*119752*

Бенько Надія Миколаївна

Студентка 3 курсу, ФОАЕК, Київський національний торговельно-економічний університет

Баланс: сутність та структура

У сучасних ринкових умовах особливо актуальною є проблема інформаційного забезпечення процесу управління. Одним із основних джерел такого інформаційного забезпечення є баланс, який готується шляхом виконання спеціальних процедур обробки, групування та узагальнення даних і формується на завершальній стадії облікового процесу.

Від правильного розуміння сутності балансу та його інформаційного змісту багато в чому залежить задоволення інформаційних потреб керівництва та прийняття ефективних управлінських рішень.

Метою дослідження є систематизація підходів до розуміння сутності балансу та структури балансу підприємства, що дозволить різним користувачам зрозуміти його зміст та найбільш ефективно застосовувати в своїй практичній діяльності.

Дослідженням сутності балансу підприємства та його структурі присвячена значна кількість праць вітчизняних та зарубіжних вчених таких, як В.В. Сопко, С.Ф. Грабова Н.М., Голов, О.В. Мец, М.В. Кужельний, В. Г. Швець, В.О. Іваненко, Н.М.

Виникнення балансового узагальнення, його формування пройшло певні етапи і припадає на ранні періоди людської історії. В ХІІІ столітті баланс використовували виключно, як економічну категорію. На цьому етапі використання балансу в облікових процедурах ще не відбувалося.

Вже в ХVІ столітті подвійний характер відображення господарських операцій зумовив використання балансу як облікової категорії. Основою формування структури балансу став поділ рахунків на активні та пасивні. В цей час баланс виконує значною мірою лише контрольну функцію.

Початок ХХ століття характеризується виникненням балансознавства, що включало теоретичні принципи побудови балансу, вивчало підходи щодо оцінки його статей і разом з тим ставало наукою про аналіз господарської діяльності підприємства. В 70-ті роки цього ж ХХ століття вже виділяються дві найбільш поширені облікові моделі: англо-американська облікова модель та континентальна.

На цьому етапі використання балансу здійснюється у двох напрямах:

-як елементу методу бухгалтерського обліку для узагальнення облікової інформації та контролю за правильністю ведення бухгалтерського обліку;

-як форми фінансової звітності, що відображає фінансовий стан підприємства та використовується різними користувачами для прийняття рішень.

У ХХІ столітті почали формуватися міжнародні стандарти обліку та звітності, метою створення яких стала уніфікація вимог до облікової інформації, у тому числі й до бухгалтерського балансу.

Етапи розвитку бухгалтерського балансу, його використання в різних напрямках зумовлюють і різне тлумачення сутності балансу. У табл. 1 наведено основні підходи до трактування терміну «баланс» в бухгалтерському обліку.

Таблиця 1

Підходи до трактування терміну «баланс» у бухгалтерському обліку

№ з/п	Визначення	Автор (джерело)
1	2	3
1.	Баланс — це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату.	В. О. Мец [5]
2.	Баланс — це не просто складова методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю.	Кужельний М. В. [3]
3.	Бухгалтерський баланс — це прийом (спосіб) відображення стану господарських фактів — явищ і процесів — за ознаками їх ставлення до продуктивних сил (майновий аспект групування) і виробничих відносин (власницький аспект групування) на певний момент часу.	Сопко В.В. [8]

Продовження табл. 1

1	2	3
	Технічний бухгалтерський баланс — це таблиця, в якій наведено характеристику стану майна господарства за певними ознаками поділу продуктивних сил (основні засоби, матеріали, гроші) у вартісному вираженні і характеристику того самого майна з власницьких відносин (скільки власних і позичених коштів укладено в господарство, господарську діяльність). Перший аспект має назву «актив», другий — «пасив».
4.	Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.	Грабова Н.М. [1]
5.	Баланс — це метод відображення стану господарських засобів (майна) за їхнім складом і джерелами утворення у вартісній оцінці на певну дату. …. форма фінансової звітності, яка містить важливу інформацію про фінансовий стан підприємства.	Швець В.Г. [9]
6.	Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.	П(С)БО 1 [6]

Аналізуючи наведені в обліково-економічній літературі визначення, слід зазначити, що більшість авторів при визначенні сутності терміну «баланс» використовують такі поняття, як система показників, спосіб групування та узагальнення, прийом (спосіб) відображення, документ(таблиця) або форма звітності та ін.

