*119833*

Фізична культура і спорт: розвиток физичної культури

і спорту в сучасних умовах

К. пед. н. Грибан Г.П., Ткаченко П.П., Денисовець А.П., Ободзінська О.В., Скорий О.С., Пантус О.О., Плотіцин К.В., Пилипчук П.Б.,

Сметанникова Т.В.

Житомирський національний агроекологічний університет

Формування духовності в студентів у процесі занять фізичною культурою і спортом

Актуальність дослідження проблеми духовного розвитку студента в процесі активних занять фізичною культурою і спортом визначається, з одного боку, соціальними умовами в яких знаходиться студент, а з другого – вимогами системи освіти і виховання, де важливо виділити внутрішні та зовнішні детермінанти духовного розвитку особистості. Фізична культура і спорт як складові частини загальної системи освіти і виховання покликані формувати всебічно і гармонійно розвинену особистість майбутнього фахівця, здатного приймати новаторські рішення і активно проводити їх в життя.

Сім’я, школа, навчальні заклади, засоби масової інформації, спортивні об’єднання і клуби рекламують різноманітні і відмінні одну від одної фізкультурно-оздоровчі та розважальні цінності. Пошуки студентами своєї індивідуальності і соціального статусу в фізкультурно-оздоровчій діяльності ускладнюються великим вибором, що поєднується з динамізмом, новизною, а досить часто новими умовами, в яких протікає освітньо-виховний процес. Студентська молодь зазнає також впливу різних соціальних тенденцій, що позначається на формуванні її ціннісних орієнтацій, потреб, духовності і поведінки.

Численні дослідження свідчать про те, що у посттоталітарному суспільстві значна частина молоді, з одного боку, втрачає орієнтацію на колишні ідеали, піддає їх сумніву, або взагалі їх відкидає, а з другого – не має тих ідейних орієнтирів, яких бажала б досягти. За цих умов проблема прилучення молоді до скарбниці загальнолюдської моралі, пріоритетних цінностей життя є найголовнішою [2, с. 46].

Підвищення рівня духовності студентської молоді, вдосконалення її культури, освідченості, фізичного розвитку і зміцнення здоров’я є необхідною умовою формування особистості, подальшого зміцнення духовних основ сучасного життя, подолання негативних явищ, що знайшли відображення у девальвації соціальних і моральних цінностей, падінні інтересу до громадських справ, проявах бездуховності й скептицизму, в тому числі і у сфері фізичної культури та спорту.

Духовність людини – складне і багатогранне явище. Одну з його граней складають бажання, прагнення, зусилля особистості до самовдосконалення протягом усього життя. Набуття знань, розуміння подій, зрушення емоційно-чуттєвих станів не лише сприяють наснаженню змістом її існування, але націлюють на виявлення власних потенцій, з’ясування меж своїх можливостей [2, с. 44]. При аналізі феномена духовності необхідно розрізняти поняття “духовність” і “духовна культура” [1, с. 8]. Духовність можна розглянути як обсяг реальних духовних надбань особистості студента. Духовна культура включає в свій обсяг рівень розвитку духовних надбань та все багатство виявлення їх форм.

Торкаючись ролі фізичної культури та спорту в розвитку інтересів до здорового способу життя і формування на цій основі духовності, необхідно усвідомлювати: система цінностей, що складається у студентському середовищі, через певний відрізок часу може стати основною в суспільстві, ядром його культури і розвитку. В той же час необхідно визнати, що світоглядні, морально-правові, етико-психологічні та педагогічні аспекти даної проблеми тільки почали усвідомлюватись у практиці фізичного виховання та спорту, а розробка відповідних фізкультурно-оздоровчих технологій лише зараз знаходить своє практичне застосування.

Аналіз проблем духовного розвитку та духовного життя студентів багато у чому залежить від особливостей підходу до визначення поняття “духовність”. Велике розмаїття визначень духовності зумовлене передусім об’єктивною багатозначністю культури та побуту. Кожна з наук, що вивчає питання духовності, виходячи із свого предмета дослідження, виявляє ті аспекти, що потрапляють у спектр розгляду певної науки.

Духовність особистості передбачає зміни не її натури, тілесності, а інтелектуальної сфери, моральних якостей, світоглядних позицій та орієнтацій. Виходячи з цього, процес занять фізичною культурою та спортом студента, окрім спеціальних завдань, має виховувати і розвивати потреби до здорового способу життя, мотиваційно-ціннісне ставлення до засобів фізичної культури, ціннісних орієнтацій та формування фізкультурно-оздоровчої компетентності. Ставлення студента до здорового способу життя як вищої цінності пов’язане з розумінням унікальності свого власного життя та життя інших людей. В той же час, студентському середовищу притаманні такі соціальні явища як куріння, вживання алкоголю, наркоманія, токсикоманія, ігроманія, інтернет-залежність тощо.

Проведені дослідження серед студентів ЖНАЕУ також підтверджують, що 32,4 % чоловіків і 14,9 % жінок курять. Якщо на першому курсі серед чоловіків курило 29,5 %, то надалі ця цифра значно зростає і становить на третьому курсі 40,0 %. У жінок найбільше зловживають курінням першокурсниці.

