*119578*
Ільченко М.
В. магістр
ХІБС УБС НБУ м.Харків(Україна)
Конкурентоспроможність
підприємства: основні напрями підвищення
Анотація. У статті розглянуто основні
етапи планування та реалізації програми підвищення конкурентоспроможності ДП ХМЗ ФЕД, а саме можливість підвищення
ефективності діяльності шляхом управління конкурентоспроможністю та
проаналізовано фінансові показники,які характеризують стан підприємства.
Вступ. Сьогодні підприємства
вимушені працювати у складних економічних умовах. До погіршення роботи
підприємств призводять замала структурна перебудова, зменшення ринків збуту
через не конкурентоспроможність, недостатня інвестиційна діяльність,
невдосконалена система платежів, поганий технічний та технологічний стан
виробництв. Все це не може не відбитися на розвитку конкуренції в Україні.
Сучасні економічні реформи неоднозначні, це призвело до довготривалої
економічної кризи в країні.
Аналізуючи
соціально-економічну ситуацію сьогодення можна стверджувати, що масштаби кризи
досягли такого рівня, що ситуація в суспільстві стала екстремальною, ринкові
механізми перебувають у стадії реформування, а подолання кризових явищ потребує
інтенсивних заходів.
Низька конкурентоспроможність вітчизняних
підприємств - важливий чинник, який впливає на економічну безпеку країни, тому
що конкурентоспроможність дає можливість ввійти у світову економічну систему і
є інтегральним показником розвитку країни .
Власників
підприємств насамперед хвилює забезпечення беззбитковості підприємства,
контроль зростаючих грошових потоків, а вже потім питання позиції на ринку, створення конкурентних переваг.
Тому підвищення конкурентоспроможності
підприємства – необхідність сучасного етапу розвитку економіки країни.
Узагальнення
вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо питання підвищення
конкурентоспроможності підприємства, а саме праці Р.А.Джонсона [2], Р.А.Довбуша
[3], К.Такамацу [5], Дж.Веллінгтона [1], В.І.Савчука [4], дозволяє
констатувати, що об’єктом управління конкурентоспроможністю є технологічні та
економічні процеси, в ході яких формуються конкурентні переваги, а суб’єктом –
система конкурентоспроможності, як інструмент управління нею [2,с.354].
Формування господарських зв’язків за будь-яких змін у внутрішньому та
зовнішньому середовищі – головне завдання управління конкурентоспроможністю.
Постановка завдання. Велика
кількість чинників сьогодення ставлять
системний підхід до підвищення конкурентоспроможності нагальною необхідністю,
серед них конкурентоспроможність продукції, ресурсного потенціалу, сервісного
обслуговування, організаційного потенціалу, комунікаційних зв’язків, системи
менеджменту тощо [7].Розглянемо наглядно систему підвищення
конкурентоспроможності на ДП ХМЗ ФЕД.
ДП
ХМЗ ФЕД конкурентоспроможне підприємство, яке концентрує свою діяльність на
створенні конкурентних переваг та слідкує за окремими складовими такими як: маркетинговий,
виробничий, фінансовий (рентабельність Вк, коефіцієнт автономії, коефіцієнт
фін. левериджу,рентабельність продукції) , кадровий потенціал. Проте ці переваги повинні охоплювати систему
властивостей, які важливі споживачам та спрямовані на задоволення їхніх потреб.
А щоб ефективно використовувати усі свої можливості та переваги в займаній
галузі, кожне підприємство повинне розробляти програми з підвищення своєї
конкурентоспроможності та мати фінансові показники, .які відповідають
нормативним значенням. Тому необхідно сконцентрувати увагу на результатах
формування основних етапів розробки даної програми та управлінні за її
реалізацією. Дослідити впровадження програми підвищення конкурентоспроможності
підприємства та фінансовий стан ДП ХМЗ
ФЕД ,який характеризує потенціал підприємства.
Метою
статті є розробка програми щодо підвищення конкурентоспроможності ДП ХМЗ ФЕД та
дослідження фінансового потенціалу підприємства, покращення якого дозволить
збільшити конкурентні переваги.
Результати. Враховуючи
різноманітність і багатоаспектність чинників, формувати етапи розробки програми
підвищення конкурентоспроможності необхідно на основі принципів системності та
комплексності. Такий підхід дозволить сформувати систему на збалансованій
основі (від загального до часткового) та визначити можливості для забезпечення
конкурентоспроможності підприємства [2,с.15].
