ст.викладач Воловик Н.О., ст.викладач Долецька Г.М.

Донецький національній університет економіки і торговлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

ДО ПИТАННЯ НАВЧАННЯ ПРИЙОМАМ  РОБОТИ НАД СИНТЕТИЧНИМ  ЧИТАННЯМ ТЕКСТІВ

З уваги на те, що у значної частини студентів-першокурсників не розвинуте або слабо розвинуте вміння чи­тати і розуміти тексти без словника дуже важливо з самого початку учбо­вих занять допомогти їм оволодіти цим вмінням. Для до­сягнення цієї мети необхідно здійснювати цілу систему спеціальних вправ, а головне  — створити відповідне пси­хічне наставлення у студентів, виробити в них такий підхід до читання текстів іноземною мовою, що сприяв би читанню не слів і речень, а цілих груп речень, які передають закінчену думку, читанню, при якому той, що читає, слідкує виключно за ходом думки автора та осмислює одержану інформацію, безпосередньо сприй­маючи її з допомогою слів і виразів іноземної мови. Велику роль при цьому відіграє правильний підбір мате­ріалу для синтетичного читання, особливо на початко­вому етапі роботи в цьому напрямку; цей матеріал по­винен бути відносно легким, побудованим в основному на знайомій студентам лексиці та нескладним за грама­тичною будовою, а одночасно новим та цікавим за зміс­том. Обидва ці фактори сприяють тому, що студент, зацікавлений змістом тексту, в якому, до того ж, надмірних мовних труднощів, що гальмували б його розуміння, все більше звикає до читання іноземною мовою не тільки заради виконання обтяжливого обов'язком нового завдання, а для власної приємності чи для пізнання; нових і цікавих явищ і фактів. Зацікавлення є найважливішим стимулом до навчання, і тому не треба нехтувати цим дійовим засобом, а максимально використовувати його для досягнення найкращих результатів у роботі.

Адже самого тільки зацікавлення не досить, щоб студент відразу почав читати і розуміти тексти без слов­ника, якщо до цього часу він звик перекладати кожне слово іншомовного тексту на рідну мову і тільки таким шляхом доходити до змісту прочитаного. Викладачу доводиться докладати багато зусиль, щоб зламати цю глибоко закорінену звичку, використовуючи з цією метою цілий ряд різноманітних прийомів і вправ. Велику допомогу у виробленні навичок безпосереднього розуміння дають численні усні безперекладні вправи, які сприяють встановленню безпосередніх зв'язків між іноземними словами і поняттями. В результаті усної безперекладномовної практики слова іноземної мови поступово стають для тих, що вчаться, такими ж сигналами другої сигнальної системи, як і слова рідної мови, а це в значній мірі забеспечує безперекладне розуміння при читанні. Дуже корисними в цьому відношенні є, зокрема, вправи на розуміння зі слуху коротких оповідань, побудованих майже виключно на знайомому студентам мовному матеріалі.

Крім усних безперекладних вправ, що мають загальний характер, на початковому етапі роботи над синтетичним читанням доцільно перед читанням тексту в аудиторії проводити спеціальні усні вправи, які створювали б у студентів певну направленість думки (це може бути наприклад, вступна інформація викладача, що знайомить студента з темою тексту, який він буде читати, розповідь-бесіда про автора твору, пояснення заголовку який часто розкриває зміст тексту, тощо); багато користі дає також усне введення двох-трьох незнайомих студентам повнозначних слів, важливих для розуміння основ­ного змісту тексту, про значення яких важко догадатися з даного контексту, їх слід вводити так, щоб студенти при цьому вправлялися у смисловій догадці, тобто у пев­ному контексті, ситуації, у якій недвозначно розкри­вається значення даного слова. Якщо, припустимо, в да­ному англійському тексті студентам незнайомі слова pretend  і decide  , то їх можна ввести, наприклад, у таких фразах:

pretend

          John was reading a book in bed, but when his mother came into the room, he pretended to be asleep.

          When I came into the classroom, Mary was pretending to be the teacher.

Decide

          When Peter had a holiday he did not know what to do. Hi might go fishing or he might ride his bicycle. He decided to go fishing.

          As the man walked alone the road he came to two other roads, one going left and one going right. He decided to take the left one.

Про те, чи студенти правильно зрозуміли введені слова, можна дізнатися з допомогою ряду питань (What was John doing? Was he really asleep when his mother came into the room?  і т. п.).

Після такої усної підготовки можна приступати до читання тексту. На початковому етапі навчання корисно, якщо початок тексту читає вголос викладач; при цьому він може повніше розкрити зміст за допомогою інтона­ції, і навіть міміки чи жесту, іноді пояснити якесь труд­не слово, називаючи зразу його синонім, і т. п. Потім викладач задає студентам декілька запитань, щоб пере­вірити, чи вони зрозуміли прочитану частину тексту, і далі вже студенти дочитують текст самостійно. Розу­міння всього тексту перевіряється з допомогою питань та переказу іноземною мовою; лише при початкових спробах такої роботи можна допустити переказ змісту рідною мовою, і то тільки тоді, коли не передбачається дальша безперекладна робота над даним текстом.