Серед студентів-чоловіків різних навчальних відділень більше всіх курять студенти спеціального навчального відділення – 37,7 %, за ними йдуть студенти основного відділення – 32,5 % і 27,1 % – спортивного відділення. У жінок спостерігається зворотна картина: найбільше зловживають курінням студентки спортивного навчального відділення – 18,4 %, основного – 14,6 % і спеціального – 13,4 %. Негативним прикладом для студентів спортивного відділення є куріння серед викладачів, тренерів, суддів, організаторів спортивних заходів та найбільш авторитетних у командах спортсменів, а також спотворена думка про те, що куріння позитивно впливає на зменшення зайвої ваги тіла.

Досить широко розповсюджене в студентському середовищі вживання алкогольних напоїв. Серед студентів І курсу як серед чоловіків (2,9 %), так і серед жінок (1,0 %) практично кожен день вживають алкоголь, 5,9 % чоловіків і 2,4 % жінок вживають алкоголь 2–3 рази в тиждень, 26,1 % чоловіків та 13,7 % жінок – один раз в тиждень, 66,0 % – дуже мало і тільки у свята. Тільки 7,1 % студентів-чоловіків і 12,2 % жінок не уживають алкогольні напої. Дослідження показують, що серед студентів-спортсменів ведеться недостатня робота щодо вивчення шкідливого впливу вживання алкогольних напоїв на досягнення спортивних результатів та збереження здоров’я.

Серед студентської молоді має місце також вживання наркотиків. Характерною особливістю є вживання наркотиків студентами-чоловіками І курсу, чого не було виявлено серед даного контингенту студентів ІІ–ІV курсів. Даний факт дає підстави стверджувати, що ще до вступу у ВНЗ вони вже вживали наркотики. З другого курсу йде залучення також і студенток до вживання наркотиків, що становить на ІV курсі 2,4 %. Отримані дані підтверджують, що 5,9 і 2,2 % студентів вказали на те, що вживають або пробували наркотики; 6,3 і 2,4 % впевнено знають їх дію, що свідчить також про те, що студенти вживають або пробували наркотики і відчули на собі їх дію.

Розглядаючи поведінку студента, йдучи шляхом його формування і виховання засобами фізичної культури та спорту, можна стверджувати, що його духовна сфера включає стійкі об’єктивні та суб’єктивні соціальні якості, що виникають і розвиваються в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності та соціального середовища. Позитивними духовними цінностями, ціннісними орієнтаціями у сфері фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності студентів є: піклування про збереження і зміцнення власного здоров’я, покращання фізичного розвитку і фізичної підготовленості, дотримання норм і принципів здорового способу життя тощо. Від ціннісних орієнтацій студента залежить його цілеспрямованість, життєва активність або, навпаки, пасивність. Розвинута система ціннісних орієнтацій у студентів спонукає їх до оздоровчих дій, дотримання здорового способу життя і підвищує їх соціальну активність.

У сфері фізичного виховання духовні цінності студентів можуть проявлятися як: 1) загальногуманістичні (краса, добро, знання, уміння); 2) індивідуальні (інтереси, погляди, бажання, духовні ідеали, які є гідними для наслідування). У сукупності ці психічні утворення становлять духовні ціннісні орієнтації особистості, які є однією з форм прояву духовності під час активних занять фізичною культурою та спортом.

За сприятливих умов ціннісні орієнтації в сфері спортивної діяльності можуть трансформуватися в духовні потреби, тобто в систему мотивів особистості, яка спонукає до пізнавальної, естетичної, комунікативної діяльності. Спортивна діяльність може бути спрямована не тільки на досягнення максимальних спортивних досягнень, а спрямована на задоволення потреб у спілкуванні, естетичному задоволенні, любові до здорового способу життя, повазі до інших, відстоювання честі свого колективу, виступати як специфічний інструмент регулювання суспільного розвитку особистості тощо.

Досліджуючи духовність в сфері фізичної культури та спорту можна констатувати, що духовність – це не просте відзеркалювання матеріального буття системи фізкультурно-оздоровчої діяльності, а складна інтеграція великих інформаційних масивів, що сформувалися у процесі історичного розвитку людини. З усього масиву інформації щодо фізичної культури, духовність відображає загальнолюдські риси соціальних стосунків між людьми, основні принципи моралі.

Література:

1. Білодід Ю.М. Духовність українства / Ю.М. Білодід // Духовність українства : Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Житомир, 1998. – С. 7-10.

2. Княжук О.П. Інтуіція у вимірах духовності людини / О.П. Княжук // Духовність молодої людини: Матер. межрегіонал. наук.-практ. конф. – Житомир, 1997. – С. 44-50.

АВТОРСЬКА ДОВІДКА

Грибан Григорій Петрович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання Житомирського національного агроекологічного університету

Телефон дом.: (0412) 34-20-33 Моб. 050-90-60-691

Адреса для листування:

Грибан Г. П.

вул. Велика Бердичівська,

буд. 54, кв. 48,

м. Житомир,

10002

Співавторами є старші викладачі кафедри фізичного виховання Житомирського національного агроекологічного університету:

Денисовець Анатолій Петрович – заслужений тренер України

Ткаченко Павло Петрович

Ободзінська Оксана Василівна

Скорий Остап Степанович

Пантус Олена Олександрівна

Плотіцин Костянтин Володимирович

Пилипчук Павло Борисович

Сметанникова Тетяна Володимирівна