*120098*
Економічні
науки/10. Економіка підприємства
доц. Петруха С.В.,
магістр Гриненко Т.М.
Університет “КРОК”, Україна
Характеристика
системи фінансового забезпечення
інноваційної
діяльності ТОВ “КД “Royal”
Система
фінансово забезпечення інноваційної діяльності (ФЗІД) ТОВ “КД “Royal” та
практика управління нею може бути охарактеризована наступним чином:
1.
Безперервність інноваційних процесів на підприємстві.
Протягом 40
років в кінці 4 кв. на підприємстві видавався наказ “Про заходи щодо забезпечення
виконання державного плану виробництва і соцзобов’язань, прийнятих колективом
підприємства, поліпшення використання виробничих резервів, підвищенню продуктивності
праці, зниженню собівартості продукції і подальшого технічного прогресу на підприємстві”.
Наказ включав в себе 2 програми: заходи щодо забезпечення виконання плану
виробництва та техніко-економічних показників; план НДДКР. У вступній частині
наказу відбивалися техніко-економічні показники роботи підприємства за звітний
рік. Наказом затверджувалися заходи, спрямовані на збільшення виробництва, продуктивності
праці та зниження собівартості.
ТОВ “КД
“Royal” в процесі експлуатації неодноразово реконструювався. В останнє
десятиліття також робилися зусилля з модернізації виробництва.
Так, у 1990
р. у зв’язку з високим ступенем зношеності основних фондів (67 %) Міністерством
харчової промисловості (МХП) СРСР було прийнято рішення про реконструкцію
підприємства (протокол наради у заст. міністра Міністерства харчової
промисловості СРСР № 243 від 11.07.90 р.).
Програмою
технічного переозброєння підприємства (протокол від 30.07.92 р. затвердженої
1-м заступником голови “Укрхлібпрому” від 22.12.93 р.) передбачалося до 2010 р.
докорінне оновлення виробництва і реконструкція його в сучасне екологічно чисте
підприємство з випуску перспективної, якісної і конкурентної продукції.
У 1990 р.
були отримані пропозиції від німецької фірми “Скет”,
англійської фірми “МаккІ”,
італійської “Даніелла”. Після
проведення тендеру були підписані контракти з фірмою “Скет” на поставку обладнання для реконструкції складського
господарства.
У 1992 р. на
підставі кредитної угоди № 16/04-17 через Український експортно-імпортний банк
ММК був наданий валютний кредит на суму 1,3 млн. німецьких марок. Кредит був
наданий під гарантії КМУ відповідно до міжурядової кредитної угоди з Німеччиною
від 17.05.92 р. На виділені кредитні кошти підприємство закупило обладнання для
кондитерського цеху.
Цех
потужністю 0,6 т. на рік введено в експлуатацію на початку 1995 р. У вересні
1994 р. було розпочато будівництво цеху по виробництву тортів потужністю 1,7 т.
на рік який було введено лише 01.01.2012 р.
2. В системі
ФЗІД кондитерського дому реалізована “концепція стратегічних альянсів”. Так,
для пошуку потенційних інвесторів, отримання додаткових кредитних ресурсів на
поповнення оборотних коштів і закінчення будівництва цеху по виробництву тортів
проведена робота зі створення міжнародного консорціуму за участю фірми “Скет” і зарубіжних банків (протокол від
29.04.97 р.).
Фірма “Скет” провела офіційні попередні
переговори із німецьким страховим товариством “Гермес” і банками “Deutshе-Bank”
та “ВНF Bank” німецького експортно-кредитного товариства “АКА”, з питання
реструктуризації заборгованості за раніше отриманими кредитами. Було отримано
принципову згоду відстрочки з погашення основного боргу за кредити до введення
в експлуатацію цеху по виробництву тортів з умовою, що ці кошти будуть
спрямовані на закупівлю необхідного обладнання. Крім цього, відома у світі торговельна
фірма “CCC Steel GmbH”, виступила гарантом збуту продукції в Україні цехів
потужністю 0,6 т. та 1,7 т. на рік до 2015 р. за цінами нижче ринкових.