Кожний
наступний етап розробки програми підвищення конкурентоспроможності повинен
відрізнятися від попереднього своїми специфічними методами виконання, процес
розробки на підприємствах може бути представлений у вигляді етапів послідовного
вирішення низки взаємопов’язаних питань (рис.1) [6,с.28].
Рис 1. Етапи розробки програми підвищення
конкурентоспроможності
підприємства
На
завершальному етапі на ДП ХМЗ ФЕД вибирається альтернативний варіант, на основі
якого управлінський персонал розробляє детальний бізнес-план реалізації
програми. Не варто забувати, що навіть найкращі плани можуть бути
нереалізованими через неякісне виконання або неефективне управління
конкурентоспроможністю підприємства.
Отже, щоб
розроблена програма підвищення конкурентоспроможності була реалізована як
потрібно, управлінському персоналу підприємства необхідно сформувати чітку
систему контролю за фінансовим,маркетинговим,кадровим,виробничим потенціалом.
Дослідження фактичних матеріалів показує, що
процес реалізації програми підвищення
конкурентоспроможності підприємства повинен включати такі чотири стадії
(табл. 1) [6, с.56].
Таблиця
1
Стадії
управління підвищенням
конкурентоспроможності підприємства
|
Реалізація функцій управління діяльністю I |
Контроль та регулювання процесу забезпечення
конкурентоспроможності |
|
Мотивація працівників |
|
|
Планування та організація процесу забезпечення
конкурентоспроможності |
|
|
Формування методів менеджменту II |
Розробка технологічної документації |
|
Розробка планів прискорення НТП |
|
|
Розробка планів виробництва конкурентоспроможної
продукції |
|
|
Розробка методів стимулювання персоналу |
|
|
Формалізація методів менеджменту III |
Формування розпоряджень та вказівок щодо
забезпечення конкурентоспроможності |
|
Розробка наказів щодо контролю та
відповідальності за виготовлення конкурентоспроможної продукції |
|
|
Розробка та прийняття управлінських
рішень IV |
Формування напрямків діяльності апарату
управління |
|
Визначення ступеня досягнення
конкурентоспроможності |
|
|
Оцінка ефективності управлінських рішень |
З метою
виконання цих етапів управління конкурентоспроможності, необхідною є наявність
у підприємства можливості до самоорганізації, яка в себе включає постійні зміни
в кон’юнктурі ринку та потребах клієнтів, технологіях і пристосуванні до них
[5,С.67]. Втілення програми підвищення конкурентоспроможності підприємства та
аналіз фінансових показників,які відповідають нормативним значенням дають
можливість займати лідируючі позиції на
ринку. Проаналізуємо систему
фінансових цільових показників ДП ХМЗФЕД.:коефіцієнт
незалежності (автономії) визначається за формулою (1.1):
, (1.1)
2009
рік: 
;
2010
рік: 
;
2011
рік: 
.
Коефіцієнт
незалежності (автономії) вище орієнтовного значення (0,5), це означає, що
підприємство може повністю покрити всі зобов’язання за рахунок власних
ресурсів. Коефіцієнт заборгованості в межах орієнтовного значення (0,5 – 1,0) і
залежить від структури і швидкості обороту засобів.
Рентабельність
капіталу. Показує ефективність використання всього майна підприємства. Зниження
його свідчить про падаючий попит на продукцію підприємства і про
перенагромадження активів. Цей показник визначається як співвідношення чистого
прибутку і середньорічної вартості власного капіталу. Рентабельність капіталу =
Чистий прибуток / Середньорічний власний капітал.
2009р.:
Рк = 2017,3 / 4381,29 = 0,46 (46%);
2010р.:
Рк = 823,9 / 5764,85 = 0,14 (14%);
2011р.: Рк = 1595,8 /
7709,5 = 0,21 (21%).
Рентабельність капіталу. Показує ефективність
використання всього майна підприємства. Зниження його свідчить про падаючий
попит на продукцію підприємства і про перенагромадження активів. Цей показник
визначається як співвідношення чистого прибутку і середньорічної вартості
власного капіталу. Рентабельність капіталу = Чистий прибуток / Середньорічний
власний капітал.
2010р.:
Рк = 2017,3 / 4381,29 = 0,46 (46%);
2011р.:
Рк = 823,9 / 5764,85 = 0,14 (14%);
Для
фінансової стійкості будь – якого підприємства необхідно, щоб власний капітал
перевищував запозичений. Це з’ясовується за допомогою розрахунку фінансового
левереджу, як бачимо з розрахунків коефіцієнт левереджу за 2009-2011 роки був у
межах нормативного (менше 1), у 2011 році цей показник зріс на 0,1.
