*119614*

Глущевська О.В.

МЗШ I-III ст.. №62, Макіївка, Україна

Профільне навчання як вид диференційного навчання учнів

На сьогоднішній день дуже актуальна проблема реалізації профільного навчання в середній загальноосвітній школі. Прийнято низку законодавчих документів щодо введення профільного навчання на старшій ступені загальної освіти. Як основу можна розглядати «Концепцію профільного навчання на старшій ступені загальної освіти», а також розпорядження Уряду Російської Федерації від 29 грудня 2001 року № 1756-р про схвалення Концепції модернізації російської освіти на період до 2010 року, яке на вищому щаблі загальноосвітньої школи передбачає профільне навчання.
На даний момент у введенні профільного навчання назріла гостра необхідність. Це пов'язано в першу чергу з ситуацією в таборі, яка потребує кваліфікованих кадрів і хороших фахівцях. Це може забезпечити лише індивідуалізоване, функціональне та ефективну освіту. У цьому і полягає основна ідея оновлення старшої ступені загальної освіти.

Також не маловажним аспектом при переході на загальне профільне навчання на вищому щаблі загальноосвітньої школи є психологічний аспект, тому що профілізація навчання в старших класах відповідає структурі освітніх і життєвих установок більшості старшокласників.
Таким чином, ставиться завдання створення «системи спеціалізованої підготовки в старших класах загальноосвітньої школи, орієнтованої на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учнів, у тому числі з урахуванням реальних потреб ринку праці, відпрацювання гнучкої системи профілів і кооперації старшій ступені школи з установами початкової, середньої та вищої професійної освіти».

Профільне навчання - засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу більш повно враховуються інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх професійними інтересами та намірами щодо продовження освіти.

Профільне навчання передбачає включення потужного соціально-педагогічного та психологічно-діагностичного блоку, що надає школярам можливість не тільки з'ясувати своє ставлення до того чи іншого виду професійної діяльності, а й пізнати свої професійно важливі якості, ступінь і потенціал їх розвитку.
Можна припустити появу в загальноосвітніх установах педагогів та соціальних педагогів нової формації, повинні виконувати псіхологоемкую діяльність з інформаційної та педагогічної підтримки соціально-професійного самовизначення учнів.
Реально спрогнозувати і можливі конфлікти з вчителями, учнями, батьками, способи їх конструктивного вирішення.
Профільне навчання надає людині свободу «бути іншим», оскільки трудова діяльність у сучасних умовах орієнтована на можливу зміну професій кілька разів за трудове життя людини.

Профільне навчання як вид диференційованого навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання

Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.

Інноваційний характер сучасної профільної освіти характеризують ідеї, які потребують розробки та реалізації на всіх рівнях, а це:

• наскрізна профільна освіта, що означає моделювання загальнопредметної та профільної освіти на кожному етапі загальної середньої освіти (початкової, основної, старшої) з позиції характеристики змісту освіти, пріоритетів, цінностей, ключових особливостей, ступеня, критеріїв оцінки підсумкових результатів;
• соціально обумовлені принципи відбору змісту освіти - інформаційної ємності та соціальної ефективності;
• реалізація змісту освіти на підставі проектно-технологічного підходу, що інтегрує всі види діяльності людини - від появи творчого задуму до реалізації готового продукту;
• еклективний шлях профілізації, який є набагато дешевшим, аніж мережний, (учням за рахунок варіативної складової навчального плану пропонуються елективні курси);
• зміна пріоритетних форм організації навчально-виховного процесу;
• формування компетентності професійної спрямованості випускника профільного класу;
• наявність інноваційних рішень щодо визначення змісту профільної освіти та навчальних результатів.

Цілком очевидно, що означені зміни потребують нових підходів при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних і керівних кадрів.

Завдання полягає в тому, щоб:

• більш точно визначитись у потребах кадрів для профільного навчання з урахуванням особливостей регіону;
• формувати соціально значущі якості особистості у випускників закладів освіти;
• спрогнозувати ефективність запровадження різних моделей профільного навчання;

Отже, профільне навчання у старшій школі є актуальним і вчасним.

В останнє десятиліття в освітньому просторі Донецької області почали працювати ліцеї, гімназії, коледжі, в яких профільність утілюється на практиці. Проте профільне навчання не обмежується тільки цими закладами, воно стосується старшої школи загалом. особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися все своє життя. Якість сучасної освіти , тобто відповідність до вимог суспільства, визначається не стільки тим, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах.

Загальноосвітня школа покликана організувати навчально- виховний процес так, щоб створити умови для розвитку кожної дитини, дати їй можливість для самовираження й самовизначення, забезпечити науково-теоретичну, практичну, допрофесійну, загальнокультурну підготовку учнів, які бажають оволодіти сучасними знаннями.

Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на те, щоб створити можливості кожному стати собою, ознайомитися зі сферою трудової діяльності, певними професійними планами.

Однією з ключових проблем реформування загальної середньої школи найближчого періоду є профільне навчання.

Перехід до профільного навчання має наступні основні цілі:

• забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми повної загальної освіти;

• створити умови для істотної диференціації складу навчання старшокласників;

• сприяти встановленню рівного доступу до утворення повноцінної бази знань різним категоріям учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних схильностей і потреб;

• розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити спадкоємність між загальною і професійною освітою,ефективніше готувати випускників школи до освоєння програм вищої професійної освіти.

Профільну освіту мають одержувати ті і тільки ті учні, які на кінець 9-го класу визначились із профільним і професійним вибором, але ні в якому разі не за рахунок зниження якості навчання, щоб не знизити загальнокультурний рівень випускника. Отже, скорочувати іваріантне ядро змісту освіти неможна. Документ, що підтверджує середню освіту, повинен надавати можливість конкурсного вступу в будь-який ВНЗ, а от обсяг знань у випускників шкіл різних профілів – різний. Учень не повинен страждати за неправильний вибір, тим більше, що в помилковому виборі буває провина не учня, а школи з причини поганої допрофільної підготовки. Вищі ж навчальні заклади надають перевагу випускникам "свого" профілю .

Таким чином, профільне навчання в Україні – незворотній процес, необхідність його визнано в усьому світі. Адже сенс життя кожної людини полягає у найбільш повній життєвій самореалізації, що має принести користь суспільству і самій людині. Проблема в ідеї профільного навчання полягає у неузгодженості теоретичних пошуків і реалій сьогоденної освітньої парадигми. Ми плануємо чудові реформи, а одержуємо результати навіть гірші, ніж "як завжди". Образно кажучи, на папері в проекті у нас автомобіль, а після збирання деталей – ґринджоли. Сьогодні профільне навчання зависло між проголошеними цілями і реаліями практики. Для виходу з цієї ситуації необхідно узгодження дій науковців (більше прогресивності і гнучкості) і вчителів-практиків (старанність і досвід).