Современные информационные технологи/1.Компьтерная инженерия

 

к.т.н. Хмельницький Ю.В.

Хмельницький національний університет

Аналіз адаптивних процесів в комп’ютерних мережах

 

  Комп’ютерні мережі   як за­сіб передачі інформації  в сучасних технологіях передачі використову­ються дуже широко.  Для забезпечення ефективної роботи мереж використовують системи діагностування при пошуку та іде­нтифікації несправностей. У дослідженні комп’ютерні мережі розглядаються як об’єкт діагностування. 

    Для забезпечення більш ефективного та достовірного  діагностування мереж необхідно провести аналіз і роз­глянути типи перекручувань діагностичної ін­формації та методи захисту діагностичного процесу та використо­вувати сис­тему яка може провести діагностування з врахуванням всіх особливостей функ­ціонування. 

  Оскільки система діагностування  працює в реальному масштабі часу, необ­хідно оперативне виявлення перекручувань діа­гностичної інформації та її наслідків , а також оперативне й ав­томатичне вжи­вання заходів щодо ліквідації чи зменшенню можливих відхилень процесу діа­гностування від нор­мального режиму без його зупинки чи тривалого перери­вання. При цьому повинна враховуватися тривалість прояву наслідків перекру­чування в результатах функціонування діагностичної системи і застосовуватися коре­гування ходу діагностичного процесу, що забезпечує максимальне скоро­чення тривалості прояву цих наслід­ків.  Для забезпечення захисту діагностич­ного  процесу й  інформації викори­стовується інформаційна і часова надмір­ність. При цьому під тимчасовою надмірністю системи діагностування розумі­ють  можливість використання деякої частки продуктивності системи  для кон­тролю вико­нання діагностичних  програм . Для цього при проектуванні системи діагностування повинен передбачатися запас продуктивності, що буде вико­рис­товуватися для оперативного кон­тролю і підвищення надійності функціону­вання. Величина тимчасової надмі­рності залежить від вимог до надійності фун­кціонування системи і знаходиться звичайно в межах від 5—10% продук­тивно­сті простої системи (один рівень перевірки) до  двох, три і чотириразового дуб­лювання продуктив­ності в складних системах [  1  ].

Тимчасова  надмірність чи резерв часу використовується для контролю і ви­явлення перекручувань, на його діагностику й ухвалення рішення по віднов­ленню діагностичного  процесу  і на реалізацію операцій віднов­лення. Виявлені перекручування за  їхніми наслідками можна розподілити на три групи: не зне­цінюють, що част­ково знецінюють і цілком знецінюють всі отримані резуль­тати [2]. Якщо після відновлення діагностичного  процесу його можна продовжити без повто­рення з місця, де виявлене перекручування, то така відмова  не знеці­нює результат. При відмові, що цілком знецінює, необхідно повторювати  всі діагностичні операції, пророб­лені до моменту відмови. У проміжному випадку при відмові, що частково знецінює результат, проте  зберігає цінність, деякі проміжні результати, що звичайно відповідають моменту попере­днього конт­ролю працездатності можуть використовуватись для аналізу.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

     При функціонуванні системи діагностування  у реальному масштабі часу ве­личина резерву часу для конт­ролю і відновлення діагностичного процесу й ін­формації заздалегідь не встанов­люється. Для діагностування пере­кручувань і операцій відновлення у за­гальному випадку необхідно довільний інтервал часу, що виділяється  за рахунок резерву, або за рахунок скорочення часу вирішення діагностичних задач.

    При  розробленні системи діагностування такого  об’єкту діагностування як   комп’ютерні мережі і ви­користанні ідентифікації методом, що ґрунтується на адаптивній моделі,  обов’язковим є використання  формального опису ОД –  моделі.  При побудові моделі будемо виходити з того,  що комп’ютерна мережа підкоряється визначеним законам: фізичним, електричним, механічним та ін­шим, які характеризують кількісні співвідношення різних компонентів струк­тури мережі.

  Процес адаптивного діагностування передбачає  виконання наступних дій:

·        подача тестових послідовностей і зняття відповідних реакцій з ОД може  проводиться як у робочих ди­намічних режимах,  так і  в статичних режимах;

·        аналіз відповідних реакцій проводиться в залежності від їх діагностич­ної цінності;

·        діагностування  використовується на різних  рівнях і необхідній гли­бині пошуку несправностей;

·        система адаптивного діагностування пристосовується при змінах відпові­дних реакцій з об'єкту діагнос­тування  шляхом зміни алгоритму фун­кціонування, пошуком оптимальних тестових впливів для відповідного рівня ієрархії;

·        використовується автоматичне доповнення баз даних системи діагносту­вання новими видами поми­лок і несправностей;

·        система вибирає  найбільш ефективні тестові впливи,  виходячи з обра­ного алгоритму пошуку неспра­вностей.

Незалежно від джерел будь-які перекручування зрештою виявляються в ре­зультуючих діагностичних даних АСД. Тому у всіх випадках критерієм якості діагностування є вірогідність і точність обробленої інформації і виданих тесто­вих впливів. Розподіл методів захисту зводиться до захисту діагностичного процесу і до захисту інформації.

  Таким чином, оперативний захист інформації й об­числю­вального процесу у комп’ютерних мережах може викори­стовуватися  як засіб виявлення помилок які складно виявляються. Це особливо необхідно на завершальних ета­пах діагнос­тування й у процесі експлуатації. 

 

Література

1.     Хмельницький Ю.В. Метод адаптивного діагностування комп’ютерних ме­реж. Вісник ТУП, №3.-Хмельницький.2003,с.43-48.

2.     ДСТУ 2389-94. Технічне діагностування та контроль технічного стану. Терміни та визначення. -К.: Держстандарт України, 1994. – 24 с.