Розробка
Концепції розвитку ОВФ на період 2001-2010 р.р. здійснювалася спільно з двома
партнерами – ТОВ “Трансфер-Агро” та АТ “Данко”, які одночасно є стратегічними
партнерами підприємства щодо забезпечення поточного виробництва сировиною,
енергоносіями і запасними частинами.
У рамках
Концепції розроблено бізнес-плани завершення будівництва і пуску в експлуатацію
цеху по виробництву борошняних кондитерських виробів на замовлення (обсяг
інвестицій – 4,85 млн. дол. США), виробництва хлібобулочних виробів із
заздалегідь заданими споживчими властивостями (обсяг інвестицій – 1,2 млн. дол.
США), реконструкції дільниці художнього оздоблення борошняних кондитерських
виробів (обсяг інвестицій – 4,5 млн. дол. США).
3. Незважаючи
на значну зміну зовнішнього середовища інноваційної діяльності, форми
інноваційного менеджменту у внутрішньому середовищі підприємства не зазнали значних
змін.
В основі
системи ФЗІД підприємства, як і раніше лежать накази № 1 і № 2.
Наказ № 1
“Про заходи щодо виконання прийнятого завдання з виробництва, підвищенню
технічного рівня”. В даний час цей наказ включає в себе 8 додатків, два з яких
мають безпосереднє відношення до ФЗІД.
Додаток 1 –
“Заходи щодо забезпечення встановлених підприємством основних показників
виробництва, підвищенню технічного рівня”. Система реалізації даного додатку
виглядає наступним чином. Технічний відділ підприємства розсилає лист цехам і
службам про надання заходів із зазначенням витрат на їх виконання, термінів
виконання та очікуваного економічного ефекту. Запропоновані заходи узгоджуються
з відділом планування та аналізу господарської діяльності, головними спеціалістами.
На нараді, що проводить головний інженер, заходи узагальнюються і
затверджуються. Заходи також поділяються за видами: організаційно-технічні;
нова техніка і передова технологія; автоматизація і механізація.
Додаток 2 –
“План науково-технічних робіт”, в якому зазначаються виконавці, термін початку
та закінчення виконання робіт, кошторисна вартість і джерела її фінансування,
очікуваний економічний ефект.
З метою
впровадження на підприємстві досягнень науки і техніки, передового виробничого
досвіду в області нових та ресурсозберігаючих технологій, спрямованих на поліпшення
фінансово-економічних показників роботи підприємства на початку кожного року
видається наказ № 2 “Про затвердження комплексного плану роботи з вивчення та
впровадження досягнень науки, техніки і передового досвіду та
довідково-інформаційному забезпеченню фахівців”.
Наказ № 2
готується інженерно-технічним відділом. Комплексний план, який затверджується
наказом включає: план-графік впровадження заходів передового досвіду; план
службових відряджень з вивчення передового досвіду; план проведення виробничих
екскурсій на рік; план роботи секції науково-технічної інформації
інженерно-технічного відділу; план інформаційно-бібліографічної та масової
роботи на рік; тематичний план довідково-інформаційної роботи на рік. План № 2
готується на підставі пропозицій, заявок і запитів цехів, і відділів
підприємства, а також планів структурних підрозділів по організації службових
відряджень, і виробничих екскурсій на дочірні підприємства. Для підготовки наказу
№ 2 на початку листопада в цехи і відділи розсилаються бланки заявок проведення
службових відряджень, виробничих екскурсій, планів впровадження заходів
передового досвіду ін. підприємств. Крім цього, розсилаються бланки заявок на
довідково-інформаційне обслуговування.
Комплексним
планом передбачаються огляди вітчизняної та зарубіжної літератури про стан та
розвиток науки і техніки в кондитерській галузі, які доводяться до відома
керівництва підприємства та головних спеціалістів.
Формування
комплексу заходів підвищення технічного рівня за принципом “від часткового до
загального”, відсутність сформульованої загальної інноваційної стратегії підприємства
призводить, як показує практика, до неузгодженості цілей і завдань розділів
плану науково-технічних робіт підприємства. У цій ситуації цілі і завдання
різних розділів плану науково-технічних робіт часто вступають в суперечність
один з одним і йдуть в розбіжність із загальною системою фінансування
інноваційної діяльності підприємства.
4. Структура
управління підприємства не відображає вимог інноваційного процесу та системи
його фінансового забезпечення.
