*119833*
Фізична культура і спорт: розвиток физичної культури
і спорту в сучасних умовах
К. пед. н. Грибан Г.П., Ткаченко П.П., Денисовець А.П., Ободзінська О.В.,
Скорий О.С., Пантус О.О., Плотіцин К.В., Пилипчук П.Б.,
Сметанникова Т.В.
Житомирський національний
агроекологічний університет
Формування духовності в студентів у процесі занять фізичною культурою і спортом
Актуальність дослідження проблеми духовного
розвитку студента в процесі активних занять
фізичною культурою і спортом визначається, з одного боку,
соціальними умовами в яких знаходиться студент, а з другого – вимогами системи освіти і виховання, де важливо виділити внутрішні та зовнішні детермінанти духовного розвитку особистості. Фізична культура і спорт як складові частини загальної
системи освіти і виховання покликані формувати всебічно і гармонійно розвинену
особистість майбутнього фахівця, здатного приймати новаторські рішення і
активно проводити їх в життя.
Сім’я, школа,
навчальні заклади, засоби масової інформації, спортивні об’єднання і клуби
рекламують різноманітні і відмінні одну від одної фізкультурно-оздоровчі та
розважальні цінності. Пошуки студентами своєї індивідуальності і соціального
статусу в фізкультурно-оздоровчій діяльності ускладнюються великим вибором, що
поєднується з динамізмом, новизною, а
досить часто новими умовами, в яких протікає освітньо-виховний процес.
Студентська молодь зазнає також впливу різних соціальних тенденцій, що
позначається на формуванні її ціннісних орієнтацій, потреб, духовності і
поведінки.
Численні
дослідження свідчать про те, що у посттоталітарному суспільстві значна частина
молоді, з одного боку, втрачає орієнтацію на колишні ідеали, піддає їх сумніву,
або взагалі їх відкидає, а з другого – не має тих ідейних орієнтирів, яких
бажала б досягти. За цих умов проблема прилучення молоді до скарбниці
загальнолюдської моралі, пріоритетних цінностей життя є найголовнішою [2, с. 46].
Підвищення рівня духовності студентської молоді,
вдосконалення її культури, освідченості, фізичного розвитку і зміцнення
здоров’я є необхідною умовою формування особистості, подальшого зміцнення
духовних основ сучасного життя, подолання негативних явищ, що знайшли
відображення у девальвації соціальних і моральних цінностей, падінні інтересу
до громадських справ, проявах бездуховності й скептицизму, в тому числі і у сфері фізичної культури та спорту.
Духовність людини –
складне і багатогранне явище. Одну з його граней складають бажання, прагнення,
зусилля особистості до самовдосконалення протягом усього життя. Набуття знань,
розуміння подій, зрушення емоційно-чуттєвих станів не лише сприяють наснаженню
змістом її існування, але націлюють на виявлення власних потенцій, з’ясування
меж своїх можливостей [2, с. 44]. При аналізі феномена духовності необхідно
розрізняти поняття “духовність” і “духовна культура” [1,
с. 8].
Духовність можна розглянути як обсяг
реальних духовних надбань особистості студента. Духовна культура включає в свій обсяг рівень розвитку
духовних надбань та все багатство виявлення їх форм.
Торкаючись ролі фізичної культури та спорту в розвитку інтересів до здорового способу життя
і формування на цій основі духовності, необхідно усвідомлювати: система
цінностей, що складається у студентському середовищі, через певний відрізок
часу може стати основною в суспільстві,
ядром його культури і розвитку. В той же час необхідно визнати, що світоглядні,
морально-правові, етико-психологічні та педагогічні аспекти даної проблеми
тільки почали усвідомлюватись у практиці фізичного виховання та спорту, а
розробка відповідних фізкультурно-оздоровчих технологій лише зараз знаходить своє практичне застосування.
Аналіз проблем духовного розвитку та духовного життя студентів багато у чому залежить від особливостей
підходу до визначення поняття “духовність”. Велике розмаїття визначень
духовності зумовлене передусім об’єктивною багатозначністю культури та побуту.
Кожна з наук, що вивчає питання духовності, виходячи із свого предмета
дослідження, виявляє ті аспекти, що потрапляють у спектр розгляду певної науки.
Духовність особистості передбачає зміни не її натури,
тілесності, а інтелектуальної сфери, моральних якостей, світоглядних позицій та
орієнтацій. Виходячи з цього, процес занять фізичною культурою та спортом студента,
окрім спеціальних завдань, має виховувати і розвивати потреби до здорового способу життя, мотиваційно-ціннісне ставлення до засобів фізичної культури, ціннісних
орієнтацій та формування фізкультурно-оздоровчої компетентності. Ставлення студента до здорового способу життя як вищої цінності пов’язане з розумінням унікальності свого власного життя та життя інших людей. В той
же час, студентському середовищу притаманні такі соціальні явища як куріння, вживання алкоголю, наркоманія,
токсикоманія, ігроманія, інтернет-залежність тощо.
Проведені
дослідження серед студентів ЖНАЕУ також підтверджують, що 32,4 % чоловіків і 14,9 % жінок
курять. Якщо на першому курсі серед чоловіків курило 29,5 %, то надалі ця цифра значно зростає і становить на
третьому курсі 40,0 %. У жінок найбільше зловживають курінням першокурсниці.