коефіцієнти
фінансового лівереджу визначається за формулою (1.2):
, (1.2)
2009
р.: 
;
2010
р.: 
;
2011
р.: 
.
Висновки. Таким чином, ми бачимо, що
підвищення конкурентоспроможності ДП ХМЗ ФЕД може
бути досягнуто завдяки розробці та реалізації окремих програм, метою яких є
збільшення конкурентних переваг Для того, щоб обрана програма почала
функціонувати, необхідно запровадити систему цільових показників(маркетингові,
виробничі, фінансові (рентабельність Вк, коефіцієнт автономії, коефіцієнт фін.
левериджу,рентабельність продукції), кадрові), які б орієнтували підприємство
на досягнення цілей, здійснити відповідні зміни в організаційній структурі;
забезпечити виробничий комплекс необхідними ресурсами згідно із затвердженою
програмою підвищення конкурентоспроможності підприємства. Таким чином
проаналізувавши діяльність ХМЗ «ФЕД» можна зробити висновок, що підприємство
працює ефективно, не має тенденцій до виникнення фінансової кризи, не має
прострочених заборгованостей,тому підприємство можна охарактеризувати як
абсолютно стійке та .конкурентноспроможне.
У подальшій
перспективі варто приділити особливу увагу дослідженню підвищення
конкурентоспроможності персоналу, так як в сучасних умовах розвитку світової
економіки, здебільшого конкурентними перевагами вважаються професійна
компетентність, талановитість та інноваційне мислення робітників як рушійної
сили розвитку підприємства в цілому.
Література
1.
Конкурентоспроможність транснаціональних корпорацій: Монографія. Веллінгтон Дж.
– К.: Бліц– Інформ, 2009. –455с.
2. Комплексне
управління
конкурентоспроможністю
американських виробників:Навч.
посібник. Джонсон Р.А. –
К.: Бліц – Інформ, 2008. –347с.
3. Управління
конкурентоспроможністю підприємств: Підручник. Довбуш Р.А., Зозуля А.Л. – Х.: Основа, 2011. –234с.
4. Системи
управління конкурентоспроможністю: Підручник. Савчук В.І., Корж Д.А. – Х.: Основа, 2008. – 547с.
5. Методи
управління конкурентоспроможністю японських виробників: Монографія. Такамацу
К. – К.: Бліц – Інформ, 2009. – 123с.
6. Основи
менеджменту: Підручник. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г – К.: Академвидав, 2010. –
655с.
7.Отченаш К.Г, Вольвач М. М. Особливості формування конкурентної стратегії
/ Отченаш К.Г.,Вольвач М.М.// Проблеми системного підходу в
економіці. – 2010. – №1 [електронний
ресурс] режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/pspe/2010_1/Otchenash_110.htm
Конкурентоспроможність підприємства: основні напрями підвищення
Анотація. У статті розглянуто основні
етапи планування та реалізації програми підвищення конкурентоспроможності
підприємства, а саме можливість підвищення ефективності діяльності підприємства
шляхом управління конкурентоспроможністю.
Ключові слова: конкурентоспроможність підприємства, управління
конкурентоспроможністю, планування, конкуренція.
КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ПРЕДПРИЯТИЯ:
ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ПОВЫШЕНИЯ
Аннотация В статье рассмотрены основные
этапы планирования и реализации программы
повышения конкурентоспособности предприятия, а именно возможность повышения эффективности
деятельности предприятия путем управления конкурентоспособностью.
Ключевые слова: конкурентоспособность предприятия,
управления конкурентоспособностью, планирования, конкуренция.
COMPETITIVE ENTERPRISE MAIN AREAS OF INCREASE
Summary. In article it is considered
the basic stages of planning and realization of the program of increase of
competitiveness of the enterprise, and also possibility of increase of
efficiency of activity of the enterprise by management of competitiveness
increase.
Keywords: competitiveness of the
enterprise, management of competitiveness, planning, a competition.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
Ільченко Марина
Вікторівна– магістр ХІБС УБС НБУ
Контактна
інформація:0939897140,
Ільченко Марина
Вікторівна– магістр ХІБС УБС НБУ
Marina V. Il'chenko, MAgistr HIBS UBS Bank
Поштова адреса для
відправлення примірника журналу: Україна, м.Харків, ,проспект Перемоги ,55 м. Харків
61174