*120233*
Богацька Н.М., Кардінал Т.Л.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Стратегічне планування як невід’ємна складова діяльності
підприємства
В умовах сучаних
ринкових відносин стратегічне планування стало важливим елементом розвитку
підприємства, яке сприяє досягненню належного конкурентного рівня організації,
забезпечує створення фундаментальної основи для досягнення головної мети
підприємства.
Дослідженню проблем
використання стратегічного планування та
важливість його використання на
підприємствах присвячують
наукові праці такі вчені-економісти, як Алексєєва М.М., Богомолова О.А.,Холодний Г. О., Селезньова К. В., Панухник О. В., Євтухова С.М., Марцин В.С.
Планування є найважливішою функцією управління, яка повинна забезпечити підприємству
нормальне функціонування. Вдосконалення системи управління вимагає нових підходів до самого
процесу планування. Вони визначаються такими чинниками:
- підприємство повинне розглядатися як відкрита система, тобто пристосувати
всю діяльність підприємства до змін у довкіллі;
- плануванню повинен бути властивий
дух підприємництва, тобто здатність ризикувати,;
-
планування слід розглядати як процес.
Стратегічне планування – це процес моделювання ефективної діяльності
підприємства на певний період функціонування з визначенням його цілей і їх змін
в умовах нестабільності ринкового середовища, а також знаходження способу
реалізації цих цілей і задач відповідно до його можливостей. Також можна
зазначити, що стратегічному плануванню властиві ступінь невизначеності,
тимчасова орієнтація процесу планування і певний горизонт
планування [2].
Розробка стратегічних планів як специфічний вид діяльності являє собою
послідовний ітераційний процес, що складається з кількох взаємопов’язаних
етапів: встановлення цілей; визначення стратегій («стратегічного
набору») та заходів щодо їхньої
реалізації; передбачення послідовності
дій у межах досить тривалого часу та закріплення її у планах, проектах і програмах різного типу, що є інструментами досягнення цілей та
реалізації стратегій; організація виконання планових завдань; облік, контроль
та аналіз їхнього виконання.
Стратегічне планування забезпечує основу для всіх
управлінських рішень, функцій організації, мотивації і контролю, орієнтовані на
розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу
для управління членами організації. Більшість фірм використовують стратегічне
планування для того, щоб змінити себе, вийти з безнадійних ситуацій, які
сформувались зовні та в середині підприємства. Основні передумови переходу до
стратегічного планування такі:
- необхідність реакції на зміни умов функціонування підприємств;
- наявність яскраво виражених конкурентних переваг і необхідність їхньої
підтримки або створення;
- посилення конкуренції;
- інтернаціоналізація бізнесу, розвиток зв’язків з підприємствами, які
використовують систему стратегічного планування;
- наявність висококваліфікованих менеджерів, здатних вирішувати складні
питання, застосовуючи систему стратегічного управління;
- посилення інноваційних процесів, генерація та швидке освоєння
підприємствами нових ідей.
Стратегічне
планування можна використовувати при вирішенні будь-якої проблеми, яка
пов'язана з глобальними цілями підприємства, стосується зокрема
неконтрольованих зовнішніх чинників, які значно впливають на результати
діяльності підприємства.
Оскільки,
стратегічні плани розробляються стосовно підприємства в цілому, то вони повинні
базуватися на широких дослідженнях та фактичних даних про галузь, ринок,
конкуренцію, а також розробляються так, щоб залишатися достатньо цілісними і
гнучкими протягом тривалого періоду, щоб потім при необхідності провести їх
модифікацію та переорієнтацію.
Стратегічне планування надає підприємству
визначеності та індивідуальності. Це дає змогу керівнику залучати на роботу
працівників високої кваліфікації.
Стратегічні
плани забезпечують вирішення взаємопов'язаних проблем, наслідки яких
виявляються протягом певного періоду, складати їх необхідно з особливою
ретельністю із врахування того, що минуле не завжди краще майбутнього. Вони
повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишитися цілісними протягом
довгого часу, але й бути достатньо гнучкими, що у разі необхідності здійснити
їхню модифікацію чи корегування Стратегічне
планування сьогодні розробляється вже багатьма вітчизняними підприємцями. Усвідомлення його
необхідності і важливості на підприємстві прийшло не одразу. В умовах
нестабільного зовнішнього середовища необхідно використовувати більш
потужний інструмент, який би мав змогу не тільки перевести підприємство
на новий ефективніший рівень управління, але й враховував основні цілі, які
стоять перед ним. Одним з таких інструментів є механізм
стратегічного планування.
Список використаних джерел
1.
Євтухова С.М.
Стратегічний план як перспективний напрямок розвитку українського підприємства
// Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №3(69). – С. 108 – 113.
2.
Холодний Г. О.,
Селезньова К. В. Теоретичні аспекти стратегічного планування на підприємствах
України// Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. –
2011. – №802. – С. 91 – 94.