Аналіз
оргструктури і функцій управлінь підприємством показує, що оргструктура є
лінійною. Зв’язок між відділами здійснюється через директора, що ускладнює оперативну
взаємодію служб в процесі вирішення питань інноваційної діяльності. Відсутні
прямі взаємозв’язки між інженерно-технічним відділом, бухгалтерсько-фінансовим
та планово-економічним відділами. Чітко не визначено функції
бухгалтерсько-фінансового та планово-економічного відділів у сфері фінансового
забезпечення інноваційних перетворень підприємства.
Функції і
завдання відділів підприємства до сьогоднішнього дня розробляються на основі
типових положень, затверджених наказом МХП СРСР від 27.10.1981 р. Рішення задач
бізнес-планування не знайшли своє відображення серед функцій відділів.
Покладання на бухгалтерсько-фінансовий відділ завдання участі в економічному
обґрунтуванні плану організаційно-технічних заходів, в перевірці розрахунків
економічної ефективності організаційно-технічних заходів, модернізації
обладнання, нової техніки, технологій, винаходів і раціоналізаторських
пропозицій не є достатнім для ефективного управління системою ФЗІД на
підприємстві, оскільки така робота, як показано вище, виконується фактично один
раз в рік на виконання наказів № 1 і № 2.
В умовах
неузгодженості цілей і завдань плану науково-технічних робіт з загальної інноваційною
стратегією підприємства, відсутність критеріїв оцінки викликає сумнів можливості
об’єктивного контролю за ефективним використанням матеріальних та фінансових
ресурсів з боку бухгалтерсько-фінансового відділу підприємства.
5. У ході
розробки бізнес-планів виникають часові взаємозв’язки відділів підприємства з
управління процесом фінансування інновацій.
Так,
наприклад, в розробці бізнес-плану інноваційного проекту з будівництва та пуску
в експлуатацію реконструйованої дільниці художнього оздоблення борошняних
кондитерських виробів брали участь заступник генерального директора з
економіки, начальник інженерно-технічного відділу, начальник бюро нової техніки
і технічного переозброєння та начальник відділу маркетингу.
Однак,
оскільки розробка бізнес-планів не входить до переліку затверджених функцій
перерахованих відділів, то така робота, як правило, не може бути належним чином
забезпечена як з інформаційно-методичної точки зору, так і фінансової. Крім
того, тимчасовий характер взаємозв’язків призводить до того, що після
закінчення розробки бізнес-плану моніторинг параметрів його реалізації та
контролю цільового фінансування відсутній. Тобто бізнес-план стає
“безхазяйним”, або моніторингом повинен займатися перший заступник генерального
директора, що нереально і економічно необґрунтовано.
6. Управління
ризиками в системі фінансування інноваційної діяльності зводиться до
стереотипного перерахування деяких видів ризиків, повторюваному в різних
бізнес-планах. Так, наприклад, у бізнес-плані “Реконструкції дільниці
художнього оздоблення борошняних кондитерських виробів” основна частина розділу
6 “Аналіз ризиків” виглядає наступним чином:
“1. Основний
ризик підприємства полягає в частковій втраті устаткування, будівель, споруд та
інфраструктури. Він буде долатися забезпеченням системами пожежної та охоронної
сигналізації, підвищенням ефективності роботи вже наявного на підприємстві відділу
охорони. У міру реалізації проекту передбачається також комерційне страхування
майна підприємства.
2. Ризик
зупинки виробництва через поломки обладнання буде долатися жорстким дотриманням
експлуатаційно-технічних норм, а також виконанням графіку
планово-попереджувальних ремонтів.
3. Ризик
втрати часу через відсутність сировини буде долатися формуванням “аварійного”
запасу, постійним контролем за ситуацією, укладенням довгострокових договорів і
станом плану альтернативних поставок.
4. Ринковий
ризик (напруженість ринків збуту) в даний час присутня у зв’язку з фінансово-економічною
кризою, однак за прогнозами міжнародних інститутів він буде мати тенденцію до
зниження. Забезпечення стабільного і високої якості та товарного вигляду
продукції, серйозні маркетингові заходи, рекламна компанія забезпечать
стабільний збут продукції.
Ін. можливі
ризики компенсуються заходами, які будуть здійснюватися в ході реалізації цього
проекту”.
