань першого рівня тим, є на порядок складнішими та потребують більше розумових зусиль, які можуть виявлятися в пригадуванні навчального матеріалу, в зіставленні тієї чи іншої формули, в аналізі отриманого результату або формул, які представлені на екрані комп’ютера, в розрахунку числових даних, як того вимагає поставлена задача, або обмірковуванні теоретичних положень даного навчального матеріалу.

Переходимо до питань третього рівня. Оскільки, виконуючи одне з основних положень педагогіки, навчати від простого до складного, ми аналізуємо найскладніший з усіх рівнів. Для цього рівня характерні наступні ознаки розумової діяльності студента: «Узагальнення, систематизація, конкретизація, алгоритмізація навчального матеріалу, зіставлення різних варіантів дій і вибір оптимального. Використання понять і принципів у нових ситуаціях. Застосування законів і теорій для рішення конкретних завдань» [1]. Відповідаючи на питання цього рівня, студент має повністю самостійно відповідати на питання чи розв’язувати задачу, мається на увазі, що ніяких варіантів відповідей, як правило, надаватися не буде. Студент повинен сам обрати метод вирішення задачі, розв’язати її та подати готову відповідь. Аналізуючи навчальний матеріал дисциплін електроенергетичного профілю, ще раз можна впевнитися у тому, що дуже вагому та значну частину становлять задачі, формули, малюнки, алгоритми вирішення задач тощо. Саме в цьому виявляється специфіка викладання таких дисциплін. По закінченню курсу студент повинен не лише знати теоретичні положення, закони, формули, а й, що важливо, вміти вирішувати задачі, тобто використовувати все це на практиці. Це важливо для будь-яких дисциплін, але що стосується точних технічних наук – особливо. Виходячи зі всього вищезгаданого,на третьому рівні контролю ми пропонуємо вирішення запропонованої задачі з конкретними числовими значеннями. Таким чином, студент сам вирішить яким способом йому вирішувати цю задачу або цей спосіб може бути вказаний в умові, а студент в результаті розрахунків отримує числове значення.

Задача третього рівня, як ми вже зазначали, найскладніша та згідно цього потребує більше за все часу. Отже й оцінюватися правильно отриманий результат повинен відповідним чином.

В подальшому планується за допомогою педагогічного експерименту практично довести, що комп’ютерне тестування є найоптимальнішим видом контролю отриманих знань студентів дисциплін електроенергетичного профілю, та за допомогою питань різних рівнів показати, що оцінка, отримана за правильні відповіді, буде об’єктивніша та відповідати отриманим знанням студента на протязі конкретного періоду навчання.

Література:

1. О.Е Коваленко «Методика професійного навчання».2005 р.

2. Ашеров А.Т., Коваленко Е.Э, Артюх С.Ф. «Введение в специальность инженера-педагога компьютерного профиля». 2005 г.