*120122*

ЛИЧАНА С. В.

Студентка IV курсу Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: Доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Криворізького факультету ДДУВС, к.е.н., Гусак О. М.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДО ПК УКРАЇНИ ПОДАТКУ НА МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ (ПОДАТКУ НА РОЗКІШ).

Питаннями диференційованого оподаткування власності займалися такі вчені, як Є. Малєскі, Л. Етель, О. Радишевська, І. Мазур, Н. Габельчук, С. Митяй, Н. Бобох тощо. Однак на сьогодні не достатньо науково обґрунтованих пропозицій щодо цілісного оподаткування багатства в його різних видах і формах, як основного індикатора заможності осіб, і саме тому метою дослідження є методика використання податку на розкіш у контексті відповідності принципу соціальної справедливості [9].

Про податок на розкіш у Верховній Раді говорили вже давно. Спочатку мова йшла про те, аби вищезгаданий податок на багатство впровадити з 1 січня 2012 року. Але з тих чи інших причин (невпорядковані бази даних, відсутність техніки) введення податку перенесли спочатку на 1 липня поточного року, а згодом і на 1 січня наступного.

Уже з першого січня 2013 року чиновники планують внести до Податкового кодексу революційні корективи. А саме: замість податку на нерухомість влада збирається запровадити “податок на майно, відмінне від земельної ділянки”, більше відомий у народі як “податок на розкіш”.

Серед нардепів ідея запровадження податку на розкіш викликала справжній бум, і на розгляд Верховної Ради надійшло відразу чотири тематичні законопроекти, авторами яких є нардепи від “Батьківщини” Юрій Ганущак (законопроект №10558-1) та Андрій Павловський (№10558-2) (08.06.2012), комуністи на чолі з Петром Симоненком (№10197) (15.03.2012) та Кабінет Міністрів (№10558). Законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо введення податку на розкіш” розробив міністр фінансів Юрій Колобов. Документ повинен замінити проект, запропонований ще в листопаді минулого року міністром соціальної політики Сергієм Тігіпко [2,3,4,5].

Саме кабмінівський законопроект в уряді визнали найбільш прийнятним та взяли за основу.

Відповідний законопроект № 10558 “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування багатства і предметів розкоші” зареєстрований 5 червня 2012 року і оприлюднений на офіційному сайті парламенту.

Документ звужує коло потенційних платників податку, зокрема, не стосуватиметься українців середнього достатку.

Відповідно до законопроекту, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками майна (а також якщо ввезли на митну територію України товари і предмети або придбали у суб’єктів господарювання на митній території України товари і предмети). (ст. 265 ПКУ).

Згідно із законопроектом, податок на розкіш буде двох видів: щорічний – за нерухоме майно та одноразовий – за рухоме [7].

Об’єктами оподаткування щорічного податку будуть квартири, загальна площа яких перевищує 200 кв. метрів; дачі та котеджі площею понад 500 кв. метрів, а також об’єкти житлової нерухомості у власності одного платника податків сумарною площею більше 600 кв. метрів. За всю цю елітну нерухомість новим законопроектом передбачається сплата податку один раз на рік в розмірі 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м. площі житлого об’єкта (нині – близько 20 грн.). Тобто, за квартиру площею 200 квадратів мінімальна сума сплати податку буде 4400 гривень, а за дачний будиночок 500 квадратів – близько 10 тисяч гривень. При цьому платники податку на розкіш самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (ст.265.6) [1].

Податок сплачується за місцезнаходженням об’єктів оподаткування (ст.265.8).

Строки сплати податку – до 1 серпня року, що настає за звітним (ст.265.9).

Одноразовим податком обкладуться легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3990 куб. сантиметрів, мотоцикли з об’ємом циліндрів двигуна понад 995 куб. сантиметрів; судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України зі стаціонарним або підвісним двигуном потужністю понад 75 кВт; літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України (крім тих, що використовувалися). Власники такого майна сплачуватимуть 40% податку від вартості куплених в Україні або ввезених в країну товарів з урахуванням податку на додану вартість.