Як видно із
запропонованого прикладу, механізм управління ризиками в системі ФЗІД
підприємства практично відсутній, а наведений фрагмент бізнес-плану скоріше
може бути названий декларацією про наміри.
Фінансові
потоки в інноваційній діяльності ТОВ “КД “Royal” являють собою складну
динамічну систему, що використовує для вирішення завдань інноваційного процесу
різні стратегії і фінансові інструменти.
Графічна
інтерпретація таких стратегій управління фінансовими потоками представлена на
рис. 1. На ньому ілюструється інноваційна діяльність ТОВ “КД “Royal” при
тенденції до росту продажів циклічного характеру.
За планом “А”
ТОВ “КД “Royal” не володіє цінними паперами (ЦП), покладаючись повністю на
банківські кредити для задоволення сезонних потреб в інвестиціях на інновації.
За планом “В” ТОВ “КД “Royal” створює портфель ЦП в період застою, потім продає
ці ЦП, щоб збільшити кошти для пікових фінансових потреб в інноваційній
діяльності. План “С” являє собою компроміс між планами “А” і “В”. ТОВ “КД
“Royal” володіє деякими ЦП, але їх недостатньо для задоволення всіх пікових
потреб, тому частково потреба в інвестиціях покривається також за рахунок
банківських кредитів.
При
фінансуванні тривалої інвестиційної програми інноваційного розвитку ТОВ “КД
“Royal” застосовує дві стратегії в системі ФЗІД.
У першому
випадку ТОВ “КД “Royal” застосовує практику продажу облігацій і акцій до того,
як будуть потрібні інвестиції в інноваційну розбудову, інвестуючи виручку в ЦП,
які обертаються на біржі, а потім продаючи їх з метою ФЗІД (план “А”, див. рис.
2).
В ін. випадку
ТОВ “КД “Royal” використовує короткострокові банківські кредити для ФЗІД, а
потім продає довгострокові ЦП для погашення цих кредитів, коли вони досягнуть
заздалегідь встановленого рівня (план “В”, див. рис.
251659264251659264251659264
2516592642516592642516592642516592642).
251659264251659264251659264
Умовні скорочення: ТОК – тимчасовий оборотний
капітал, що фінансується банківськими кредитами;
ТФ – тимчасове фінансування;
ПФ – постійне фінансування;
РЦП – ринкові цінні папери.
Рис. 1. Використовувані
ТОВ “КД “Royal” стратегії фінансового забезпечення інноваційної діяльності для
покриття циклічних потреб
Джерело: дані ТОВ “КД “Royal”.
Ефективне
функціонування системи ФЗІД, що використовує ТОВ “КД “Royal” забезпечується
контролем з боку бухгалтерсько-фінансового відділу бюджетів інноваційних проектів
у процесі їх виконання.
Ключові
аспекти бюджетного контролю зводяться до виконання бухгалтерсько-фінансовим
відділом ТОВ “КД “Royal” наступних функцій:
- визначення “області
відповідальності” кожного керівника. У відношенні витрат кожен керівник повинен
чітко уявляти, які витрати він може контролювати і які ні;
- своєчасне визначення
ступеня виконання плану для вжиття заходів до його коригування;
- різнобічний аналіз причин
таких відхилень;
- аналіз коливань витрат,
що включає також будь-які витрати понесені поза запланованого бюджету;
- прийняття регулюючих заходів
на основі проведеного контролю витрат.
251659264
251650048
251651072
251652096
251653120
251654144
251655168
251656192
251658240
251659264
Умовні скорочення:
ПК – постійний капітал: “акції + облігазії”;
РЦП – ринкові
цінні папери.
Рис. 2. Використовувані
ТОВ “КД “Royal” стратегії фінансового забезпечення інноваційної діяльності
довгострокового характеру
Джерело: дані ТОВ “КД “Royal”.
Підсумовуючи
зауважимо, що ТОВ “КД “Royal” не вдалося налагодити систему ефективного
фінансування інноваційної діяльності через відсутність розподілу в структурі
управління інноваційним процесом на підприємстві “центрів витрат” і “центрів
прибутку” (або “центрів фінансової відповідальності”) – наявність таких центрів
дозволило б контролювати всі фінансові потоки, що проходять через них.