Серед
студентів-чоловіків різних навчальних відділень більше всіх курять
студенти спеціального навчального відділення – 37,7 %, за ними йдуть студенти
основного відділення – 32,5 % і 27,1 % – спортивного відділення. У жінок
спостерігається зворотна картина: найбільше зловживають курінням
студентки спортивного навчального
відділення – 18,4 %, основного – 14,6 % і спеціального – 13,4 %.
Негативним прикладом для студентів спортивного відділення є куріння
серед викладачів, тренерів, суддів, організаторів спортивних заходів та
найбільш авторитетних у командах спортсменів, а також спотворена думка про те,
що куріння
позитивно впливає на зменшення зайвої ваги тіла.
Досить
широко розповсюджене в студентському середовищі вживання алкогольних
напоїв. Серед студентів І курсу як серед чоловіків (2,9 %), так і серед жінок (1,0 %)
практично кожен день вживають алкоголь,
5,9 % чоловіків і 2,4 % жінок вживають алкоголь 2–3
рази в тиждень, 26,1 % чоловіків та 13,7 % жінок – один раз в тиждень, 66,0 % – дуже мало і
тільки у свята. Тільки 7,1 % студентів-чоловіків і 12,2 % жінок не уживають
алкогольні напої. Дослідження показують, що серед студентів-спортсменів
ведеться недостатня робота щодо вивчення шкідливого впливу
вживання алкогольних напоїв на досягнення спортивних результатів та збереження
здоров’я.
Серед
студентської молоді має місце також вживання наркотиків. Характерною
особливістю є вживання наркотиків студентами-чоловіками І курсу, чого не було
виявлено серед даного контингенту студентів ІІ–ІV курсів. Даний факт дає
підстави стверджувати, що ще до вступу у ВНЗ вони вже вживали наркотики. З
другого курсу йде залучення також і студенток до вживання наркотиків, що
становить на ІV курсі 2,4 %. Отримані дані підтверджують, що 5,9 і 2,2
% студентів вказали на те, що вживають або пробували наркотики; 6,3 і 2,4
% впевнено знають їх дію, що свідчить також про те, що студенти вживають або
пробували наркотики і відчули на собі їх дію.
Розглядаючи поведінку студента, йдучи шляхом його формування і виховання
засобами фізичної культури та спорту, можна стверджувати, що його духовна сфера
включає стійкі об’єктивні та суб’єктивні соціальні якості, що виникають і
розвиваються в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності та соціального
середовища. Позитивними духовними цінностями, ціннісними орієнтаціями у
сфері фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності студентів є: піклування
про збереження і зміцнення власного здоров’я, покращання фізичного розвитку і
фізичної підготовленості, дотримання норм і принципів здорового способу життя тощо.
Від ціннісних
орієнтацій студента залежить його цілеспрямованість,
життєва активність або, навпаки, пасивність. Розвинута система ціннісних
орієнтацій у студентів спонукає їх до оздоровчих дій, дотримання здорового
способу життя і підвищує їх соціальну активність.
У сфері фізичного виховання духовні цінності
студентів можуть проявлятися як: 1) загальногуманістичні (краса, добро, знання, уміння);
2) індивідуальні (інтереси, погляди, бажання, духовні ідеали, які є гідними для наслідування).
У сукупності ці психічні утворення становлять духовні ціннісні орієнтації
особистості, які є однією з форм прояву
духовності під час активних занять фізичною культурою та спортом.
За
сприятливих умов ціннісні орієнтації в сфері спортивної
діяльності
можуть трансформуватися в духовні потреби, тобто в систему мотивів
особистості, яка спонукає до пізнавальної, естетичної, комунікативної
діяльності. Спортивна діяльність може бути спрямована не тільки на досягнення
максимальних спортивних досягнень, а спрямована на задоволення потреб у
спілкуванні, естетичному задоволенні, любові до здорового способу життя, повазі
до інших, відстоювання честі свого колективу, виступати
як специфічний інструмент регулювання суспільного розвитку особистості
тощо.
Досліджуючи духовність в сфері фізичної культури та спорту можна
констатувати, що духовність – це не просте
відзеркалювання матеріального буття системи фізкультурно-оздоровчої
діяльності,
а складна інтеграція великих інформаційних масивів, що сформувалися у процесі
історичного розвитку людини. З усього масиву інформації щодо
фізичної культури,
духовність відображає загальнолюдські риси соціальних стосунків між людьми,
основні принципи моралі.
1. Білодід Ю.М.
Духовність українства / Ю.М. Білодід // Духовність українства : Матер. Всеукр.
наук.-практ. конф. – Житомир, 1998. – С. 7-10.
2. Княжук О.П. Інтуіція у
вимірах духовності людини / О.П. Княжук // Духовність молодої людини: Матер.
межрегіонал. наук.-практ. конф. – Житомир, 1997. – С. 44-50.
Телефон дом.:
(0412) 34-20-33 Моб. 050-90-60-691
Адреса для листування:
Грибан Г. П.
вул.
Велика Бердичівська,
буд. 54,
кв. 48,
м.
Житомир,
10002
Співавторами є старші викладачі кафедри
фізичного виховання Житомирського національного агроекологічного університету:
Денисовець
Анатолій Петрович – заслужений тренер України
Ткаченко
Павло Петрович
Ободзінська
Оксана Василівна
Скорий Остап Степанович
Пантус
Олена Олександрівна
Плотіцин Костянтин Володимирович
Пилипчук
Павло Борисович
Сметанникова Тетяна Володимирівна