*119918*

Рябуха А. В.

НУ «ЮАУ ім. Я. Мудрого»

ІПСК для МВС України 5курс 4 група

Проблеми проведення негласних слідчих (розшукові)дії за законодавством України

Із вступом в дію нового КПК України пов’язане виникнення ряду проблем, що можна пояснити не досконалістю юридичної техніки так і зміною самої структури та форми кримінального провадження. Особливої уваги на нашу думку потребує інститут Негласних слідчих (розшукових)дій, так як реалізація його норм буде протирічити загальним засадам Кримінального процесуального кодексу України .

Відповідно до ст.256 Нового КПК протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Негласні слідчі (розшукові)дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК. Проте, жодного випадку, коли та в якому порядку, вище зазначенні відомості підлягають розголошенню не зазначено. Навіть більше, Наказом СБУ від 17.10.2012 р. № 470 «Звід відомостей, що становлять державну таємницю», доповнено двома статтями. Тепер відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії будуть мати ступінь секретності «Таємно» терміном на 5 років(наказ набирає чинності з набуттям чинності 20 листопада 2012 р. нового КПК).

Так як відомості про факт та методи проведення негласних слідчих(розшукових) дій будуть складати державну таємницю, з цього випливає,що розголошенню можуть підлягати лише їх результати.

Відповідно ч.12 ст.290 КПК на сторони кримінального провадження покладається обов’язок відкрити зібрані матеріали по справі, в протилежному випадку суд не має права допустити відомості,що містяться в них, як докази.

Виходячи із вище зазначеного, постає питання: чи можна вважати «відкритими» матеріали негласних (розшукових)слідчих дій в частині лише їх результатів, як в такому випадку піде судова практика?

Відсутність у сторони захисту відомостей про час,місце, порядок та методи проведених негласних (розшукових) слідчих дій - не дає реальної можливості поставити під сумнів допустимість доказів сторони обвинувачення. В такій ситуації сторона захисту позбувається реальної здатності захищати свої права та законні інтереси в кримінальному провадженні. Тобто, як мінімум, порушується засада кримінального провадження передбачена п.13ч.1ст7 нового КПК(забезпечення права на захист).

Для усунення даного обмеження, права на захист, необхідно передбачити механізм розкриття відомостей про факт та методи проведення негласних слідчих(розшукових) дій, чи визнати недопустимими докази зібранні за їх допомогою.

При залишенні нинішніх положень нового КПК щодо негласних (розшукових)слідчих дій це суперечитиме вимогам ст. 22 Конституції України, де чітко зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.