Філологічні
науки/3.Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови
Тищенко О.О.
Київський національний
університет імені Тараса Шевченка
Варіантність родових форм у
новогрецькій мові
Граматичний рід у новогрецькій мові є категорією
активною, що часто спричинює своєрідні модифікації іменників, однією з яких є
варіантність родових форм.
За визначенням Енциклопедії “Українська мова” рід –
це несловозмінна граматична категорія, що є однією з морфологічних ознак
іменника; полягає у поділі іменників на класи, віднесенні відповідно до чоловічого,
жіночого і середнього роду [2, 552].
Велике значення у родовій диференціації іменників
відіграє категорія істот/неістот. Розрізнення істот за статтю дає змогу
говорити про певну семантичну функцію роду. Оскільки іменники-неістоти
називають неживі предмети, явища, дії, процеси, то категорія роду в них -
асемантична. Рід іменників – назв неістот визначається за формальними
показниками [1, 98].
Відсутність залежності іменників-неістот під час
оформлення в роді від статі зумовлює те, що в новогрецькій мові іменник може
мати дві або навіть три родові форми: η ανηφόρα – το ανηφόρι – ο ανήφορος, ο άνηθος – το άνηθο, ο άχνος – η άχνη, η γέφυρα – το γεφύρι. Такі родові форми виникають
внаслідок процесу хитання в граматичному роді, несталості родового значення.
Тобто один і той же денотат називається різними граматичними родовими формами,
які виражаються тільки іменниковими флексіями й відповідно мають різні
парадигми відмінювання [1, 98] .
У новогрецькій мові спостерігається перехід іменників
одного роду в інший, що й зумовлює наявність варіантних родових іменникових
форм, які виявляються морфологічними та фоно-морфологічними засобами. Це спричинено
тим, що категорія іменникового роду в новогрецькій мові ще продовжує свій шлях
становлення.
На відміну від української мови, протиставлення
таких іменників за родом у новогрецькій мові може здійснюватися і лише за
допомогою парадигми артикля, сам іменник при цьому має парадигму відмінювання лише одного з родів: ο βάτος – η βάτος, ο βύθος – το βύθος, ο ψήφος – η ψήφος, ο θόλος – η θόλος. Таке явище зумовлено вищим ступенем
аналітичності новогрецької мови. Артикль є основним виразником граматичного
роду в межах аналітичного способу.
Варіантні родові форми в новогрецькій мові трапляються
у наступних випадках:
1.
Іменники
мають різне семантичне значення: η βροντή – ο βροντός,
το
κεφάλι
– η κεφαλή, η μάντρα – το μαντρί, η
μαρτυρία – το
μαρτύριο, η
μαστίχα – το
μαστίχι, ο
περίβολος – το
περιβόλι, ο πυρήνας
– η πυρήνα, η
ρετσίνα – το ρετσίνι,
η σκανδάλη – το
σκάνδαλο, η
σούβλα – το
σουβλί, η
συνεδρία – το
συνέδριο, η
τάβλα – το τάβλι,
ο φάλαγγας – η
φάλαγγα – το
φαλάγγι;
2.
Іменники протиставляються
за родом, внаслідок історичних мовних
змін (зменшено-пестлива форма): η αμάξα – το αμάξι, ο λάρυγγας – το λαρύγγι, ο πλάτανος – το πλατάνι, η στάμνα – το σταμνί, η φλούδα – το φλούδι;
3.
Іменники
змінюють рід через тяжіння до граматичних канонів: η
άμμος/η άμμο – ο άμμος, η
βάτος – ο βάτος, η δίφθογγος – ο δίφθογγος, η δοκός – ο δοκός, η
περίπολος – το
περίπολο, η πήχης/η πήχη – ο πήχυς, η ψήφος – ο ψήφος;
4. Рід деяких іменників залежить від категорії числа: ο βράχος – οι
βράχοι – τα βράχια, ο δεσμός - οι δεσμοί – τα δεσμά,
ο καπνός – οι
καπνοί – τα
καπνά, ο λαιμός –
οι λαιμοί – τα
λαιμά, ο λόγος –
οι λόγοι – τα
λόγια, ο
γκρεμνός – οι
γκρεμνοί – τα
γκρεμνά, ο
ναύλος – οι
ναύλοι – τα
ναύλα, ο
πλούτος – οι
πλούτοι – τα
πλούτη;
5.
Рід запозичених
іменників не є усталеним: το ζελέ – ο ζελές, ο
καμπινές
– το καμπινέ, ο
καπουτσίνο -το
καπουτσίνο, το
κομπινεζόν - η κομπινεζόν,
ο κομπιούτερ - το
κομπιούτερ, η
μάσκαρα - το
μάσκαρα, το νες - ο
νες, ο πουρές – το
πουρέ, το ροκ - η
ροκ, το τουπέ – ο τουπές;
6.
Іменники
мають стилістичну маркованість: ο βάμβακας – το βαμβάκι, το
γιαούρτι – η γιαόυρτη, το
ειρήνευμα – η
ειρήνευση, η
ζακέτα – το
ζακέτο, το
καλάμι – ο κάλαμος,
η κατηφόρα – το
κατηφόρι, το
κελαήδισμα – ο
κελαηδισμός,
το κυπαρίσσι – η
κυπάρισσος, η
μπλούζα – το
μπλουζί, το
νεφρό – ο νεφρός, η
πανήγυρη – το
πανηγύρι, η
πινάκα – το
πινάκι, το πλοκάμι
– ο πλόκαμος, ο
στέφανος - το
στεφάνι, η
στενή – το στενό.
На основі проведеного дослідження можна зробити
висновок про те, що деякі варіантні родові іменникові форми у новогрецькій мові
вживаються без обмежень. Вживання інших залежить від їхньої стилістичної маркованості
(науковий, художній або розмовний варіант).
Література:
1. Мерінов В.В. Функціонально-категорійна аспектуальність
граматичного роду іменника в
українській мові / Харківський національний педагогічний ун-т ім.
Г.С.Сковороди. – Х. 2005. – 211 с.
2.
Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М.,
Тараненко О.О.
(співголови), Зяблюк М.П. та ін. – К.: Укр. Енцикл., 2000. – 752с.