*120045*

Бойко А.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми оцінки ризику реальних проектів

Постановка проблеми. На сучасному етапі виникає необхідність обґрунтування ухвалення рішень та мінімізації ризикованості інвестиційних проектів. Метою даної роботи є розробка методичного підходу до проведення всебічного аналізу ризиків проекту, оскільки лише комплексне дослідження ефективності проекту дозволяє дати його адекватну оцінку.

Аналіз останніх публікацій. Теоретичні засади планування та реалізації інвестиційних проектів, оцінювання при цьому різноманітних ризиків, методи та шляхи підвищення інвестиційної привабливості проектів досліджували як вітчизняні, так і закордонні науковці, зокрема: Г. О. Бардиш, Г. Бірман, О. Д. Вовчак, Т. В. Головач, Г. І. Дібніс, А. М. Дубров, А. П. Дука, В. В. Жуков, Г. В. Козаченко, Б. А. Лагоша, В. В. Лук’янова, О. М. Ляшенко, Г. М. Тарасюк, В. Г. Федоренко, А. В. Череп, С. Шмідт та ін. Однак, не зважаючи на низку отриманих результатів, залишається велика кількість питань, що стосуються адекватної оцінки ризику проектів, які потребують подальшого доопрацювання.

Виклад основного матеріалу. Метою аналізу проектних ризиків є надання оцінки всім видам ризиків проекту, а також визначення:

а) можливих шляхів зниження ризиків;

б) ступеня доцільності реалізації проекту за наявного рівня ризику та способів його зниження.

Аналіз проектних ризиків передбачає вирішення таких завдань:

- виявлення ризиків проекту;

- оцінка ризику проекту;

- визначення чинників, що впливають на ризик;

- пошук шляхів скорочення ризику;

- врахування ризику при оцінці доцільності реалізації проекту;

- врахування ризику при оцінці доцільності реалізації способу фінансування проекту.

При оцінці проектів передбачається, що всі вихідні величини, зокрема величини грошових потоків, відомі або можуть бути точно визнчені. У реальній ситуації такого практично не буває. Параметри, які визначають величину грошових потоків, можуть набувати значень, які неабияк відхиляються від очікуваних.

За відомим визначенням, ризик – потенційна, чисельно вимірна можливість несприятливих ситуацій і пов’язаних з ними наслідків у вигляді втрат, збитків, наприклад – очікуваного прибутку, доходу або майна, грошових коштів у зв’язку з невизначеністю, тобто випадковою зміною умов економічної діяльності [2].

Якщо конкретизувати загальне визначення ризику для аналізу проекту, то метою системи є одержання очікуваного рівня доходності, а способом досягнення мети – реалізація даного проекту. Тобто, ризик проекту – це міра непевності в одержанні очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту.

Основними методами кількісного аналізу і оцінки ризиків є [1, 2]:

· аналіз чутливості;

· перевірка стійкості;

· визначення точки беззбитковості;

· формалізований опис невизначеності;

· аналіз сценаріїв;

· метод Монте-Карло;

· метод побудови дерева рішень та ін.

Кожний з перерахованих методів має певні переваги і недоліки. Тому вибір того або іншого методу залежить від наявної інформації і від бажання осіб, що приймають рішення по проекту.

На наш погляд, оцінка ризику повинна проводитися комплексно, при використанні різних методів. Адже тільки об’єднання переваг і нівеляція недоліків різних методів оцінки ризиків дозволить більш-менш достовірно проаналізувати проект з погляду ризиків.

Пропонуємо використовувати поєднання двох методів: постадійної оцінки ризику і аналізу чутливості.

До переваг постадійної оцінки ризику відноситься, перш за все, те, що вона припускає ідентифікацію ризиків по стадіях проекту (підготовчої, побудови і функціонування) і експертну оцінку вірогідності настання кожного виду ризику.

Аналіз чутливості дозволить оцінити вплив найзначущіших (за наслідками постадійної оцінки) видів ризику на кінцевий результат реалізації проекту. Аналіз чутливості дозволяє оцінити зміну результуючих показників реалізації проекту при різних значеннях заданих змінних.

Причому аналіз чутливості може проводитися у двох напрямах [2, 3]:

· по-перше, він дозволяє встановити, як зміниться значення цільового критерію при заданій варіації кожної вихідної величини або їх комбінацій;

· по-друге, на його основі створюється можливість визначити, які значення повинні приймати початкові дані проекту (при їх різних поєднаннях) при заданому бар’єрному значенні цільового критерію. Такі значення відповідають так званим критичним значенням вхідних параметрів проекту.

Висновки. Таким чином, як метод оцінювання ризиків можна використати поєднання двох методів – постадійної оцінки ризиків і аналізу чутливості, що дозволяє в цілому дати адекватну оцінку проекту реструктуризації і, як наслідок, сформувати відповідні ефективні управлінські рішення.

Список використаних джерел:

1. Лещук Г.В. Оцінювання ризику проекту реструктуризації підприємства// БізнесІнформ. – 2011. – №1. – С.114.

2. Лук’янова В. В., Головач Т. В. Економічний ризик : навч. посібник.– К.: Академ-видав, 2007.– 138 с.

3. Бардиш Г. О. Проектне фінансування: підручник.– Львів : ЛБІНБУ, 2006.

4. Дубров А. М. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе / А. М. Дубров, Б. А. Лагоша, Е. Ю. Хрусталев.– М.: Финансы и статистика, 1999.– 176 с.