Рімєр П.С.

Дніпропетровський національний університет, Украіна

Розумова діяльність за умов переробки зорової інформаціїї різного ступеня складності та успішність навчання студентів з різними типологічними властивостями вищої нервової діяльності.

Реформування системи освіти в Україні і пов’язані з цим зміни у змісті навчання ставлять високі вимоги до психофізіологічних функцій студентів. Все це вимагає не тільки дбайливого ставлення до здоров’я студентів, усування перевантажень, а і пошук шляхів удосконалення навчального процесу. Особливого значення ці питання набувають на початковому етапі формування професійних навичок, а також в період коли відбувається закінчення інтенсивного формування організму людини, його фізичного, психічного і духовного потенціалу.

Розумова працездатність з переробки інформації різного ступеня складності та фактори, що її забезпечують, залежать від типологічних властивостей нервових процесів.Більшість дослідників вивчали окремі види і параметри розумової діяльності, користувалися різними фізіологічними і психофізіологічними показниками та досліджували особин різного віку. Можливо через це отримані результати значною мірою суперечливі, хоча дана проблема все більше і більше привертає до себе увагу науковців.

Мета роботи - з’ясувати роль індивідуально-типологічних властивостей нервової системи в характері переробки розумової інформації різного ступеня складності та успішності навчання студентів природничих спеціальностей.

Дослідження було проведено на студентах природничих спеціальностей віком 20-21 років. Для виявлення індивідуально-типологічних рис студентів з метою діагностики ступеня вираженості властивостей, що домінують у якості істотних компонентів особистості (нейротизму, екстра-, інтроверсії й психотизму) користувалися методикою Айзенка. За результатами попереднього тестування студенти були поділені на чотири групи відповідно до їх типу нервової діяльності: перша група - сильний урівноважений рухливий тип, друга - сильний, неурівноважений, рухливий , третя - сильний урівноважений інертний , четверта - слабкий неврівноважений інертний. Студенти з притаманним їм типом нервової системи були обстежені за комплексною методикою (ЧСС; АТ; ступінь концентрації зорової уваги; темп виконання роботи; оперативна зорова пам’ять).

Результати дослідів показали, що у сильних урівноважених рухливих та сильних неурівноважених рухливих студентів артеріальний тиск (АТ) після проведення дослідження трохи підвищився ( у середньому на 3,1 % та на 4, 4%) у порівнянні з тим, що був у студентів до його проведення. Таке підвищеня активації серцево-судинної й нервової систем може свідчити про зростання показників розумового навантаження й ступінь його адекватності для організму. Відповідні зниження (у середньому на 13,3 %) та незначні підвищення (у середньому на 0,5 %) показників АТ у сильних урівноважених інертних та слабких неврівноважених інертних студентів свідчать про подібні адаптивні процеси серцево-судинної та нервової систем, але менш виражені.

За результатами наших досліджень виявлено, що під час визначення ступеня концентрації зорової уваги та темпу роботи за перший інтервал часу найбільші показники отримали студенти з першим та третім типами нервової системи (сильні урівноважені рухливі та сильні урівноважені інертні), але на другому інтервалі дослідження студенти першої групи отримали нижчі показники концентрації зорової уваги та темпу роботи, ніж студенти з другим та третім типами нервової системи (сильні неврівноважені рухливі та сильні урівноважені інертні). За результатами цього тестування було виявлено, що студенти другої групи (сильні неврівноважені рухливі) мали у середньому більший темп виконання зорової роботи, ніж студенти третьої групи (сильні урівноважені інертні), але при цьому концентрація їх зорової уваги була нижчою (студентами другої групи у середньому було зроблено більше помилок, ніж студентами третьої групи ).

У ході дослідження було встановлено, що сильні урівноважені рухливі студенти у середньому мають найвищі показники оперативної зорової пам’яті, ніж студенти з іншими типами нервових систем, а саме: сильні неурівноважені рухливі, сильні урівноважені інертні та слабкі неврівноважені інертні, у яких спостерігається найнижчий рівень показників оперативної зорової пам’яті (77,5 %) серед досліджуваних студентів. При цьому показники оперативної зорової пам’яті студентів природничих спеціальностей всіх груп вищі за норму, яка складає 75 % правильних відповідей при тестуванні.

Встановлену різницю у показниках можна пояснити насамперед якостями нервової діяльності сильних та рухливих типів студентів, що і відображається на показниках рухливості розумової діяльності, зокрема на показниках оперативної зорової пам’яті.

Під час дослідження було виявлено, що показники успішності студентів варіюють в залежності від притаманного студентам типу нервової системи. У середньому явної різниці не помічається. Таким результат показує, що від ТНС залежить, яким способом людина реалізує свої дії, але при цьому не залежить їхня змістовна сторона. ТНС виявляється в особливостях протікання психічних процесів, впливаючи на швидкість спогаду і міцність запам'ятовування, швидкість розумових операцій, стійкість і переключаємість уваги, що, в свою чергу, впливає не стільки на успішність, а на процес навчання студентів з різними ТНС. У проведеному дослідженні сильні урівноважені рухливі та сильні урівноважені інертні студенти мають кращі оцінки, що становлять 4, 09 та 4, 07, у порівнянні з сильними неврівноваженими рухливими та слабкими неврівноваженими інертними студентами, показники успішності яких становлять 3, 91 та 3, 84. При цьому всі студенти в однаковій мірі спроможні досягати високих успіхів у навчальній та інших видах діяльності, при створенні найбільш оптимальних умов та режиму навчальної діяльності.