При роботі над синтетичним читанням корисно проводити вправи, які сприяють виробленню швидкої орієнтації у тексті та знаходженню в ньому основних думок. На  початковому етапі такими вправами  можуть бути завдання швидко відшукати в тексті речення, перші слова яких називає викладач, або відшукати і прочитати речення,  які  містять відповідь на  питання  викладача знайти в тексті висловлювання, зв'язані з певною темою тощо; вмінню відділяти головне від другорядного сприяють такі вправи, як завдання скоротити текст за раху­нок однорідних членів речення, означень, підрядних речень, дієприкметникових зворотів  і т.  п.,  визначити  в окремих реченнях основну думку, виражену суб'єктом і предикатом, викласти одним—двома реченнями зміст абзацу, і, врешті, декількома реченнями — основну дум­ку всього тексту. Студенти можуть також складати план тексту,   підбирати  заголовки  до  окремих   його   частин тощо. Такі вправи не тільки сприяють швидкому зна­ходженню в тексті потрібної інформації та вмінню виділити в ньому основні думки, але і створюють основу для роботи над реферуванням літератури по спеціальності на пізнішому етапі навчання та у великій мірі допомагають   студентам   навчитися   правильно   переказувати основний   зміст   тексту   іноземною   мовою,   передаючи основні  його думки  короткими, простими  реченнями пропускаючи другорядні деталі.

Дуже важливим умінням, необхідним для розвитку навички безперекладного розуміння при читанні, є вмін­ня студентів догадуватися про значення незнайомих їм слів і виразів, що зустрічаються в тексті. Таке вмін­ня теж не приходить само собою; його треба розви­вати з допомогою систематичного спеціального трену­вання.

Студентам, які не звикли до безперекладної роботи над текстом, іноді трудно зрозуміти навіть знайомі їм слова, що виступають в новому оточенні, а тим більше трудно, а то й неможливо, догадатися про значення слів,  яких вони раніше не зустрічали.

Слід нагадати, що смислова догадка відіграє велику роль при читанні не лише Іноземною, але й рідною мо­вою, хоч вона і не усвідомлюється тим, хто читає. Адже і в рідній мові кожен читач може зустрінутися з більшою чи меншою кількістю незнайомих йому слів, причому кількість таких слів залежить від рівня його загального розвитку і від напряму його спеціальної освіти, а також від того, наскільки давно — чи недавно — дане слово з'явилося в мові. Все ж, зустрічаючи при читанні рідною мовою незнайоме слово, наприклад, лавсан, мало хто завдасть собі клопоту шукати його значення в словнику; адже із контексту йому стане зрозумілим, що мова йде про матеріал, а в процесі дальшого читання він докладніше дізнається, чи догадається про його властивості. Подібним чином про значення такого слова як, наприклад, напівпровідник, він зможе догадатися на основі розуміння його складових частин. При читанні наукової чі технічної літератури з галузі, мало знайомої тому, хто читає, а дуже часто і газетних статей, читачеві постійно доводиться догадуватися про значення окремих слів, контролюючи правильність своєї догадки в процесі дальшого читання; проте це не перешкоджає йому правильно зрозуміти текст в цілому і найчастіше не гальмує процесу читання.

Для  розвитку смислової догадки, тобто догадки контексту, яка в першу чергу має місце в процесі синтетичного читання, корисно проводити такі вправи, як: заповнити пропуски у реченнях словами і зворотами, відпо-відними до змісту, докінчити речення по змісту і т. п., також вправи на встановлення значення незнайомого слова на основі конкретної ситуації, в якій дане слово вживається. Велику допомогу у виробленні догадки з контексту дає мовна догадка, яка розвивається, в основному в процесі аналітичного читання. Обидва види догадки — смислова і мовна — дуже тісно взаємозв'язані; встановлення синтаксичної функції слова і його приналежності до певної частини мови значно полегшує догадку про його значення з контексту; з другого боку, правильність мовної  догадки   перевіряється   контекстом.   Різні  види| мовної догадки також розвиваються з допомогою спе­ціальних вправ, про які буде йти мова далі, в зв'язку з прийомами аналітичного читання.

Розглядаючи різні прийоми синтетичного читання, ми мали на увазі ті з них, які здійснюються на заняттях в аудиторії. Метою цих прийомів є підготувати студента до самостійного синтетичного читання, одною з форм якого є позааудиторне, домашнє читання. Разом з тим, екстенсивне домашнє читання є основною передумовою розвитку навичок безперекладного читання іноземної лі­тератури. З уваги на важливу роль цього виду читання і його специфіку в умовах немовного вузу, питанням, зв'язаним з позааудиторним читанням у вузі, буде при­свячено особливе місце.