*119935*

Экономические науки/9. Экономика промышленности.

Горошко Андрій

Науковий керівник: Шило В.В. вчитель математики вищої кваліфікаційної категорії Полтавської ЗШ №38 I-III ступенів

Використання приладу “Антипульс-2” для профілактики

зорової втоми сучасної молоді

Останнім часом Україна взялася за впровадження енергозберігаючих технологій в усіх сферах громадського життя, а також в системі освітньо-культурної підготовки учнів. Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України інструктивними листами стимулює заміну стандартних вакуумних ламп розжарювання більш прогресивними компактними люмінесцентними лампами. Поряд з визнанням значного прогресу у галузі світлотехніки не слід забувати про безпечність новітніх розробок та їх розумне використання у повсякденному житті. Не стали виключенням і шкільні заклади, які все частіше намагаються отримати економію за рахунок придбання енергозберігаючих джерел світла чи більш дешевих освітлювальних приборів. Адже бездумне користування навіть найбільш безпечним винаходом може призвести до втрати здоров’я школярів, а значить і потенціалу розвитку країни у майбутньому.

Приблизно така сама ситуація і в наших домівках. Пересічний споживач не має достатнього рівня освітньої підготовки, щоб зробити свідомий вибір навіть в межах одного типу ламп. Досить часто в домашніх умовах ми користуємося не «правильними» лампами, а «доступними». Саме такого роду компроміси вдасться оцінити, а також запобігти проблемам, за рахунок широкого використання приладу «Антипульс-2».

Традиційно вважається, що у приміщеннях, де працюють люди повинні у більшості використовуватися лампи розжарювання, а у випадку використання газорозрядних ламп повинні бути встановленні також традиційні лампи – для змішаного освітлення. Такий підхід дозволяє уникнути домінування тільки пульсуючого джерела освітлення, а значить і мінімізувати його вплив на зоровий апарат учнів. Поряд з фізіологічними наслідками впливу джерел освітлення на учнів, слід вказати також на ряд економічних аспектів. Перш за все, слід говорити про продуктивність їх роботи в навчальних приміщеннях, а особливо де працює комп’ютерна техніка чи додаткові джерела світла. По-друге, слід вказати на зв’язок продуктивності роботи викладачів у класах з рівнем (швидкістю) втомлюваності учнів. І по-третє, слід оцінити втрати держави від погіршення якості трудових резервів, додаткових витрат на лікування порушень чи захворювань зорового апарату учнів.

Всіх перерахованих негативних ефектів можливо уникнути на основі завчасного попередження негативного впливу пульсуючого освітлення за допомогою використання запропонованого приладу «Антипульс-2». Актуальність та доцільність використання вказаної розробки підкріплюється фактом наявності на українському ринку дешевих газорозрядних ламп з різними типами пуско-регулюючих пристроїв. Наприклад, релейних пуско-регулюючих пристроїв, які з часом втрачають початкові експлуатаційні властивості і, як наслідок, з часом їх негативний вплив на очі людини зростає.

Підтвердити економічну доцільність використання приладу «Антипульс-2» можливо на основі загальносвітових ринкових тенденцій. Світове виробництво компактних люмінесцентних ламп складає близько 4,2 млрд.шт./рік., з яких понад 85% виробляється в Китаї. Слід відзначити, що світовий обсяг виробництва цих джерел світла виріс у 4 рази порівняно з 2010 роком. Сьогодні найбільші виробники ламп усіх типів Philips і Osram відкрили свої виробництва в Китаї та інших країнах Азії, що дозволило максимально завантажити виробництва і суттєво зменшити ціну реалізації компактних енергозберігаючих люмінесцентних ламп. З 1 вересня 2011 року в магазинах ЄС заборонили роздрібний продаж традиційних для нас ламп розжарювання з потужністю понад 60 Вт, а раніше такі ж обмеження діяли на лампи потужністю 100 та 75 Вт. У планах ЄС заборонити продаж з 2012-2013 рр. у роздрібній мережі ламп 40 та 25 Вт. Таким чином, перехід на нові джерела освітлення залишається тільки питанням часу. Звичайно, в Україні ситуація дещо інша, але наш розвиток у напрямку інтеграції з ЄС також передбачатиме виконання цілого комплексу умов та обмежень схожого типу. За такої ситуації практична цінність розробки та використання приладу «Антипульс-2» стає стратегічним завданням нашої держави.

