*120191*
Ор’єва К.В.
Національна
металургійна академія України
ОЦІНКА
ПРИКЛАДНОЇ ЦІННОСТІ ШКІЛ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА
Сучасне підприємство повинно мати власну, унікальну концепцію
стратегічного управління, що надає можливість розробити унікальну стратегію,
яка саме своєю унікальністю буде сприяти виникненню у підприємства унікальних
конкурентних переваг. У цьому сенсі важливим є розуміння необхідності
об’єктно-орієнтованого застосування накопиченого досвіду стратегічного управління.
Тобто у кожному конкретному випадку конкретного підприємства слід застосовувати
власну інтеграційну модель стратегічного управління, яка фактично буде
втіленням симбіозу існуючих підходів і методологій адаптованого до умов
функціонування цього підприємства. Іншими словами, синтез шкіл думок в області
стратегічного управління скоріше буде відбуватися не на загальній основі, а на
тлі вирішення конкретних проблем, конкретного кола стратегічних завдань
конкретного об’єкту управління (конкретного підприємства).
На основі проведеного дослідження (серед досліджуваних
праць [1-6])
автором сформульовано вимоги до системи стратегічного управління в умовах
динамічного бізнес-середовища:
–
«об’єктної орієнтованості», що означає бути унікальною,
притаманною конкретному підприємству, об’єктно-орієнтованою системою; вміти
адаптуватися до динамічного бізнес-середовища, здатною забезпечувати прийняття
та імплементацію унікальних пристосованих саме для умов функціонування
конкретного підприємства стратегічних рішень;
–
«каскадованості цілей» – забезпечувати перехід від
загальноконцептуальних цілей підприємства до конкретних формалізованих цілей
окремих підрозділів, функціональних напрямів діяльності або персоналу
підприємства;
–
«глибокого діагностування» – сприяти глибокій деталізації
діагностики внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;
–
«максимального залучення персоналу» – залучати у процес
прийняття та імплементації стратегічних рішень широкі кола працівників
підприємства;
–
«індивідуальності інструментарію стратегічного
управління» – завдяки оперативному діалектичному поєднанню творчих
неформалізованих і формалізованих підходів до прийняття та імплементації
стратегічних рішень сприяти розробленню унікального, нового, пристосованого до
умов конкретного підприємства інструментарію стратегічного управління;
–
«наступності й композитності інструментарію стратегічного
управління» – забезпечувати горизонтальну та вертикальну локалізацію
стратегічних задач та інструментарію, що використовується для їх розв’язання,
яка надає можливість підтримувати відповідність цього інструментарію складності
й рівню задач стратегічного управління, що вирішуються;
–
«превалювання раціональності стратегічних рішень» –
забезпечувати превалювання раціональності над емоційними факторами при
прийнятті та імплементації стратегічних рішень;
–
«сполученості безперервності й планової періодичності
процесу стратегічного управління» – поєднувати безперервність і одночасність
виконання усіх базових процесів стратегічного управління із регулярним
планово-періодичним здійсненням процесів прийняття стратегічних рішень,
контролю над їх виконанням та навчання персоналу і відповідно до цього
здійснювати техніко-інформаційне забезпечення базових процесів стратегічного
управління.
Наведені вимоги пропонується використовувати у якості
ознак, за якими слід здійснювати оцінку прикладної цінності й адаптованості до
умов динамічного бізнес-середовища будь-якої концепції стратегічного
управління. Використовуючи цей підхід, у табл. 1 автором зроблено намагання
експертним шляхом визначити сучасну прикладну цінність шкіл стратегії.
