Василь Топорівський

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Науковий керівник – доц. Ніколенко О.С.

Особистість студента в процесі навчання

Проблема особистості студента у навчальному процесі є актуальною, оскільки студентство – це найзагадковіший і найцікавіший етап життя людини, який історично виокремився у ХІ–ХІІ ст. та який засвідчує, що з нею відбувається багато різних фізичних і психічних перетворень[1,с.8]. Дана проблема висвітлюється в наукових дослідженнях О.Ф Бондаренко О.В.Винославська, О.М.Хлівна, Т.В.Федотова, Айседора Хеер, Г.Д. Дубчак, С.Е.Висоцкий, А.В. Петровский, І.С Кон та ін.

Термін „студент" (з лат.) означає людину, „що старанно працює, навчається, тобто оволодіває знаннями". Завдяки спільному виду діяльності – навчанню, спільному характеру праці студенти утворюють певну соціально–професійну групу, провідною функцією якої є набуття відповідних знань та умінь в галузі обраної професії, навичок самостійної творчої діяльності. Становлення й розвиток юнака сьогодні відбуваються в щонайскладніших умовах, які часто є похідними від надіндивідуальних, надособистісних процесів – не тільки економічних і політичних, але й власне психологічних чи, точніше, психосоціальних [2,с.66].

У цей період молода людина здійснює вибір професії, оволодіває нею і починає випробовувати себе в інших сферах життя, самостійно планує свою діяльність і поведінку, активно відстоює самостійність суджень і дій, багато які з них переходять зі сфери теоретичних уявлень у сферу практичних здійснень (кохання, шлюб, створення власної сім'ї).У зв'язку з матеріальною залежністю від батьків та необхідністю підкорятися існуючому в навчальному закладі розпорядку, виникає економічне протиріччя між різноманітністю бажань і можливістю їх здійснення, яке студент інколи намагається розв'язати додатковим заробітком на шкоду своїй основній учбовій діяльності[2, с.65;]; [3, с.185]. Серед головних труднощів, з якими стикаються першокурсники, психологи виділяють наступні:

1) негативні переживання, обумовлені виходом із шкільного колективу;

2) невизначена мотивація вибору професії, недостатня психологічна готовність до неї;

3) відсутність навичок самостійної роботи;

4) невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності, що посилюється відсутність щоденного контролю з боку викладачів;

5) пошук оптимального режиму праці та відпочинку в нових умовах, налагодження побуту та самообслуговування, особливо при переході з домашніх умов до гуртожитку.

Адаптація студентів до навчального процесу закінчується в кінці 2-го на початок 3-го навчального семестру. Студенти зіштовхуються з труднощами, обумовленими психологічною непідготовленістю до освоєння обраної професії, що негативно позначається на ході процесу адаптації.

Розрізняють три форми адаптації студентів-першокурсників до умов вищого освітнього закладу:

1. Формальна адаптація – стосується пізнавально-інформаційного пристосування студентів до нового оточення, до структури вищої школи, до вимог і своїх зобов’язань;

2. Суспільна адаптація – це процес внутрішньої інтеграції груп студентів-першокурсників і інтеграція цих груп зі студентським оточенням в цілому;

3. Дидактична адаптація – стосується підготовки студентів до нових форм і методів навчальної роботи у вищій школі [4, 128].

Соціально-психологічна адаптація особистості в групі чи колективі забезпечується завдяки функціонуванню певної системи механізмів: рефлексії, емпатії, прийому соціального зворотного зв'язку тощо.

Соціальна адаптація - процес і результат активного пристосування індивіда до групи, до умов соціального середовища, до суспільних умов життя, що змінюються чи вже змінилися. Соціально-психологічна адаптація особистості в групі чи колективі забезпечується завдяки функціонуванню певної системи механізмів: рефлексії, емпатії, прийому соціального зворотного зв'язку тощо.

Отже вища освіта має величезний вплив на психіку людини. За період навчання у вузі, при наявності сприятливих умов у студентів відбувається розвиток всіх рівнів психіки. У даному контексті актуальним є питання про створення в кожному вузі психологічної служби

Список літератури

1. Бондаренко О. Ф. Психологічні особливості сучасної студентської молоді та проблеми професійної підготовки психологів-практиків // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – с. 8–11.

2. Винославська О.В. Психологічні особливості студентської групи // Практична психологія та соціальна робота. – 2005.- №7, с.65 – 87.

3. Возрастная и педагогическая психология. Под ред. проф.

А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1973. – 288 с.

4. Педагогика и психология высшей школы. Учебное пособие для вузов / Отв. ред. С. И. Самыгин. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.