Навіть вироби з хутра вартістю понад 40 мінімальних заробітних плат (приблизно 40 тисяч гривень), зброя вартістю понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати; предмети мистецтва та антикваріат, годинники, вироби з дорогоцінних металів та навіть мобільні телефони за ціною понад 50 мінімальних українських зарплат згадали кабмінівці у своєму законопроекті. За все вищезгадане рухоме майно його власники сплачуватимуть 10% від їх вартості на момент покупки або ввезення на митну територію України цих товарів з урахуванням ПДВ.

Податок на ці об’єкти оподаткування, які придбаваються на митній території України, утримується (обчислюється) податковими агентами під час продажу (реалізації) таких об’єктів. До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж (реалізацію) об’єктів оподаткування фізичним особам – платникам податку (ст.265.6).

Зазначені одноразові податки на розкіш сплачуються за податковою адресою податкових агентів для об’єктів оподаткування, які придбаваються на митній території України; за податковою адресою платника податку – фізичної особи для об’єктів оподаткування, які ввозяться на митну територію України. (ст.265.8).

В уряді сподіваються, що додаткові надходження до бюджету від введення податку на багатство можуть становити 500 млн грн на рік.

Але хто буде платити податок на розкіш? На нашу думку, олігархам нові процентні ставки оподаткування навряд чи зіпсують настрій, адже бізнесмени знайдуть спосіб ухилитися від сплати цього податку. Тим більше що податком пропонують обкласти тільки власність, зареєстровану на території Україні. А ось середній клас буде платити по максимуму, так як він не має можливості захиститися від прогалин у законодавстві та чиновницького свавілля. Багато експертів вважають, що головну небезпеку цього податку становить те, що він може перетворитись у покарання за багатство й буде частіше застосовуватися до середнього класу, аніж багатіїв, які мають можливість уникати податків. Середній клас практично не використовує офшорів, не реєструє майна в юрисдикції інших країн, не вигадує схем володіння дорогою власністю. Але в більшості представників середнього класу є простора квартира, заміський будинок або дорогий автомобіль, які й потраплять під оподаткування в першу чергу.

Податок на розкіш сплачується податковими агентами протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (для об’єктів оподаткування, які придбаваються на митній території України); до або в день подання митної декларації (для об’єктів оподаткування, якія ввозяться на митну територію України).

Нагадаємо, що в законопроекті Тігіпка розкішшю вважалися квартири і будинки площею від 200 кв. м і 400 кв. м відповідно. Міністр фінансів Колобов прирівнював податок на розкіш до податку на нерухомість, тобто пропонував стягувати його починаючи з 120 кв. м для квартир і 250 кв. м для будинків. Симоненко вважає розкішшю квартири площею понад 250 кв.м., житлові, дачні будинки площею понад 450 кв.м.

В проектах законів про розкіш, запропонованих нардепами Юрієм Ганущаком, Андрієм Павловським розкішшю є легкові автомобілі вартість яких у гривнях становить понад 400 мінімальних зарплат; з об’ємом циліндрів двигуна понад 3510 куб. сантиметрів відповідно; мотицикли, літаки та вертольоти.

У законопроекті С. Тігіпка “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство” не приділено уваги самим дефініціям “багатство”, “розкіш”, однак, розписані окремі предмети, які відносяться до таких: об’єкти житлової нерухомості, земельні ділянки, окремі засоби пересування, коштовності, аксесуари, зброя, предмети мистецтва та колекціонування, взуття, хутро, столярні вироби тощо [9].

Особливу увагу при аналізі законопроекту С. Тігіпка слід звернути на те, що за умови його прийняття ВР України окремі елементи власності будуть оподатковуватися двічі, наприклад, транспортні засоби – відповідно до розділу Податкового кодексу ХVIII-I “Податок на багатство” та розділу VII “Збір за першу реєстрацію транспортного засобу” або земля – розділи ХVIII-I та ХIII (плата за землю).

