Бацалай Ю. М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», Україна

ПОНЯТТЯ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ ДО ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Підприємство являє собою систему, усередині якої відбувається безліч взаємозв'язаних процесів, які своїм функціонуванням визначають стан всієї організаційної системи. Але стани, в яких перебуває система, викликані певними діями в результаті процесу. У свою чергу стани викликають подальші дії, що знаходяться в логічно послідовному ланцюзі процесу. Задіяні в процесі ресурси перетворюються і знаходять іншу форму.

Процесний підхід – це розгляд всієї діяльності компанії як мережі взаємодіючих процесів, що протікають усередині організаційної структури компанії і реалізовують мету її існування [1].

Питання дослідження поняття процесного підходу до діяльності організації висвітлено у працях як вітчизніних, так і зарубіжних вчених, серед яких Дафт Р.Л, Друккер П., Макконелл К.Р., Брю С.П., Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф., Портер М., Євдокімова Н.М., Кірієнко А.В., Мельник В.М., Виханский О.С., Осовська Г.В., Осовський О. А., Бабець Е.К., Бондар Н. М., Бойчук І.М., Піча Ю.В., Василенко В.О. та ін.

Переваги процесного підходу:

– вимірником якості і цінності продукції є задоволеність замовника;

– кожен співробітник прив'язаний до кінцевого результату і відповідає за його якість;

– обмін інформацією здійснюється усередині робочої групи бізнес-процеса, що виключає її спотворення, а також значно скорочує терміни передачі інформації від одного суб'єкта бізнес-процеса до іншого; унаслідок чого підвищується оперативність і адаптивність діяльності компанії;

– розглядаючи весь процес створення цінності від початку і до кінця, можна оптимально планувати ресурси; це приведе до скорочення невиправданих витрат і максимально дозволить просліджувати інвестиції, вкладені в проект по створенню цінностей;

– розглядаючи всю послідовність дій із створення цінності дозволить побачити, на якому етапі закладається та або інша якість, можна шляхом застережливої дії уникати браку, досягати максимальної якості і усувати непотрібні втрати [2,3].

Об’єктом управління при процесному підході є процес під яким розуміють:

· логічну послідовність дій, протяжну в часі, що призводить до послідовної зміни проміжних станів системи, в якій цей процес протікає, і що перетворює вихідні (вхідні) ресурси в кінцеві (вихідні);

· сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих видів діяльності, яка перетворює входи на виходи.

· логічний, послідовний, взаємозв'язаний набір заходів, який споживає ресурси постачальника, створює цінність і видає результат споживачеві [4,5].

Особливості функцій процесного підходу полягають у тому, що вони формулюються не довільно, а являють собою певну систему. Послідовно використовувані створюють управлінський цикл, який являє собою одночасне існування функцій і етапів. Він відбувається таким чином:

· збирання інформації – обґрунтовує цілі управління, розробку завдань і засоби їх реалізації, забезпечуючи соціальну діагностику;

· прийняття управлінського рішення –розгорнутий у часі логіко-розумовий, емоційно-психологічний, організаційно-правовий процес;

· організація, яка спрямована на формування об'єкта і суб'єкта управління, тобто двох систем: системи, яка управляє, і системи, якою управляють;

· регулювання, спрямоване на збереження, підтримку і вдосконалення системи управління;

· облік — це отримання, обробка, аналіз і систематизація інформації, яка за правилом виражається у кількісній формі;

· контроль — це система спостереження й перевірки відповідності процесу функціонування прийнятим рішенням, визначення результатів.

На сьогоднішній день процесний підхід є найбільш прогресивний, тому широко застосовується у різних сферах діяльності. Він дозволяє визначити причинно-наслідкові зв’язки виникнення проблем, а також з’ясувати де і коли виникла проблема і яка з організацій винна у її виникненні [7].

Процесний підхід до управління сьогодні один з небагатьох способів для організації залишатися конкурентоздатною. Даний підхід примушує менеджерів компанії звернути увагу на взаємодію учасників процесів, оскільки через їх невизначеність відбуваються найбільші втрати інформації і часу, що безпосередньо ведуть до фінансових втрат. Формалізація і автоматизація процесної структури дасть можливість досягнення загальної мети організації, при цьому найефективнішим способом.

Список використаної літератури:

1. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/management/00234762_0.html

2. Герчикова И.Н. “Менеджмент”, М–2000, издательское объединение “Юнити” 256 с.

3. Лозовая Г.Ф., Лопатин П.В., Глембовская Г.Т. Менеджмент фармацевтической организации: Учебное пособие, 2–е изд.- М.: МЦ ФЭР, 2003. – 192 с.

4. Дафт Р.Л. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2005. – 416с.

5. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.

6. Євдокімова Н.М., Кірієнко А.В. Економічна діагностика: Навч.-методич. Посібник для самостійного вивчання дисципліни. – К.: КНЕУ, 2003. – 110с.