*119911*

Экономические науки/3. Финансовые отношения

Вовчок Ю.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Державний фінансовий контроль: суть, значення та проблеми

В сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки суттєвим завданням держави є визначення ролі державного контролю у сфері фінансових відносин як головного механізму управління ринковою економікою у перехідному стані.

Від стану державних фінансів, ступеня їх прозорості, ефективності використання державної власності значною мірою залежать довіра до держави з боку власних громадян та зарубіжної спільноти, інвестиційний клімат, умови розвитку бізнесу. Формування такої системи господарювання потребує становлення нової системи державного регулювання економіки, провідне місце в якій займає державний фінансовий контроль.

Метою є визначення сутності, значення та основних проблем державного фінансового контролю в Україні.

Питанням дослідження сутності державного фінансового контролю займалися такі вітчизняні вчені, як Підхопицький В. Ф., Степашин С.В., Шохин С.О., Лин Я.І. та інші.

Однією з найважливіших функцій державного управління є контрольна діяльність, зокрема фінансовий контроль. При співвідношенні фінансового контролю і державного управління стає очевидним, що фінансовий контроль є способом досягнення конкретного завдання, що стоїть перед державою, — установлення правопорядку і законності у сфері фінансової діяльності [6].

Фінансовий контроль – одна із форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів в усіх структурних підрозділах економіки держави. Державний фінансовий контроль – різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю [5].

Значення фінансового контролю визначається характером фінансової діяльності України. Держава переходить до ринку, міняються форми власності, змінюється фінансова політика, оскільки вона набуває більш соціальної спрямованості, а це вимагає усе більше і більше коштів. Тому держава повинна бережливо використовувати обмежені фінансові ресурси, що вимагає строгого обліку і контролю [8].

В Україні залишається система радянського типу, де переважає подальший контроль, що здійснюється у формі перевірок та ревізій. Ці форми контролю проводяться з метою встановлення фінансових порушень, а не вивчення причин їх виникнення. Частково попередній і поточний контроль в Україні здійснюється органами Державної казначейської служби України, однак основна частина подальшого контролю у формі ревізій та перевірок припадає на органи Державної контрольно-ревізійної служби України та Рахункову палату [5].

Ураховуючи те, що державний фінансовий контроль є складовою державного управління та важливим елементом фінансового механізму, його сутність також відображається в його меті, функціях, завданнях і принципах.

Основною метою державного фінансового контролю є:

1) виявлення на підконтрольних об'єктах порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ранній стадії;

2) попередження фінансових правопорушень;

3) притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків;

4) вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.

Завданням державного фінансового контролю є забезпечення законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності у ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі [2].

Основними принципами державного фінансового контролю є:

1) законність;

2) повнота і суцільність перевірок;

3) відшкодування збитків;

4) відповідальність винних службових осіб за допущенні порушення [3].

Фінансовий контроль здійснюється в чітко визначених правових межах та викликає конкретні юридичні наслідки. Правове регулювання фінансового контролю здійснюється нормами фінансового права. Сутність фінансового контролю зрештою можна звести до перевірки співвідношення фактичного стану, заданого відносно законності і доцільності формування, розподілу й використання грошових, трудових, матеріальних та інших ресурсів [4].

Аналізуючи ефективність фінансового контролю в Україні, можна виявити низку серйозних проблем. До основних вад сучасної системи державного контролю можна віднести такі:

1) Переважна більшість контрольно-перевіркових процедур має фіскальний характер. На практиці найчастіше використовують ревізію та перевірку. Ці методи дають змогу лише виявити фінансові порушення, констатувати негативні явища, але не дають змогу запобігти їм чи вивчити причини їх виникнення.

2) Переважання заходів подальшого (наступного) контролю. Існуючі процедури попереднього та поточного контролю (які, як свідчить досвід зарубіжних країн, є найбільш дієвими) у межах діючої системи фінансового контролю є досить слабкими та неврегульованими.

3) Неусвідомлення важливості внутрішнього фінансового контролю як в системі управління державними фінансами, так і керівниками підприємств, установ, організацій.

4) Низький рівень дієвості механізму адміністративних стягнень. Сума штрафу за нецільове або незаконне використання бюджетних коштів значно менша за обсяги бюджетних коштів, які держава втрачає через зловживання посадових осіб, і не може забезпечити повною мірою відшкодування цих збитків.

5) Зростання фінансових порушень у сфері використання бюджетних коштів.

6) Неврегульованість діяльності та перетин функцій суб'єктів фінансового контролю [1].

Отже, сучасна система державного фінансового контролю потребує значного вдосконалення та реформування, а також більш чіткого визначення у науковій сфері при підготовці фахівців.

Література:

1. Бариніна-Закірова М.В. Деякі проблеми нормативно-правового характеру у сфері державного фінансового контролю / М.В. Бариніна-Закірова // Фінанси України. – 2005. – № 1. – С. 45.

2. Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль: навч. посіб. / Л.В. Гуцаленко, В.А. Деревій, М.М. Коцупатрий. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 424 с.

3. Дікань Л.В. Фінансово-господарський контроль: навч. посіб. / Л.В. Дікань – ХНЕУ, 2008. – 346 с.

4. Дмитренко Е. С. Фінансове право України. Загальна частина : Навчальний посібник / Е. С. Дмитренко. - К. : Алерта; КНТ, 2006. - 376 с.

5. Локтєв О.Г. Аудит як нововведення у державному фінансовому контролі: європейські орієнтири / О. Г. Локтєв [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2009-1/zmist/R_2/Loktev.pdf

6. Піхоцький В. Ф. Удосконалення і розвиток Державного фінансового контролю та аудиту за надходженням коштів Державного бюджету України та їх використанням / Піхоцький В. Ф. // Фінанси України. – 2007. – № 3. – C. 75–83.

7. Роль В. Ф., Сергієнко В. В., Попова С. М. Фінансове право. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 392 с.

8. Щербина В. С. Господарське право України. Навчальний посібник-К.: Атіка, 1999, - 336с.