На нашу думку, оподаткування розкоші призведе до:

1) поповнення дохідної частини бюджету;

2) зменшення розриву між прошарками населення;

3) перенесення податкового навантаження з праці на капітал;

4) протидії спекулятивному споживанню та спрямуванню коштів на виробничі цілі в реальний сектор економіки;

5) запобігання монополізації на ринку нерухомості, зокрема житлової та комерційної.

Згідно з законопроектом КМУ, якщо майно перебуває в спільній частковій власності або спільній сумісній власності кількох осіб, то згідно з п.2 ч. 1 ст. 265 платниками податку на розкіш є:

1) якщо майно, відмінне від земельної ділянки, перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

2) якщо майно, відмінне від земельної ділянки, перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділене в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

3) якщо майно, відмінне від земельної ділянки, перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділене між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку [1].

Не є об’єктом оподаткування (265.2.2):

1) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

2) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначених законом;

3) об’єкти житлової нерухомості, в яких функціонують дитячі будинки сімейного типу, проживають сім’ї опікунів, піклувальників, які виховують не менше п’яти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

4) багатоквартирні житлові будинки, які перебувають на балансі юридичних осіб;

5) гуртожитки;

6) товари і предмети, які ввозяться на митну територію України у митних режимах транзиту, тимчасового ввезення (вивезення) або режиму митного складу.

Ми вважаємо, що дискусії між багатими українцями з приводу розкоші призведуть до того, що основну частину податків доведеться сплачувати простим громадянам. Наприклад, якщо у вас у володінні є 4-кімнатна квартира або в спадок від бабусі дісталася земельна ділянка, а можливості перевести майно в офшор немає – готуйтеся до візиту податківців. Проте заради об’єктивності слід зазначити, що державне регулювання за допомогою прогресивного оподаткування й податку на розкіш, денонсація офшорних угод є інструментом зниження соціального напруження й нерівності та успішно застосовується в усіх цивілізованих країнах світу.

Таким чином, податок “на розкіш” почне діяти з 2013 року і принесе бюджету 500 млн грн. При цьому Кабмін вжив заходів щодо запобігання уникнення певних осіб від потрапляння під новий податок, поки він ще не набрав чинності. Зокрема, громадянам України буде заборонено тимчасово ввозити в Україну транспортні засоби особистого користування – дорогі мотоцикли, яхти, літаки і вертольоти. Хто у підсумку сплачуватиме податок на багатство, залежить від того, які категорії товарів остаточно закріплять у переліку предметів розкоші. Проте є велика ймовірність, що основний тягар податку ляже не на заможних осіб, а на представників середнього класу.

Перспективними для подальшого дослідження виступають механізми впливу податку на багатство на процеси нівелювання соціальних дисбалансів у країні.

Література:

1. Законопроект № 10558 “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування багатства і предметів розкоші”, запропонований КМУ. – 05.06.2012.

2. Законопроект №10558-1 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування предметів розкоші”, запропонований Юрієм Ганущаком. – 08.06.2012.

3. Законопроект №10558-2 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення нових ставок податку з доходів фізичних осіб та оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші)”, запропонований Андрієм Павловським. – 08.06.2012.

4. Законопроект №10197 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження прогресивної системи оподаткування та податку на розкіш)”, запропонований Петром Симоненко. – 15.03.2012.

5. Законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на розкіш”, запропонований Мінфіном. – 03.04.2012.

6. Багаті поділяться з бідними, або Чи потрібен Україні податок на багатство?. // Західний кур’єр. http://zk.at.ua/news/suspilstvo/2012-09-20-2196

7. Кабмін вніс до Ради законопроект про податок на багатство// «Дзеркало тижня. Україна». http://news.dt.ua/ECONOMICS/kabmin_vnis_do_radi_zakonoproekt_pro_podatok_na_bagatstvo-103250.html.

8. Мінфін розробив податок на розкіш. Текст законопроекту // Реальна економіка. http://real-economy.com.ua/publication/117/5846.html.

9. Хорошаєв Є.С. Податок на багатство в Україні: перспективи запровадження // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – №1. – 2012. – С.106-112.