Таблиця 1
Прикладна цінність шкіл стратегії в умовах
динамічного бізнес-середовища
(оцінка за шкалою від 0 до 5)
Школа стратегій |
Об’єктна орієнтованість |
Каскадування цілей |
Глибока діагностика |
Максимальне залучення персоналу |
Індивідуальність інструментарію |
Наступність і композитність інструментарію |
Превалювання раціональності |
Сполученість безперервності й періодичності |
Інтегра-льна оцінка |
Дизайну |
Високий
рівень - 5 |
Не
регламентує - 0 |
Високий
рівень - 5 |
Процес
індивідуальний - 0 |
Індивідуальний
творчий акт - 3 |
Не
регламентує - 0 |
Не
регламентує - 0 |
Процес
періодичний - 0 |
13 |
Планування |
Високий
рівень вивчення об’єкту- 4 |
Високий
рівень завдяки системі планів - 5 |
Високий
рівень - 5 |
Участь
обмежена керівниками і плановиками - 1 |
Стандартний
інструментарій - 0 |
Високий
рівень забезпечує планування - 5 |
Процес
раціональний - 5 |
Процес
регламентовано періодичний - 0 |
25 |
Позиціонування |
В
частині позиції – 2 |
Не
регламентує - 0 |
В
частині позиції - 2 |
Невелика
роль людини - 0 |
Стандартний
інструментарій - 0 |
Не
регламентує - 0 |
Раціональність
превалює - 5 |
Сканування
позиції систематичне - 4 |
13 |
Підприємництва |
Високий
рівень - 5 |
Забезпечується
прямими командами - 3 |
Діагностика
напівсвідома‑3 |
Процес
індивідуальний - 0 |
Індивідуальність
завдяки мисленню керівника - 4 |
Відсутнє
- 0 |
Емоції
мають суттєвий вплив - 3 |
Процес
хаотичний, але близький до безперервності - 3 |
21 |
Пізнання |
Обмежено
рівнем знань- 4 |
Не
регламентує - 0 |
Вважає
за необхідне - 5 |
Рішення
приймають усі уповноважені - 4 |
Інтелект
як індивідуальний інструментарій - 5 |
Не
регламентує - 0 |
Повне
розуміння питання - 5 |
Процес
безперервний - 4 |
27 |
Навчання |
Високий
рівень - 5 |
Не
регламентує - 0 |
Забезпечено
об’єднанням знань - 4 |
Високий
рівень - 5 |
Високий
рівень - 5 |
Не
регламентує - 0 |
Не
регламентує - 0 |
Високий
рівень - 5 |
24 |
Влади |
Середній
рівень - 3 |
Немає -
0 |
Діагностика
відносин влади - 2 |
Участьзалежить
від владного впливу - 2 |
Стандартний,
відповідає ситуації - 2 |
Не
регламентує - 0 |
Емоції
мають обмежений вплив- 4 |
Процес
дискретний, залежить від динаміки влади - 3 |
16 |
Культури |
Залежить
від культури - 4 |
Залежить
від культури - 1 |
На
рівні визначення культури - 1 |
Високий
рівень - 5 |
Стандартність,
яка залежить від культури - 2 |
Не
регламентує - 0 |
Більш
емоційний - 2 |
Процес
безперервний - 4 |
19 |
Зовнішнього
середовища |
З
позиції зовнішнього середовища - 4 |
Не
регламентує - 0 |
З
позиції зовнішнього середовища - 3 |
Кількість
учасників обмежена - 2 |
Інструментарій
стандартний - 0 |
Не
регламентує - 0 |
Рішення
раціональні - 5 |
Процес
безперервний - 4 |
18 |
Конфігурації |
Високий
рівень - 5 |
Не
регламентує – 0 |
В
частині визначення конфігурації - 5 |
Варіативне
залучення - 5 |
Індивідуальний
до кожної конфігурації, стандартнийв межах конфігурації - 4 |
Не
регламентує - 0 |
Високий
рівень розуміння питання - 5 |
Процес
конфігуративний - 5 |
29 |
На підставі здійсненної
оцінки можна стверджувати про обмеженість відповідності існуючих шкіл стратегії
сучасним умовам функціонування підприємств. Максимально відповідає умовам
динамічного бізнес-середовища школа конфігурації, але й вона демонструє лише
73% відповідності. Тому необхідним і актуальним є розробка нових концепцій
(шкіл) стратегічного управління, які б більш відповідали вимогам до систем
стратегічного управління в умовах динамічного бізнес-середовища.
Література:
1.
Ліпєц Ю.В.
Впровадження стратегічного менеджменту на підприємствах України як
прогрессивного напрямку їх розвитку // Проблеми науки. – 2010. – № 6. – С.
55-58.
2. J. Bitar.
Strategy in Turbulent Environment Continuous Innovation and Generic Dynamic
Capabilities // HEC Montréal Cahier de recherché. – 2003. – №
01-04. – Р. 27.
3. R.M. Grant.
Strategic Planning in a Turbulent Environment: Evidence from the Oil Source //
Strategic Management Journal. – 2003. – Vol. 24, No. 6. – Р. 491-517.
4. B.S. Pharm. Strategy
and structure configurations: an examination of fit and performance: a
dissertation in business administration of the requirements for degree of
doctor of philosophy. – The Graduate Faculty
of Texas Tech University, 2001. – 200 c.
5. P.J.
Prochno, H.L. Corrêa. The development of manufacturing strategy in a
turbulent environment // International Journal of Operations & Production
Management. – 1995. – Vol. 15, No. 11. – Р. 20-36.
6. J. Tan, S. Li, W. Li. Building Core Competencies in a Turbulent
Environment: An Exploratory Study of Firm Resources and Capabilities in Chinese
Transitional Economy // Managing Global Transitions. – 2006. – No. 4(3). – Р. 197-214.