Герасимович Яна Ярославівна

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Модернізація освіти спонукає до пошуку нових освітніх і виховних технологій, до впровадження нетрадиційних форм і методів навчання та виховання. Предмет ‟Фізична культураˮ не є винятком, адже такі технології та методи навчання спрямовують учнів на краще розуміння навчального матеріалу, і що важливо, збільшують мотивацію до занять фізичними вправами та спортом.

Сучасний світ вимагає від педагогів використання інноваційних технологій, які даю можливість зацікавити учнів, оптимізувати навчальний процес, спрогнозувати позитивне або негативне ставлення учнів до уроку фізичної культури та спорту.

Отже, ефективна сучасна система фізичного виховання з використанням нетрадиційних форм та методів фізичного виховання, різних технологій забезпечує ефективне формування у школярів позитивної мотивації до майбутнього здорового способу життя.

Сучасними фахівцями термін інновація трактується як відновлення, новинка, зміна – система або елемент педагогічної системи, що дає змогу ефективно вирішувати поставлені завдання, які відповідають прогресивним тенденціям розвитку суспільства.

Інноваційна діяльність учителя спрямована на перетворення існуючих форм і методів виховання, створення нових цілей і засобів її реалізації, тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей. Інноваційний педагогічний процес – цілісний навчально-виховний процес, що відображає єдність і взаємозв'язок виховання та навчання, який характеризує спільну діяльність співпрацею та спільною творчістю його суб'єктів, сприяючи найбільш повному розвитку і самореалізації особистості учня.

Виокремимо загальні вимоги до сучасного уроку: озброювати учнів свідомими, глибокими, міцними знаннями; формувати в учнів міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя; підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості; здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхні загальні та індивідуальні особливості; формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі особливості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, які трапляються в житті; вироблення вміння самостійно вчитися, отримувати та поглиблювати чи поповнювати знання, оволодівати навичками та вміннями і творчо застосовувати їх на практиці; формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні й отриманні знань, позитивне ставлення до навчання.

Майстерність учителя на уроці проявляється головним чином у вдалому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки та передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавально-практичної діяльності учнів, їхнім інтелектуальним розвитком. Модернізація освіти спонукає до пошуку нових освітніх і виховних технологій,до впровадження нетрадиційних форм і методів навчання та виховання. Однією з таких технологій є інтерактивне навчання.

Охарактеризуємо методи інтерактивного навчання, що є ефективним на уроках фізичної культури. Сюжетність уроків, їх змагальна або туристична спрямованість дозволить підвищити їх фізіологічну цінність, емоційність, зміцнити зацікавленість учнів, а також перевірити рівень засвоювання учнями навчальної програми, їх умінь та навичок, застосування цих умінь і навичок в сучасних умовах. Такими уроками можуть стати ‟Мандрівка до світу казокˮ, ‟Спартакіадаˮ, гра ‟Похідˮ тощо.

Одним із інноваційних методів на уроках фізичного виховання, що вдало використовуються нами став метод аутогенного тренування. Особливо вдалим стало його використання у заключній частині уроку. Таке проведення заключної частини уроку подобається дітям, вносить різноманітність, а головне – сприяє досягненню його основної мети – зниженню навантаження, відновлення організму. Також рекомендуємо використовувати вправи ‟Хвилинкаˮ, ‟Хмаринкиˮ, ‟Послухайˮ та інші.

Серед інтерактивних методів навчання в сучасній школі вчителі віддають перевагу роботі в парах. Здавалось би, що на уроках фізичної культури цей метод практично не використовується. Проте запропонуємо вам варіанти його вдалої реалізації.

Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу. Серед них можна назвати такі:

обговорити правила гри, завдання кожного з гравців;

зробити аналіз дій одне в одного;

проаналізувати разом вправу або проблему, з якою зіткнулись при її виконанні;

протестувати та оцінити одне одного.

Дотичним методом навчання та виховання визначаємо роботу в групах. Її особливості варто використовувати вчителям фізичної культури при при вивченні та підготовці команд з спортивних ігор – футболу, баскетболу, волейболу, бейсболу тощо.

Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв'язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.

Фахові посібники містять загальні правила роботи в групах сформульовані на основі досвіду інтерактивного навчання. Виокремимо ті, що стосуються уроків фізичної культури:

· обговорення повинно бути стислим і коротким;

· кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;

· усі учасники групи поважають погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;

· обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили;

· усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;

· усі конфлікти, що виникають, розв'язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;

· усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;

· після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.

Спостереження за учнями у процесі інтерактивної форми діяльності на уроці дозволило визначити суттєві позитивні ознаки. Серед них виокремимо такі: у всіх учнів підвищується рівень свідомої активності під час виконання вправ; кожен учасник групи може обирати власний темп виконання вправи, що дозволяє індивідуалізувати процес вправляння; під час такої форми діяльності власний вклад у колективну справу може внести учень у будь-якому стані здоров’я; означене особливо важливо для тих, хто має психофізичні обмеження; надання можливості учням створити власний кросворд демонструє напрямок їхніх інтересів та сферу обізнаності в контексті фізичної культури; подібна форма діяльності учнів дозволяє вчителю визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків, та у наступному – сприяти його підтримці або підвищенню.

Появу інтерактивних форм діяльності учнів на уроках фізичної культури можна визнати як тенденцію в діяльності вчителів у контексті особистісно зорієнтованої педагогічної парадигми та розвитку в них креативного мислення. Використання означених форм навчання учнів сприяє трансформації їхньої діяльності в бік особисто значущості.

1. Аксьонова О.П. Формування фізичної культури учнів початкової школи в умовах диференційованого навчання / Аксьонова О.П. – Дис…канд. пед. наук: 13.00.07 – теорія та методика виховання. – Запоріжжя, 2005. – 226 с.

2. Больсевич В.К.,Лубышева Л.И. Фізична культура; молодь і сучасність // Теорія і практика фізичної культури. – 1995. – №4. – С. 2-7.

3. Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчити / Вукіна Н.В., Дементієвська Н.Л., Суизенко І.М. – Х., 2007. – 190 с.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології / Дичківська І.М. – К.: Академвидав,2004. – 70 с.

5. Евдокшюв В. Практикум по развитию критического мышления / Евдокшюв В.И., Олейник Т.А., Горькова С.А. – X.: Торнадо,2002. – 144 с.

6. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових классах / Савченко О. Я. – К.: Магістр,2007. – 255 с.

7. Столярів В.И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) / Столярів В.И., Биховська И.М., Лубишева Л.И.// Теорія і практика фізичної культури, 1998. – № 5. – С. 11-15.