За оцінками Міністерства енергетики прогнозуються такі економічні ефекти від використання компактних люмінесцентних ламп: скорочення споживання електроенергії мінімум на 4% в рік, скорочення потреби в інвестиціях в нові електростанції приблизно на 10 млн.дол., скорочення обсягів використання палива для генерації електроенергії на 4,5 млн. тон. умовного палива.

Економічна вигода від використання компактних люмінесцентних ламп:

Показники	Лампа розжарювання, 100 Вт	Компактна люмінесцентна лампа, 20 Вт
Енергоспоживання, Вт	100	20 Вт
Світловий потік, люменів	1250	1120
Термін служби, годин	1000	8000
Ціна лампи, грн.	0,88	19,23
Ціна електроенергії, грн./кВт	0,1932	0,1932
Початкові витрати на 8000 год. служби (три роки по 8 год./день), грн.	7,04	19,23
Вартість спожитої електроенергії за 8000 год., грн.	154,56	30,912
Загальні витрати протягом трьох років, грн.	161,6	50,142
Собівартість 1 год. роботи, грн.	0,02	0,006
Економія		111,458 грн.

Традиційні лампи розжарювання, звичайно, дешевше компактних люмінесцентних, та й звичніше оку. На цьому плюси ламп з вольфрамової ниткою закінчуються і починаються мінуси: значне споживання електроенергії, недовговічність, сильне нагрівання та інше. Компактні лампи позбавлені цих недоліків, та й служать КЛЛ в кілька разів довше: тепер не потрібно міняти лампочку, кожні 6-7 місяців - ви зробите це через 5-6 років.

Таким чином, запропонований прилад «Антипульс – 2» дозволить досягнути описаних вище показників ефективності використання компактних люмінесцентних ламп у промисловості чи побуті, за умови дотримання безпечності їх використання.

На цій основі можна привести таку характеристику окремих видів ефективності використання приладу:

1. Економічна ефективність використання приладу відображається через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві, організації чи сім’ї. До таких показників належать: величина одержаного прибутку від виробництва приладу та його продажу населенню України; економія тих чи інших видів ресурсів (матеріальних, трудових); продуктивність праці викладачів та швидкість засвоєння знань учнями, тощо.

2. Соціальна ефективність використання приладу полягає у скороченні рівня втомлюваності, тривалості часу необхідного на засвоєння матеріалу, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкілля, безпеки життя тощо.

3. Локальна (комерційна) ефективність використання приладу визначає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємств, які будуть задіяні у виробництві приладів, а також підприємств, які будуть мати змогу безпечно використовувати сучасні енергозберігаючі технології.

4. Порівняльна ефективність використання приладу відображає наслідки порівняння можливих варіантів освітлення робочого місця чи робочої площі учнів, а також вибору ліпшого з них.

Практичне значення. Застосування приладу особливо доцільно в умовах шкіл, для профілактики захворювань зорового аналізатора школярів, які проводять тривалий час біля екрана комп'ютера і за виконанням письмових завдань. Прилад корисний для зменшення втоми зору у програмістів, операторів ПК. Він, на наш погляд, є одним з елементів інноваційного підходу до функціональної профілактики у фізіології сенсорних систем людини і може бути використаний в якості діючого наочного посібника для студентів медичних, фізкультурних і педагогічних університетів.

Література:

1. Вказівки до самостійних занять з курсу електроніки / В.В. Харламов, Р.В. Сергєєв, П.К. Шкодун; Омський держ. ун-т шляхів сполучення. Омськ, 2007. 44с.

2. Малачкова Н.В. Офтальмо–гігієнічні проблеми сучасної шкільної освіти /Н.В. Малачкова, І.В. Сергета, Л.І. Краснова, Н.М. Фещук //Biomedical and biosocial anthropology. –№ 13. –2009. –P. 27-29.

3. Подрігало Л.В. Гігієнічне обґрунтування моделі управління регламентацією сучасних факторів візуального оточення //Довкілля та здоров`я. –2006. –№2. –С. 18

4. Сергета И.В. Офтальмо-гигиенические аспекты современного визуального окружения детей, подростков и молодежи /И.В. Сергета, Л.В. Подригало, Н.В. Малачкова //Монография. – Винница: Изд. типография «Діло», –2009. –176 с.