Враховуючи різні підходи до трактування балансу та багатогранність цієї економічної категорії, Іваненко В.О., вважає, що в системі бухгалтерського обліку звітність (баланс) треба розглядати з трьох векторів: теоретичного, практичного та дидактичного.[2] Теоретичний підхід ґрунтується на тому, що баланс виступає невід’ємним елементом методу бухгалтерського обліку, тобто є способом узагальнення інформації. При цьому баланс є практичною діяльністю (процесом обробки та надання інформації) зі складання форми звітності та її надання відповідним користувачам. Дидактичний зміст балансу полягає у формуванні знань щодо особливостей заповнення звітної форми, що дозволить правильно інтерпретувати та використовувати звітну інформацію.

Баланс як форма звітності тісно пов'язаний із поточним обліком господарської діяльності, його організацією, формами і методами, і націлений на задоволення інформаційних потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів.

В Україні багато підприємств щороку вже протягом останніх років готують три комплекти звітності (бухгалтерська статистична звітність за національними стандартами, податкова звітність, звітність за міжнародними стандартами).

Відмінностей при підготовці бухгалтерської звітності за національними стандартами та фінансової звітності за міжнародними стандартами не так уже багато, адже при встановленні національних стандартів їхні творці від самого початку орієнтувалися на міжнародні аналоги. До складу повного комплекту фінансових звітів за міжнародними стандартами входить «Звіт про фінансовий стан на кінець періоду» який в Україні має назву «Баланс».

Статті, що наводяться у звіті про фінансовий стан, повинні бути класифіковані як поточні та непоточні активи, поточні та непоточні зобов’язання, за винятком випадків, коли структура звіту на основі ліквідності є більш обґрунтованою та доречною.

Більш доречною є класифікація на поточні та непоточні активи та зобов’язання, якщо суб’єкт господарювання постачає товари або послуги в межах операційного циклу, який можна чітко визначити. Для деяких суб’єктів господарювання (наприклад, фінансових установ) подання активів та зобов’язань у порядку зростання (або зменшення) їхньої ліквідності надає більш доречну інформацію, ніж подання на основі поточні/непоточні.

Міжнародні стандарти не визначають чіткої структури балансу, тому підприємство може обирати форму подання інформації про фінансове становище, якщо інше не передбачено законодавством.

Проте, у міжнародній практиці набула поширення модель балансу, де Активи = Зобов’язання + Власний капітал. Порівняння структури балансу за національними та міжнародними стандартами наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Структура балансу за П(С)БО 2 [7] та МСБО 1 [4]

Активна частина		Пасивна частина
П(С)БО 2	МСБО 1	П(С)БО 2	МСБО 1
Актив	Актив	Пасив	Пасив
1. Необоротні активи	1. Непоточні активи	1. Власний капітал	1. Власний капітал
2.Оборотні активи	2. Поточні активи	2.Забезпечення таких витрат і платежів	2. Непоточні зобов’язання
3. Витрати майбутніх періодів		3. Довгострокові зобов’язання	3. Поточні зобов’язання
		4. Поточні зобов’язання
		5. Доходи майбутніх періодів
Активи = Власній капітал + Зобов’язання

Слід зазначити, що міжнародні стандарти, на відміну від національних, не передбачають суворо фіксованої, конкретної форми балансу, а лише містять мінімальний перелік показників, які необхідно відобразити в ньому. До того ж цей перелік може бути збільшений за рахунок додаткових статей, якщо керівництво підприємства вважає ці статті істотними для достовірного відображення фінансового стану [4].

При складанні балансу в Україні і в міжнародній практиці дотримуються стандартизованих (регламентованих) правил визначення певного показника діяльності підприємства чи характеристики його потенціалу на певну дату. Це стосується змістового наповнення балансових статей та визначення його валюти.

Подальший розвиток бухгалтерського балансу буде здійснюватися в напрямі підвищення його інформативності, оптимізації структури для сприяння задоволення інформаційних потреб керівництва у процесі прийняття управлінських рішень.

Список використаної літератури

1. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник / За і ред. М.В. Кужельного. — 6-те вид.— К.: А.С.К., 2001.- 272 с.

2. Іваненко В.О. Звітність як елемент методу бухгалтерського обліку та форма статистичного спостереження // Економічні науки , Вісник ЖДТУ №2 (52), 2010.- С.104-112

3. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001.- 334с.

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 . Подання фінансової звітності IASB; Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/929_013

5. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. - 132 с.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0391-99

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: Наказ: Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0396-99

8. Сопко В.В. Бухгалтерський облік : Навч. посіб. / В.В. Сопко.-3-е вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

9. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: навч. Посіб. / В.Г. Швець.-К.: Знання-Прес, 2003. - 444 с.