Педагогические науки.\ Проблемы подготовки специалистов.
к.ф.-м.н. Козловський Ю.М.
Львівський інститут банківської справи
Університету банківської справи НБУ
Україна, м. Львів, проспект Шевченка 9, yuralibs@gmail.com
Моделювання наукової
діяльності науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів:
класифікація показників
В основі моделі наукової діяльності, як
складової частини загальної педагогічної діяльності, науково-педагогічного
працівника лежить ряд показників, правильний підбір яких є запорукою успішного
функціонування моделі [1,2]. Показники повинні відображати основні види
наукової діяльності та поєднувати їх таким чином, що аналіз результатів був
максимально інформативним [3]. В рамках даного
дослідження пропонується розглядати 16 основних елементів, які сформовані на
основі показників, об’єднаних в чотири групи згідно яких проводиться оцінка
ефективності наукової роботи, а саме: наукові статті, монографії, патенти та
авторські свідоцтва, тези конференцій, виконання науково-дослідних тем, гранти,
проекти, наукові премії та відзнаки, рецензування наукової продукції, робота
редактора, участь у роботі спецрад., науково-організаційна робота, педагогічна
робота, запрошені виступи на конференціях, керівництво дисертаціями.
керівництво науковою роботою студентів.
Для повного опису моделі наукової
діяльності виділивши чотири групи елементів необхідно деталізувати кожен з них.
Отже детально розглянемо кожну з груп відповідні елементи яких представимо у
вигляді загальної матриці показників наукової діяльності, що складається з
шістнадцяти елементів та має вигляд:
.
(1)
Кожен елемент матриці формується як сума
відповідних показників помножених на вагові коефіцієнти, які мають конкретні
значення для кожного показника. В загальному випадку елементи матриці наукової
діяльності виражаються рівнянням:
, (2)
де - показники наукової діяльності, - відповідні вагові коефіцієнти, що характеризують рівень
відповідного показника.
Наведена вище методологія дозволяє
на основі математичних розрахунків та показників наукової діяльності сформувати матрицю
наукової діяльності, елементи якої лежать в основі побудови моделі наукової
діяльності. Розглянемо для порівняння діяльність двох науково-педагогічних
працівників результати діяльності, яких наведено в таблицях 1,2.
Таблиця 1
Порічні показники
наукової діяльності першого науково-педагогічного працівника
Рік/показник |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Сума |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
3 |
1 |
- |
2 |
1 |
14 |
|
1 |
- |
- |
1 |
2 |
1 |
- |
1 |
- |
1 |
7 |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1 |
- |
- |
- |
1 |
|
1,25 |
0,5 |
0,5 |
0,75 |
1,5 |
1,75 |
0,65 |
0,25 |
1 |
0,75 |
8,9 |
Таблиця 2
Порічні показники
наукової діяльності другого науково-педагогічного працівника
Рік/показник |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Сума |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
- |
1 |
- |
1 |
- |
1 |
1 |
- |
- |
1 |
5 |
|
1 |
- |
1 |
- |
1 |
- |
- |
1 |
1 |
1 |
6 |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1 |
- |
1 |
- |
2 |
|
0,25 |
0,5 |
0,25 |
0,5 |
0,25 |
0,5 |
0,65 |
0,25 |
0,4 |
0,75 |
4,3 |
Різниця в цих коефіцієнтах є
умовою переходу до порівняння за часовими характеристиками елементів матриці
наукової діяльності. Для цього нам необхідна детальніша інформація, яка
представлена в таблиці 1 та таблиці 2. Часові залежності елементів першого
науковця та другого науковця зображені на рис.1 та рис.2.
Рис.1 Залежність елемента від часу для
випадку науковця з 10 річним стажем із загальним показником |
Рис.2 Залежність елемента від часу для випадку науковця з 10 річним стажем із
загальним показником |
В роботі сформовано матрицю, що
складається з шістнадцяти елементів, кожен з яких характеризує визначену
ділянку наукової роботи. Введення такої матриці дозволяє здійснювати ефективний
порівняльний аналіз показників наукової діяльності науково-педагогічних
працівників. Поряд з матрицею, що групує загальні показники наукової діяльності
запропоновано розглядати часові матриці, що характеризують певні періоди роботи
науковця. Важливе місце тут займає матриця, що формується з середніх показників
наукової діяльності за весь період роботи. З метою дослідження динаміки
наукової діяльності науковця введено часові коефіцієнти, а саме кожен з
елементів матриці є функцією часу і фактично є набором відповідних показників
наукової діяльності. Аналіз графічних залежностей елементів часової матриці від
часу дозволяє провести порівняльний аналіз динаміки показників та визначити
тенденції наукової діяльності працівника. В рамках даної роботи розглянуто два
приклади аналізу одного елемента загальної матриці з огляду на великий обсяг
подібних обчислень для всіх елементів. Тим не менше аналіз є показовим та
аналогічним чином може бути застосований до інших елементів. Формування моделі
наукової діяльності безперечно передбачає вивчення взаємодії між елементами
тобто визначення їх взаємного впливу, що і виступає предметом подальшого
дослідження.
Література
[1] Козловський Ю.М. Наукові записки Національного педагогічного
університету імені М.П.Драгоманова. – 2009. – Вип.81. – С. 74-81.
[2] Козловський Ю.М. Наукова діяльність
навчального закладу: системний підхід: Стаття у виді брошури.– Львів, 2005. –
16с.
[3] Козяр М.М., Козловський Ю.М. Інформаційно-телекомунікативні
технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових
праць. Частина 1. – Львів: ЛДУ БЖД, 2009. – С.194-198.